Стадії скоєння злочину
В одних випадках особі вдається довести злочин до за- иершення, а в інших - винній особі з різних причин, що не ши лежать від її волі, не вдається довести задумане до кінця, І и здійсненому нею діянні або відсутній ЗЛОЧИННИЙ підсумок, який передбачений кримінальним законодавством, або мшсонані не всі дії, що становили б об’єктивну сторону злочину.
В зв’язку із цим для вирішення питання про кримінальну відповідальність за конкретне злочинне діяння вимикає необхідність виділення окремих його етапів (стадій) мчинення.Норма закону
Стадії, вчинення злочину - це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру.
Перед готуванням до злочину чи замахом може відбуватися виявлення наміру на здійснення злочину, але це не є стадією вчинення злочину, тому що це ще не є дія, а намір, безпосередньо не спрямований на заподіяння шкоди. Виявлення наміру не містить у собі суспільної небезпеки. Проте слід відрізняти намір від таких злочинів, як погроза вбивством, погроза знищення майна, погроза вчинити викрадення тощо. У цих випадках карається сама погроза як суспільно небезпечне діяння.
Готування до злочину є першою стадією вчинення злочину. При готуванні особа ще не виконує злочинне діяння, котре є необхідною ознакою об’єктивної сторони складу злочину. Кримінальне законодавство закріплює вичерпний перелік діянь, які є готуванням до злочину.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, якщо при цьому його не було доведено до кінця у результаті обставин, що не залежали від волі особи.
Під такими причинами слід розуміти різні обставини, що перешкодили доведенню злочину до кінця всупереч зусиллям винного. Наприклад, спрацювала охоронна сигналізація, сторонні люди перешкодили здійсненню розбою тощо.Вирізняють два види замаху: закінчений і незакінчений. Замах на злочин є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які, на її думку, були необхідними для успішного завершення злочинного діяння, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Так, наприклад, злодій проник на склад, але в складському приміщенні було пусто. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що
їм* залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які, на її думку, і>ули необхідними для доведення злочину до кінця. Так, наприклад, злодій проник у крамницю, але не встиг нічого шсрасти, бо був затриманий охороною.
Закінчений злочин - це діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України (вбивство, грабіж, розбій).
У кримінальному праві є інститут добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Добровільною відмовою при 11 («закінченому злочині є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, икщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Але для добровільної відмови необхідно, щоб особа усвідомлювала наявність реальної можливості доведення злочину до кінця в конкретній ситуації. Якщо ж вона відмовляється під доведення злочину до кінця через об’єктивну неможливість його вчинення за конкретних обставин (наявність непереборних перешкод і т. п.), то добровільної відмови немає. Наприклад, злодій проник у квартиру, де за перевіреними джерелами знаходився сейф з великою сумою грошей, і з допомогою ножа намагався зламати замок, проте зміг лише відігнути лівий кут верхньої частини дверей. Зрозумівши, що відкрити сейф не вдається, злодій залишив квартиру не пограбованою.
Добровільна відмова має місце лише в тому випадку, коли мають місце всі вказані ознаки. Вона може здійснюватися на стадіях готування до злочину і замаху на злочин, а на стадії закінченого злочину добровільна відмова неможлива.
Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, не несе кримінальної відповідальності. Якщо ж фактично вчинене нею діяння (дія або бездіяльність) містить склад іншого самостійного злочину, то винний у такому діянні підлягає кримінальній відповідальності за даний злочин. Наприклад, злодії проникли в магазин з метою крадіжки, але, перебуваючи в магазині, передумали вчиняти злочинне діяння і залишили магазин, нічого не взявши. У даному випадку вони відповідатимуть лише за проникнення в
яа
приміщення магазину, а за крадіжку, від якої відмовилися, кримінальної відповідальності не буде.
2.