Комунікативна взаємодія адміністративного органу з організатором (керівником) зібрання
Організація та проведення мирного зібрання передбачає вирішення певної кількості питань, важливих як для його організатора (керівника), так і для уповноваженого адміністративного органу, що вимагає існування взаємодії заінтересованих сторін між собою.
На сьогодні така взаємодія здійснюється, зазвичай, у межах організованих місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування узгоджувальних комісій з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій.Адміністративному органу взаємодія з організатором (керівником) зібрання надає можливість повніше зрозуміти спрямованість запланованого зібрання, належним чином вивчити фактичні та юридичні особливості його організації й проведення, встановити особистий контакт з громадянами, які його ініціюють. Отримані таким чином дані, відповідно, будуть покладатися в основу всіх подальших рішень адміністративного органу. Що стосується організатора (керівника) зібрання, то у межах такої взаємодії він також може з'ясовувати для себе відповідні питання, наприклад чіткіше узгодити місце чи маршрут зібрання тощо, що допоможе уникнути багатьох непорозумінь та проблемних моментів, тобто провести зібрання у такий спосіб, який не завдасть шкоди громадському порядку, правам та свободам інших осіб. Організатор (керівник) зібрання має усвідомлювати і те, що ухилення від участі у погоджувальних зустрічах може збільшити вірогідність звернення адміністративного органу до адміністративного суду з позовом про обмеження (заборону) запланованого заходу.
Погоджувальна зустріч між організатором (керівником) зібрання та адміністративним органом, зрозуміло, повинна проводитися лише тоді, коли у цьому є потреба (наприклад, у випадках проведення масштабних акцій (велика кількість учасників, багатоденний характер зібрання тощо). Що ж до її форми, то з огляду на те, що метою взаємодії є з'ясування та деталізація намірів, планів і потреб учасників зібрання, для погоджувальних зустрічей найбільш доречною є форма дискусій, обговорень, «круглих столів» тощо, тобто така форма, яка надає учасникам погоджувальної зустрічі (насамперед приватним особам) можливість вільного (неформалізованого) спілкування з представником адміністративного органу.
До участі у погоджувальних зустрічах доречно залучати також і представників органу внутрішніх справ, територіальна компетенція якого поширюється на місце проведення запланованого зібрання. Такий крок сприятиме встановленню більш тісного попереднього контакту між особами, які відіграватимуть центральну роль у сфері організації та проведення мирного зібрання, що сприятиме більш швидкому та успішному вирішенню усіх питань (проблем), які можуть виникати у цій сфері.Комунікативна взаємодія адміністративного органу з організатором (керівником) зібрання може розпочинатися одразу після надходження до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування повідомлення про заплановане зібрання, зрозуміло, якщо це дозволяють обставини і якщо мають місце питання, що вимагають додаткового обговорення. Важливим аспектом комунікативної взаємодії є інформування організатора (керівника) зібрання про його правовий статус, ті обов'язки й обмеження, про які він має пам'ятати під час організації і проведення мирного зібрання. Доречним та виправданим є сповіщення адміністративним органом організатора (керівника) й про ті заходи запобіжного характеру (наприклад, встановлення огорожі), які будуть реалізовуватися ним (чи іншим органом) під час незабороненого до проведення зібрання. Однак інформація про превентивні заходи, які можуть реалізовуватися під час мирного зібрання органами охорони правопорядку, може бути повідомлена організатору (керівнику) зібрання лише з дозволу уповноваженого представника такого органу.
До участі у роботі погоджувальної групи з ініціативи як організатора (керівника) зібрання, так і адміністративного органу можуть бути запрошені й інші особи, особливо у тому випадку, якщо проведення запланованого зібрання може порушувати їх права чи законні інтереси. Доречним є запрошення до участі у погоджувальній зустрічі також, наприклад, і організатора (керівника) контрдемонстрації, з яким можна обговорювати (погоджувати) умови її проведення. Такий крок стане важливим для мінімізації чи виключення провокацій (сутичок) під час проведення запланованих заходів.
Запрошеним особам слід надати можливість висловитися з приводу порушених питань.Комунікативна взаємодія, у разі якщо вона проводиться за участю уповноваженого представника адміністративного органу та організатора (керівника) зібрання, має завершуватися повідомленням про те, чи буде ставити адміністративний орган перед адміністративним судом питання про заборону (обмеження) запланованої акції. У разі, якщо адміністративним органом приймається рішення про звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, організатору (керівнику) зібрання мають бути повідомлені підстави, покладені в основу такого рішення. Для уникнення можливих непорозумінь між учасниками комунікативної взаємодії доцільним є ведення протоколу засідання, в якому повинні відображатися всі принципові та важливі рішення і рекомендації, сформульовані за його результатами. Копія протоколу має бути передана організатору (керівнику) зібрання. При цьому протокол не є адміністративним актом, а відтак - його положення не мають для сторін юридично обов'язкового значення.
Під час комунікативної взаємодії з організатором (керівником) зібрання адміністративний орган має суворо дотримуватися вимог ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, що обмежують його рішення (дії) законодавчо визначеною компетенцією.
Комунікативна взаємодія між адміністративним органом та організатором (керівником) зібрання може проводитися також під час власне зібрання. Необхідність у такому заході може виникати, наприклад, у разі потреби скоординувати рух колони демонстрантів чи провести з ними переговори щодо розблокування певної території чи приміщення. Головна мета взаємодії між названими суб'єктами на етапі проведення акції зводиться до забезпечення її мирного та безпечного характеру; вона може допомогти уникненню ситуацій, що змусять орган охорони правопорядку прийняти рішення про примусове припинення зібрання.
2.7.