<<
>>

Взаємодія адміністративних органів з питань організації та проведення мирного зібрання

Адміністративний орган, який отримав повідомлення про заплановане зібрання, відповідно до підпункту 3 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зобов'язаний здійснювати контроль за забезпеченням при його проведенні громадського порядку.

Зрозуміло, що місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування не в змозі самостійно виконати цей обов'язок, насамперед через відсутність у них відповідних повноважень (засобів). З огляду на це вони мають ініціювати встановлення взаємодії з іншими суб'єктами, залучення яких є необхідним для забезпечення громадського порядку під час зібрання. Насамперед йдеться про органи охорони правопорядку (міліція та Служба безпеки України). Залежно від ситуації, що складається, до участі у забезпеченні проведення зібрання можуть залучатися служба швидкої медичної допомоги та підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Крім того, місцеві державні адміністрації та/або органи місцевого самоврядування мають забезпечувати належну роботу комунальних служб міста (транспорт, вивезення сміття, встановлення пересувних туалетів тощо), що є необхідним для задоволення природних та соціальних потреб як учасників зібрання, так і інших мешканців населеного пункту.

Учасники міжадміністративної комунікації мають обмінюватися відомою їм інформацією, що є потрібною для забезпечення належного проведення мирного зібрання. Така взаємодія повинна носити постійний та оперативний характер, а відтак - у складі адміністративних органів мають призначатися відповідальні особи, які володіли б усім обсягом інформації, що стосується організації та проведення мирних зібрань. Зміст питань, що мають обговорюватися у межах такої комунікації, однак, не повинен стосуватися мети зібрання, а також тих аспектів, що належать до виключної компетенції його організатора (керівника), оскільки у такому разі буде відбуватися втручання у право на свободу мирних зібрань. Проте винятки з цього правила можливі, і стосуються вони насамперед випадків, коли мета зібрання зводиться до вчинення антиконституційних (злочинних) дій.

Під час міжадміністративної комунікації її суб'єкти повинні отримати такий обсяг інформації про учасників зібрання, його хід та зміст, який допомагатиме належним чином організовувати відповідну роботу, створюватиме необхідні основи для прийняття рішень чи вчинення дій. Якщо адміністративні органи ухиляються від надання місцевій державній адміністрації чи органу місцевого самоврядування необхідної інформації, останні мають звернутися із запитом про надання інформації до вищого за службовою ієрархією адміністративного органу.

Найбільш важливим та принциповим є питання налагодження взаємодії між місцевою державною адміністрацією та/або органом місцевого самоврядування і органами міліції. Це пов'язано з рядом обставин:

- по-перше, саме органи міліції у переважній більшості випадків володіють інформацією про криміногенну ситуацію у межах відповідного населеного пункту, що може покладатися в основу адміністративного позову про заборону (обмеження) зібрання, право на ініціювання якого належить виключно місцевій державній адміністрації чи органу місцевого самоврядування;

- по-друге, відповідальність за забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у межах та поблизу місця проведення мирного зібрання покладається на органи міліції. Відповідно, останні повинні мати у своєму розпорядженні усю інформацію, що характеризує як організатора (керівника) зібрання, так і спрямованість та хід (програму) останнього;

- по-третє, саме на органи міліції покладається обов'язок щодо примусового припинення зібрання, яке завдає шкоди національній безпеці чи громадському порядку, а відтак - вони наперед мають правильно визначити обсяг тих сил і засобів, що їх доцільно залучати під час охорони громадського порядку.

2.8.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С.. Право на свободу мирних зібрань: теорія і практика. - К.,2015. - 168 с.. 2015

Еще по теме Взаємодія адміністративних органів з питань організації та проведення мирного зібрання:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -