Проголошення суверенітету і незалежності Української держави, верховенства права, а також реального забезпечення прав і свобод громадян зумовлюють необхідність проведення в нашій країні судовоправової реформи.

Згідно з Конституцією юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у нашій державі, тобто судовому захисту підлягають усі права, свободи та обов'язки громадян.

Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд входить до судової влади як її самостійний суб'єкт і є єдиним органом конституційної юрисдикції в нашій державі, що вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, а також дає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

Судова влада як Якщо давати загальну характеристику частина доктрини розділу VIII Конституції, то треба розподілу влади визнати, що він є нетрадиційним з

точки зору розкриття сутності такої політикоправової категорії, як правосуддя. Так, вже у ст. 6 використано категорію "судова влада", яка є частиною доктрини розподілу влади у правовій державі. За органами суду визнається самостійність і незалежність. Привласнення функцій цих органів іншими державними органами чи посадовими особами не допускається (ст. 124).

Основу судової влади в Україні становлять судові орга

116

ни, що є різними за своєю компетенцією та юрисдикцією.

Усе це наводить на думку про надзвичайну важливість і вагомість значення судової влади. Адже ніякий інший законодавчий чи виконавчий орган не може привласнювати собі функції і повноваження судів. Держава наділяє тільки суди правом використовувати примусові повноваження державної влади, тобто у встановленому законом порядку визнавати особу винною у вчиненні злочину і призначати їй кримінальне покарання.

Система судів загальної юрисдикції

Загальні суди забезпечують захист прав і свобод громадян шляхом розгляду цивільних, кримінальних адміністративних та інших справ. Їх система будується за принципами територіальності і спеціалізації. Принцип територіальності означає, що до системи цих судів входять районні (міські), міжрайонні (окружні), обласні та прирівняні до них суди і Верховний Суд України. Принцип спеціалізації передбачає спеціалізацію суддів вказаних судів, запровадження відповідних організаційних структур — галузевих судів для розгляду окремих категорій справ, зокрема кримінальних, цивільних, сімейних, як це передбачено Концепцією судовоправової реформи в Україні.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Згідно зі ст. 125 Конституції України, а також з розділом III Концепції судовоправової реформи в Україні він переглядає в апеляційному та касаційному порядку справи, розглянуті загальними судами, а також розглядає справи за нововиявленими обставинами.

Суди спеціальної юрисдикції

Зі ст. 125 Конституції випливає, шо в Україні мають бути створені суди спеціальної юрисдикції. До них насамперед треба віднести адміністративні суди, метою діяльності яких є розгляд спорів між громадянами та орга

117

нами державного управління.

Існує потреба й у розробці правових норм, пов'язаних з організацією та функціонуванням судів у справах неповнолітніх. Адже Закон від 5 лютого 1993 р. "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" передбачає, що заходи примусового впливу до неповнолітніх правопорушників можуть визначати лише суди.

До судів спеціальної юрисдикції належать також господарські (арбітражні) і військові суди. Господарські (арбітражні) суди забезпечують захист прав і законних інтересів учасників господарських відносин (незалежно від форми власності, яку вони представляють). Систему цих судів складають обласні, прирівняні до них арбітражні суди та Вищий арбітражний суд України.

Військові суди розглядають лише справи про військові злочини та про соціальний захист військовослужбовців.

Конституція встановлює, що вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

В Україні відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Згідно з Концепцією судовоправової реформи це означає, що обласні та прирівняні до них суди функціонують як суди апеляційної та касаційної інстанцій щодо справ, розглянутих районними (міськими) чи міжрайонними (окружними) судами. До того ж Верховний Суд України може переглядати в апеляційному та касаційному порядку справи, які розглядались будьяким загальним судом. Місцевими визнаються районні (міські) та міжрайонні (окружні) суди.

Усі судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Конституційний статус суддів

Конституцією і законами України гарантується незалежність і недоторканність суддів. Незалежність суддів дістає вияв у тому, що вони підвладні лише закону і будьякий вплив на них неприпустимий. Недоторканність суддів поширюється на їх листування, засоби зв'язку, документи, службові та приватні приміщення.

118

мані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають посади безстрокове, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судці, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України в порядку, встановленому законом.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

З метою забезпечення незалежності і недоторканності судів і суддів у ст. 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє судівське самоврядування.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею 65 років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я (мається на увазі тривала хвороба, каліцтво, недієздатність);

4) порушення суддею вимог щодо несумісності. Конституція (ст. 127) встановлює, що професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будьякій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будьякі інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

119

Конституція встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді здійснюють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, що буде встановлений окремим законом. Із тексту Конституції випливає, що держава має забезпечувати особисту безпеку суддів та їх сімей.

Основні засади судочинства в Україні

Судочинство в Україні провадиться суддею одноособове, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Конституційний статус Вищої ради юстиції

Згідно зі ст. 131 Конституції в нашій державі діє Вища рада юстиції, яка складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників

120

юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.

За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

До відання Вищої ради юстиції належить:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Нова Конституція України вносить суттєві зміни і доповнення до існуючої практики здійснення правосуддя.

12