Встановлення результатів виборів.
Важливість стадії встановлення результатів виборів підкреслив у своїй юридичній позиції ЄСПЛ (у рішенні по справі «Давидов (Davydov) та інші проти Росії»), який зазначив, що стаття 3 Протоколу № 1 охоплює період після проведення виборів, включаючи підрахунок голосів, а також запис та передачу результатів.
У зв'язку з цим, держава має позитивне зобов'язання забезпечувати ретельне регулювання процесу, під час якого встановлюються, обробляються та фіксуються результати голосування. Посилаючись на рекомендації Венеціанської комісії, Суд встановив, що ці післявиборчі фази повинні бути забезпечені чіткими процесуальними гарантіями; процес має бути прозорим та відкритим, і участь спостерігачів від усіх партій, включаючи представників опозиції, повинна бути дозволеною.Встановлення результатів будь-яких виборів повністю залежить від типу виборчої системи за якою розподіляються мандати. В Україні на виборах Президента застосовується система двотурового голосування1, яка залежно від результатів голосування передбачає проведення тих чи інших виборчих процедур.
1. «Перший тур» виборів. Кандидат вважається обраним, якщо за нього проголосує більше половини виборців, що взяли участь у голосуванні (ч. З ст. 84 Закону)[266] [267]. ЦВК на своєму засіданні протягом 10 днів, але не пізніше ніж на З день з дня отримання всіх протоколів ОВК про підсумки голосування в межах відповідних ТВО на підставі цих протоколів, у тому числі з поміткою «Уточнений», та протоколу ЦВК про підсумки голосування в межах ЗВО встановлює результати виборів Президента України, про що складає протокол[268] (до 10 квітня 2019 року включно). ЦВК зобов'язана встановити результати виборів Президента України незалежно від кількості ВД/ ВО, на яких/в межах яких голосування не було організоване і проведене відповідно до Закону.[269] ЦВК може взяти на себе обов'язок по встановленню підсумків голосування у відповідному ТВО у разі нескладання або неналежного складання ОВК протоколу про встановлення підсумків голосування (у тому числі уточненого) у строки, визначені Законом, або його ненадходження до ЦВК наступного дня за днем його складання ЦВК. (п. 6-1 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) Якщо жоден кандидат не був обраний, ЦВК приймає рішення про проведення повторного голосування, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України. Також протокол про підсумки голосування складається, якщо до виборчого бюлетеня включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів жоден кандидат не був обраний, тобто не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У цьому випадку ЦВК приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України. 2. «Другий тур» виборів (повторне голосування). У т. зв. «другий тур» виходять два кандидати, які у підсумку голосування у день виборів одержали найбільшу кількість голосів. Особливості проведення повторного голосування: 1. Строк проведення -призначається ЦВК на третю неділю після дня виборів (можлива дата - 21 квітня 2019 року). 2. Структурою бюлетеня передбачено включення двох кандидатів, які у підсумку голосування у день виборів одержали найбільшу кількість голосів. 3. Формування нового складу ОВК: ■ суб'єкт прийняття рішення про формування - ЦВК; ■ строки формування - не пізніш як за 10 днів до дня повторного голосування; ■ кількісний склад1 - 14 осіб - по сім осіб від кожного кандидата, включеного до виборчого бюлетеня для повторного голосування; ■ підстава - подання кандидатур до складу ОВК від кандидатів на пост Президента України за формою визначеною ЦВК, не пізніш як за 20 днів до дня повторного голосування. 4. Розподіл керівних посад в ОВК - рівна кількість посад голови та секретаря ОВК (з можливим відхиленням від рівної кількості не більш як на одну посаду відповідно голови або секретаря комісії). Голова та секретар ОВК не можуть бути представниками одного кандидата на пост Президента України. 5. Формування ДВК[270] [271] [272]: 5.1. строки: ■ формування ОВК ДВК не пізніш як за 5 днів до дня повторного голосування; ■ внесення кандидатур на членів ДВК до ОВК не пізніш як за 8 днів до дня повторного голосування; 5.2. ■ для великих дільниць - 16 осіб (по 8 осіб від кожного кандидата на пост Президента України, включеного до виборчого бюлетеня для повторного голосування); ■ для середніх дільниць - 14 осіб (по 7 осіб від кожного кандидата на пост Президента України, включеного до виборчого бюлетеня для повторного голосування); ■ для малих дільниць - 12 осіб (по 6 осіб від кожного кандидата на пост Президента України, включеного до виборчого бюлетеня для повторного голосування). 6. Припинення повноважень ВК, голосування, проведення підрахунку голосів та встановлення підсумку голосування у разі повторного голосування здійснюються у такому ж порядку, як для «першого туру» виборів. 7. Встановлення та оголошення результатів ЦВК - на своєму засіданні на підставі протоколів ОВК про підсумки повторного голосування в межах відповідних ТВО не пізніш як на 10 день з дня повторного голосування. 8. Інші особливості проведення повторного голосування. Виборчі спори щодо цієї категорії справ мають вагоме значення, адже від їх розгляду залежить результат волевиявлення. До прикладу, можемо згадати відомий судовий процес 2004 року, в якому Верховний Суд України встановив системні і грубі порушення принципів виборчого права та визнав за неможливе в тих умовах достовірно встановити результати дійсного волевиявлення виборців[273]. Як відзначає Ю.Б. Ключковський1 [274], Верховний Суд України обрав правову позицію, за якої у разі порушення основних принципів виборчого права, голосування за висунутих кандидатів не є в дійсності виборами, суспільно- політичний процес без дотримання основних засад не є виборчим процесом, а «арифметичне» встановлення підсумків такого голосування не є визначенням результатів виборів. Доволі дискусійною є імперативна норма щодо обов'язку ЦВК встановити результати виборів. Право на достовірне встановлення результату незалежним органом є головною засадою права на вільні вибори, адже якщо вибори були сфальсифіковані, то і результат є нелегітимним. Більше того, як свідчить практика, у 2012 році за відсутності відповідних повноважень нічого не завадило ЦВК скасовувати вибори народних депутатів шляхом визнання неможливості встановлення результатів виборів у п'яти одномандатних округах (постанова ЦВК «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223» від 5 листопада 2012 року № 19311). В обґрунтування цього було покладено загальні положення окремих нормативно-правових актів та проігноровано спеціальні норми Закону України «Про вибори народних депутатів України», які стосуються інституту повторних виборів. До останніх можна віднести ст. 104, що визначає дві підстави проведення повторних виборів у одномандатних виборчих округах. Однак такої, як «неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів», серед них немає. Тому посилатись на дану норму означало б для ЦВК визнати незаконність власної постанови. Як наслідок Верховна Рада України прийняла Закон України «Про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223»[275] [276], чим фактично легалізувала рішення ЦВК та встановила спеціальні строки здійснення деяких виборчих процедур повторних виборів народних депутатів. Не можна обійти увагою й постанову Вищого адміністративного суду України (далі ВАСУ) від 8 лютого 2013 року № П/800/99/13[277], якою ВАСУ визнав «неможливим достовірне встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 11 та 71». І хоча дана постанова є доволі змістовною, містить значну кількість посилань на міжнародно-правові акти та рішення Європейського суду з прав людини - все ж викликає певні питання. Одним з таких є питання можливості позбавлення судом повноважень депутата, після прийняття ним відповідної присяги, без згоди представницького органу. Вказана практика може слугувати негативним прецедентом для винесення в майбутньому маніпулятивних судових рішень. Певну критику викликає й той факт, що ВАСУ, вирішуючи спір, порушив строки оскарження та посилався на матеріали відкритого кримінального провадження за фактом фальсифікації виборчих документів та підсумків голосування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158 Кримінального кодексу України. Адже про будь-які судові рішення, висновки яких в подальшому могли б мати преюдиціальне значення, по даному кримінальному провадженні у постанові не згадується. Питання належності та допустимості доказів вирішується відповідним судом в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Тому можливість застосування матеріалів відкритого кримінального провадження ВАСУ є доволі сумнівною. Іншим аспектом проблеми визнання результатів недійсними в судовому чи позасудовому порядку є відсутність законодавчо визначеної процедури проведення нових виборів. Необхідно враховувати, що відповідно до ст. 273 КАС України рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду, якщо цей спір виник під час виборчого процесу. Водночас підсудність цих справ Верховному Суду визначається також ч. 4 ст. 22 КАС України. Цей припис вказує на те, що такі справи можуть виникати поза межами виборчого процесу. Вони підсудні Верховному суду як суду першої інстанції та повинні розглядатися за загальними правилами. Тобто спори, що виникли після закінчення виборчого процесу щодо визнання недостовірності результатів виборів не є виборчими.
ПРОТОКОЛ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № ПРОТОКОЛ ЦВК ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ ПОВИНЕН МІСТИТИ ВІДОМОСТІ ПРО: ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛУ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ 1 кількість виготовлених виборчих бюлетенів (п. 1 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) відомості заносяться цифрами і прописом 2 кількість виборчих бюлетенів, одержаних ОВК (п. 2 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) відомості, зазначені у пунктах 2-10 частини, вносяться як по кожному ТВО, так і сумарно по загальнодержавному округу
3 кількість виборчих бюлетенів, одержаних ДВК (п. 3 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) протокол підписується Головою, заступниками Голови, секретарем та іншими членами ЦВК, присутніми на засіданні ЦВК 4 кількість виборців, внесених до списків виборців на ВД (п. 4 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) протокол засвідчується печаткою ЦВК 5 кількість виборців, внесених до витягів із списків виборців на ВД для голосування за місцем перебування (п. 4-1 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) у протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами ЦВК 6 кількість невикористаних виборчих бюлетенів (п. 5 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) за відсутності у протоколі підпису члена ЦВК навпроти його прізвища зазначається причина відсутності 7 кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування (п. 5-1 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) у разі своєї незгоди із встановленими результатами виборів, зафіксованими у протоколі, член ЦВК підписує протокол із приміткою «З окремою думкою» 8 кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування (п. 5-2 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) 1-й примірник протоколу мають право підписати кандидати на пост Президента України, їх уповноважені представники у ЦВК, які були присутні при встановленні результатів виборів Президента України. 9 загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені (п. 6 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) зміст протоколу невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті ЦВК 10 кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на ВД непідписання або відмова у підписанні протоколу окремими членами ЦВК не має правових наслідків для дійсності протоколу. 11 кількість виборців, які взяли участь у голосуванні (п. 7 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) 12 кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними (п. 8 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) 13 кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата на пост Президента України (п. 9 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) 14 відсоток голосів виборців, поданих за кожного кандидата на пост Президента України, у відношенні до кількості виборців, які взяли участь у голосуванні (п. 10 абз. 4 ч. 1 ст. 84 Закону) 