§ 2. Завдання та функції поліції щодо забезпечення основних прав і свобод громадян

Завдання поліції належать до чинників, що зумовлюють нормативно-пра­вовий статус поліції і визначають специфіку її організаційної побудови. У прав­ничій літературі завдання поліції визначаються як цілі, досягнення яких вона має прагнути у своїй діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» основними завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публі­чної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспіль­ства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги тощо.

Зазначимо, що про завдання поліції йдеться не лише в окремій нормі вка­заного Закону, але й у низці інших нормативно-правових актів, де загальні за­вдання поліції деталізуються відносно окремих служб і підрозділів.

Одним з основних завдань правоохоронної діяльності Національної поліції є забезпечення прав, свобод і, насамперед, безпеки особи. Реалізація цього завдання відбувається шляхом охорони та захисту її прав і свобод. Для його досягнення від співробітників органів поліції вимагається: виявлення правопо­рушників; розкриття і розслідування злочинів, припинення правопорушень; від­новлення порушених прав і свобод громадянина; застосування примусових заходів до правопорушника; контроль за дорожнім рухом тощо.

Підсумовуючи необхідно зазначити, що загальна мета діяльності Націона­льної поліції передбачає саме сприяння забезпеченню добробуту в суспільстві через виконання поставлених перед нею завдань.

Поняття функцій сприяє чіткому розумінню способів вирішення необхідних завдань, а також визначенню ролі та місця поліції в системі органів публічної влади. Функції відображають зміст діяльності суб'єкта, значною мірою визначаю­чи його сутність і соціальне призначення. Вони охоплюють комплекс способів, методів, прийомів і дій, які забезпечують виконання певних завдань і досягнення цілі. Функції поліції реалізують уповноважені суб'єкти (посадові особи), які несуть юридичну відповідальність за обґрунтованість і законність конкретних дій.

Комплексний аналіз теорії та практики поліцейської діяльності дозволяє виокремити наступні функції поліції:

1) адміністративна функція поліції реалізується через адміністративно- правову діяльність поліції, яка є управлінською, підзаконною та підконтрольною відповідним органам виконавчої влади, виконавчо-розпорядчою, державно-влад­ною діяльністю, що полягає в охороні публічного порядку, запобіганні і припи­ненні протиправних діянь, наданні допомоги громадянам у реалізації конститу­ційних прав і свобод.

У рамках загальної адміністративної функції можна виділити адміністрати- вно-регламентарну, адміністративно-виконавчу та виконавчо-примусову функції.

Адміністративно-регламентарна функція - функція загального поліцейсь­кого примусу. Вона передбачає право поліцейських органів видавати загальноо­бов'язкові приписи, має підзаконний характер.

Адміністративно-виконавча функція поліції є формою індивідуального при­мусу. Її конкретним вираженням є поліцейські розпорядження і поліцейські дозволи.

Виконавчо-примусова функція реалізується через гласний легітимний примус. Вона передбачає можливість ужиття заходів владного характеру з ме­тою припинення протиправних дій та запобігання їх небезпечним наслідкам (вимо­га припинити протиправні дії, застосування заходів фізичного примусу, спеціаль­них засобів або вогнепальної зброї) і накладення адміністративних стягнень, а у деяких випадках - і короткострокове позбавлення волі;

2) оперативно-розшукова функція поліції спрямована на запобігання вчи­ненню правопорушень і їх припинення і реалізується з метою розшуку і затри­мання злочинців, негласного збирання інформації щодо особи або події. Важли­вість оперативно-розшукової діяльності полягає в тому, що отримані дані забез­печують поліцію інформацією, важливою для реалізації нею інших функцій. Вона використовується для забезпечення керівництва органів державної влади необ­хідною для прийняття рішень інформацією, впливає на вирішення питань щодо порушення судового переслідування

3) кримінально-процесуальна (слідча) функція є допоміжним засобом здій­снення правосуддя і реалізується з метою збирання доказів, необхідних для судового переслідування правопорушників. Отримані поліцією внаслідок реалі­зації зазначеної функції результати є відправною точкою у кримінальному про­цесі. Здійснюючи кримінально-процесуальну функцію, поліція зобов'язана до­тримуватися вказівок судових і прокурорських органів;

4) превентивно-соціальна функція, яка полягає у діяльності поліції щодо недопущення скоєння різного роду правопорушень. Превентивно-соціальна функція реалізується за такими напрямами:

- профілактичний (попереджувально-профілактичний), що полягає у ціле­спрямованій діяльності структурних підрозділів поліції з метою виявлення, усу­нення і зниження негативного впливу чинників, що зумовлюють вчинення адміні­стративних правопорушень і злочинів, формування позитивного середовища соціалізації і коригування поведінки осіб, схильних до вчинення правопорушень;

- соціально-сервісний.

5) охоронна функція поліції передбачає забезпечення, у тому числі й на договірних засадах, особистої безпеки фізичних осіб, а також ужиття заходів з охорони майна фізичних і юридичних осіб, насамперед об'єктів (обмежених територій, будівель, споруд тощо), вантажів, грошових знаків (цінних паперів).

Функції поліції реалізуються уповноваженими суб'єктами (посадовими осо­бами), які несуть юридичну відповідальність за обґрунтованість і законність конкретних дій. З огляду на необхідність пріоритетного забезпечення прав і свобод людини та громадянина одним з основних завдань держави має стати вичерпна процедурна урегульованість поліцейсько-правових відносин, а також забезпечення «зовнішнього» контролю за діями поліції, що є галузевою підсис­темою прямого та зворотного зв'язку в інформаційних відносинах «держава - суспільство».

Отже, на підставі викладеного можемо дійти висновку, що завдання поліції є одним із обов'язкових елементів їх правового статусу, відображаючи призна­чення поліції та основні напрями її діяльності у певній сфері суспільно- державних відносин. Чітко визначені завдання є однією з гарантій адекватної роботи поліції щодо протидії. Адже саме співробітники поліції обслуговують саме фактичне використання особою своїх прав і свобод, підкріплюючи і взаємно підсилюючи один одного. Завдання, функції, засоби та процедури їх реалізації стосуються фактично усіх громадян України.

Сьогодні поліція в Україні перебуває в стані реформування, спрямованість якої багато в чому визначається також і євроінтеграційними планами нашої держави.

- удосконалення нормативно-правового регулювання підстав і порядку за­стосування працівниками органів системи МВС фізичної сили, спеціальних засо­бів і вогнепальної зброї;

- автоматизація обліку затриманих осіб (ajstody records) з метою запобі­гання незаконним затриманням та вдосконалення системи захисту таких осіб від тортур і жорстокого поводження;

- удосконалення механізмів подачі та розгляду скарг щодо порушень прав людини працівниками органів системи МВС, що передбачають демократичний цивільний контроль і доступ заявників до інформації про стан розгляду їх скарг;

- моніторинг дотримання прав людини і розгляду скарг про порушення прав людини працівниками органів системи МВС на рівні апарату Міністерства і забезпечення узгодженого впровадження рішень у цій сфері міжнародних судо­вих установ чи органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна;

- розвиток системи роботи з потерпілими та жертвами;

- упровадження рекомендацій Національного превентивного механізму із забезпечення дотримання прав осіб, які знаходяться в ізоляторах тимчасового тримання та пунктах тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянст­ва, які незаконно перебувають на території України;

- забезпечення внутрішньої комунікації і навчання працівників органів сис­теми МВС з питань дотримання та забезпечення прав людини і основних свобод як невід'ємної частини їх професійного навчання;

- розвиток системи захисту прав людей з особливими потребами;

- розвиток організаційних механізмів забезпечення реалізації гендерної політики в діяльності органів системи МВС.