§ 16. Виборчий процес та його стадії

Поняття виборчого процесу; основні стадії виборчого про­цесу; призначення виборів, утворення виборчих органів та ви­борчих округів; реєстрація виборців; висування і реєстрація кандидатів; передвиборна агітація; голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результа­тів виборів

Виборчий процес — це врегульована правовими та іншими соціальними нормами діяльність органів, організацій, окре­мих громадян, їхніх колективів і груп (суб’єктів виборчого процесу) з підготовки та проведення виборів до представниць­ких та інших виборних органів державної влади і місцевого са­моврядування.

Суб’єктами виборчого процесу визнаються особи, органи й організації, наділені Конституцією та виборчим законодав­ством України правами та обов’язками стосовно організації та проведення виборів, зокрема:

1) виборці;

2) зареєстровані кандидати у депутати, кандидати на пост Президента України, кандидати на посаду сільського, селищ­ного, міського голови;

3) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спос­терігачі від партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, від кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

4) виборчі комісії — спеціально утворені виборчі органи;

5) кандидати на пост Президента України, кандидати у де­путати та кандидати на посаду сільського, селищного, місько­го голови;

6) партії (блоки), їхні місцеві організації, які висунули кан­дидатів.

У виборчому законодавстві регламентація виборчого проце­су здійснюється шляхом, по-перше, закріплення засад виборів та виборчого процесу, по-друге, детального регулювання всіх стадій (етапів) виборчого процесу, по-третє, визначення поряд­ку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчо­го процесу; по-четверте, встановлення засад фінансового та ма­теріально-технічного забезпечення підготовки і проведення виборів.

Засади виборів — це вихідні положення, що визначають принципи виборчого права та види виборчих систем, що засто­совуються при відповідних виборах.

1. Народні депутати України обираються громадянами Ук­раїни на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

2. Кількісний склад Верховної Ради України визначається Конституцією України.

3. Вибори депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загально­державному виборчому окрузі за виборчими списками канди­датів у депутати від політичних партій, виборчих блоків полі­тичних партій.

4. У розподілі мандатів депутатів беруть участь партії (бло­ки), виборчі списки яких за підсумками голосування на вибо­рах депутатів набрали не менше трьох відсотків голосів вибор­ців, що взяли участь у голосуванні.

Засадами виборчого процесу варто вважати вихідні ідеї, положення, основні принципи діяльності суб’єктів виборчого процесу. До них виборче законодавство України відносить:

1) дотримання принципів виборчого права;

2) законність та заборону незаконного втручання будь- кого у виборчий процес. Це передбачає, що волевиявлення на­роду під час виборів має бути легітимним, відбуватися у спосіб, прямо передбачений законом. Неприпустимими є будь-які по­рушення закону, прав суб’єктів виборчого процесу. З метою за­безпечення виконання цієї вимоги законодавство України пе­редбачає можливість оскарження порушень, що виникають при організації та проведенні виборів, а також встановлює юри­дичну відповідальність (кримінальну, адміністративну та конс­титуційно-правову) за порушення виборчого законодавства;

3) політичний плюралізм та багатопартійність, що забез­печує конкурентний, альтернативний характер виборів, а це, у свою чергу, є важливою ознакою їхнього демократичного ха­рактеру;

4) публічність і відкритість виборчого процесу, які виступа­ють важливою передумовою чесних і демократичних виборів. За­гальновідомо, що розвиток демократії безпосередньо пов’язаний з рівнем та якістю інформованості та правової освіченості грома- 200

дян.

- по-перше, наданням виборчими комісіями громадянам ін­формації про хід підготовки та проведення виборів;

- по-друге, обов’язком виборчих комісій забезпечити своєчас­не ознайомлення громадян зі списками виборців, з відомостями про кандидатів у депутати (з виборчими списками партій (блоків), з передвиборними програмами партій (блоків)), відомостями про кандидатів у депутати, з програмами кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах, із порядком заповнення виборчих бюлетенів. Вони також зобов’язані сповіщати населен­ня про підсумки голосування і результати виборів депутатів;

- по-третє, своєчасним доведенням до відома громадян рі­шень органів державної влади та органів місцевого самовряду­вання, що стосуються виборів депутатів, а також рішень вибор­чих комісій через засоби масової інформації або в інший спосіб;

- по-четверте, об’єктивним висвітленням підготовки і про­ведення виборів засобами масової інформації;

5) свободу передвиборної агітації, рівний доступ усіх кан­дидатів і партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу до засобів масової інформації незалежно від їхньої форми влас­ності, крім засобів масової інформації, засновниками (власни­ками) яких є політичні партії. Це забезпечується можливістю здійснювати передвиборну агітацію в будь-яких формах та будь- якими засобами, що не суперечить Конституції України та за­конам України. Так, громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), кандидатів, їхні політичні, ділові та особисті якості, вести агі­тацію «за» або «проти» тощо;

6) неупередженість органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їхніх керівників, інших посадових і служ­бових осіб до партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, що передбачає заборону надавати в тій чи іншій формі будь-які переваги окремим суб’єктам виборчо­го процесу з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб та керівни­ків підприємств, установ і організацій, які повинні керуватися вимогами закону і не брати до уваги корпоративні інтереси чи особисті якості кандидатів, інших суб’єктів виборчого процесу.

Виборчий процес відбувається в певній, чітко визначеній ви­борчим законодавством послідовності і складається з кількох етапів — стадій виборчого процесу. Нове виборче законодавство передбачає такі стадії виборчого процесу (ст. 11 Закону Украї­ни «Про вибори народних депутатів України»):

1) складання та уточнення списків виборців;

2) утворення виборчих округів;

3) утворення виборчих дільниць;

4) утворення виборчих комісій;

5) висування та реєстрація кандидатів;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів та їх офіційне опри­люднення;

10) припинення діяльності виборчих комісій.

Виборчий процес завершується через п’ятнадцять днів піс­ля дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою ко­місією результатів виборів депутатів.

І. Складання списків виборців. Списки виборців склада­ються з метою, по-перше, надати можливість проголосувати кожному виборцю, забезпечуючи реалізацію конституційного принципу загального виборчого права, по-друге, виключити можливість участі у виборах осіб, які не мають права голосу або не можуть його реалізувати.

При складанні списків виборців забезпечується також і реалі­зація конституційного принципу рівного виборчого права: ви­борець включається до списку виборців лише на одній виборчій дільниці (за місцем постійного проживання). Це виключає мож­ливість голосування на кількох виборчих дільницях, наприк­лад, за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання.

Із світового досвіду відомі два основних способи складання списків виборців: шляхом необов’язкової (особистої або доб­ровільної) реєстрації виборців, коли громадянин повинен сам турбуватися про його включення до списку виборців і особисто зареєструватися у відповідному органі як виборець або шляхом обов’язкової (публічної або державної) реєстрації, за якої прізви­ще виборця автоматично включається до відповідного списку ви­борців при досягненні ним передбаченого законом віку.

Виборчим законодавством України передбачається обов’яз­кова реєстрацію виборців: до списків виборців автоматично включаються всі громадяни України, які досягли або на день виборів досягнуть вісімнадцяти років і які мають право голосу.

Сам порядок складання та уточнення списків виборців досить складний (ст. 39 Закону України «Про вибори народних депу­татів України») і передбачає таку послідовність дій (рис. 17):

1) спочатку для підготовки проведення голосування вибор­ців до 1 жовтня року, який передує року проведення чергових виборів народних депутатів України, складаються загальні списки виборців за формою, затвердженою Центральною ви­борчою комісією. Для складання та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території кожного села, селища, міста та району у містах Києві та Севастополі, район­ними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад (міст республіканського значення в Автономній Республіці Крим, обласного значення) утворюються робочі групи обліку виборців на період з 1 серпня року, що передує року проведення черго­вих виборів, до 1 березня року проведення чергових виборів.

Районні, міські, регіональні робочі групи обліку виборців складають загальні списки виборців у порядку, встановленому виборчим законодавством та Порядком складання загального списку виборців, затвердженим Центральною виборчою ко­місією.

Рис. 17. Списки виборців

Так, наприклад, Порядок складання загальних списків ви­борців для підготовки проведення виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року, затверджений Постановою Центральної виборчої комісії від 6 вересня 2005 р. № 118 пе­редбачав такі етапи складання загальних списків виборців:

- подання відомостей про виборців керівниками органів, підприємств, установ, організацій, командирами військових частин (формувань), сільськими, селищними, міськими голова­ми, дипломатичними та іншими офіційними представництва­ми, консульськими установами України за кордоном, Міністер­ством оборони України (станом на 1 вересня 2005 року);

- складання місцевих загальних списків виборців та списку виборців, які проживають за кордоном (до 1 жовтня 2005 року);

- опрацювання районними (міськими), регіональними робо­чими групами обліку виборців, а також робочою групою обліку виборців, які проживають або перебувають за кордоном, загаль­них списків виборців (з 1 жовтня по 1 листопада 2005 року);

- надання регіональними робочими групами обліку вибор­ців інформації про громадян, які змінили місце проживання, до відповідних робочих груп обліку виборців, де можливе вклю­чення громадян до загального списку виборців за попереднім місцем проживання (до 20 жовтня 2005 року);

- ознайомлення громадян України з загальними списками виборців (з 1 листопада 2005 року по 1 січня 2006 року);

- складання регіональних загальних списків виборців (до 28 жовтня 2005 року);

- уточнення місцевих загальних списків виборців та загаль­них списків виборців, які проживають або перебувають за кор­доном (з 1 листопада 2005 року по 1 лютого 2006 року);

- передача регіональних загальних списків виборців та за­гального списку виборців, які проживають або перебувають за кордоном, до Центральної виборчої комісії (до 1 листопада 2005 року);

- виготовлення уточнених місцевих загальних списків ви­борців (з 1 січня 2006 року по 1 лютого 2006 року);

- опрацювання регіональними робочими групами обліку виборців, робочою групою обліку виборців, які проживають або перебувають за кордоном, Центральною виборчою комісією загальних списків виборців в електронному форматі, зокрема, з метою виявлення випадків кратного включення особи до списків виборців (відповідно з 28 жовтня та з 1 листопада 2005 року по 1 лютого 2006 року);

2) після утворення виборчих дільниць, робочі групи обліку виборців на основі відповідного уточненого загального списку виборців складають списки виборців по кожній звичайній ви­борчій дільниці та передають їх відповідному сільському, селищ­ному, міському голові, голові районної у місті ради або іншій поса­довій особі, яка відповідно до закону здійснює його повноваження, у двох примірниках на паперовому носії та в електронному вигляді.

ІІ. Виборчий округ — це виборча одиниця, у межах якої об’єднуються виборці для обрання депутатів.

Залежно від кількості депутатів, які обирається в кожному виборчому окрузі, розрізняють одномандатні (уніномінальні) та багатомандатні (поліномінальні або плюриномінальні) ви­борчі округи. Від одномандатного виборчого округу обирається лише один депутат, і такі округи утворюються при застосуван­ні мажоритарної виборчої системи. Від багатомандатного вибор­чого округу обираються два і більше депутати, такі округи утво­рюються, як правило, при застосуванні пропорційної системи.

Виборче законодавство України передбачає утворення кіль­кох видів виборчих округів:

1) єдиний загальнодержавний одномандатний округ, який включає в себе всю територію України та 226 територіальних виборчих округів (у тому числі один закордонний) — для про­ведення виборів Президента України;

2) єдиний загальнодержавний багатомандатний виборчий округ, який включає в себе всю територію України та 226 тери­торіальних виборчих округів (у тому числі один закордон­ний) — для проведення виборів народних депутатів України;

3) одномандатні виборчі округи — для проведення виборів депутатів сільських, селищних рад;

4) багатомандатний виборчий округ та виборчі територіаль­ні округи (їхні межі збігаються з межами сіл, селищ, міст районного значення, що входять до складу району) — по вибо­рах депутатів районних рад;

5) виборчий територіальний округ — для виборів депута­тів міських, районних у містах рад;

6) багатомандатний виборчий округ та виборчі територіальні округи (межі яких збігаються з межами районів та міст облас­ного значення) — по виборах депутатів обласних рад;

7) багатомандатний виборчий округ та виборчі територіаль­ні округи (межі яких збігаються з межами районів та міст рес­публіканського значення) — по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

8) виборчий територіальний округ — для виборів сільсько­го, селищного, міського голови.

ІІІ. Виборчі дільниці — це територіальні одиниці, що об’єд­нують виборців спільним місцем голосування. Згідно з Зако­ном України «Про вибори народних депутатів України» (ст. 19) для підготовки і проведення голосування та підрахунку голо­сів виборців утворюються звичайні, спеціальні та закордонні виборчі дільниці.

Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації го­лосування виборців за місцем їх проживання.

Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день голо­сування у плаванні під Державним Прапором України, на по­лярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

Закордонні виборчі дільниці утворюються при диплома­тичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (фор­муваннях), дислокованих за межами України.

Звичайні виборчі дільниці утворюються окружними вибор­чими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а в разі відсутності таких органів — за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їхні повноваження. Зазначені подання вносяться до окружної виборчої комісії відповідними органами чи поса­довими особами не пізніше як за п’ятдесят вісім днів до дня ви­борів. Окружна виборча комісія своїм рішенням визначає межі кожної звичайної виборчої дільниці (назва населеного пункту, вулиця, перелік житлових будинків), а також місцезнаходжен­ня дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування.

Спеціальні виборчі дільниці утворюються окружними ви­борчими комісіями за місцем розташування відповідних зак­ладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції України на підставі подань районних державних адмі­ністрацій чи міських виконавчих комітетів міст обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення. Зазначені подання повинні надійти до відповідної окружної виборчої комісії не пізніше як за п’ятдесят вісім днів до дня ви­борів.

Варто звернути увагу, що військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами війсь­кових частин (формувань). Спеціальна виборча дільниця на території військової частини (формування), дислокованої за межами населеного пункту, може утворюватися як виняток Центральною виборчою комісією за поданням відповідної те­риторіальної виборчої комісії.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від двадцяти осіб до трьох тисяч осіб. Якщо на відповідній тери­торії, у відповідному закладі чи установі налічується менше або більше від зазначених меж чисельності виборців і їх (або їхній надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої діль­ниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою від від­повідних граничних значень чисельністю виборців.

IV. Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів народних депутатів України, згідно з ви­борчим законодавством становлять:

- Центральна виборча комісія України;

- окружні виборчі комісії;

- дільничні виборчі комісії.

Центральна виборча комісія України (ЦВК) складається з 15 членів, які призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України (п. 21 ст. 85 Консти­туції України). Комісія працює на постійній основі, її члени звільняються від виконання виробничих або службових обов’яз­ків за попереднім місцем роботи.

Членом ЦВК може бути громадянин України, який на день призначення досяг 25 років, має право голосу, проживає в Ук­раїні не менше п’яти останніх років та володіє державною мо­вою. Не може бути призначений до складу ЦВК громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому за­коном порядку, або який визнаний у встановленому порядку недієздатним чи обмежено дієздатним. Член ЦВК не може бути народним депутатом України або мати інший представниць­кий мандат, входити до складу інших виборчих комісій та комісій з референдумів, бути членом ініціативної групи всеук­раїнського чи місцевого референдуму, займатися підприємниць­кою діяльністю, бути повіреним третіх осіб у справах Комісії,

виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької та творчої діяльності), входити до складу прав­ління чи інших виконавчих органів організацій, що мають на меті отримання прибутку. Член Комісії не може входити до складу органів виконавчої влади та виконавчих органів місце­вого самоврядування.

Член ЦВК не може також бути кандидатом у Президенти Ук­раїни, кандидатом у народні депутати України, депутати місце­вої ради чи Верховної Ради Автономної Республіки Крим, канди­датом на посаду сільського, селищного, міського голови, їхньою довіреною особою, представником чи уповноваженою особою політичної партії (виборчого блоку партій), що беруть участь у виборах. При набутті членом Комісії зазначеного статусу Комісія приймає рішення про зупинення його повноважень на період перебування у відповідному статусі. Член ЦВК, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політич­ної партії, на час здійснення своїх повноважень зупиняє член­ство у цій партії. Він не може брати участі в її діяльності чи виконувати доручення партії, будь-якого її органу або посадо­вої особи.

Перед вступом на посаду член ЦВК складає присягу на пле­нарному засіданні Верховної Ради України.

Члени ЦВК обирають зі свого складу Голову Комісії, заступ­ника Голови Комісії та секретаря Комісії. Голова Комісії, зас­тупник Голови Комісії, секретар Комісії, а також не менш як третина інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Строк повноважень членів Комісії — 6 років.

ЦВК згідно з Законом України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 р. (ст. 17) здійснює такі загальні повноваження:

1) забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах;

2) забезпечує дотримання передбачених Конституцією зако­нами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму;

3) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми;

4) забезпечує однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України;

5) здійснює консультативно-методичне забезпечення діяль­ності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов’язкові для використання в роботі виборчих комісій та 208

комісій з референдумів роз’яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми;

6) готує пропозиції щодо вдосконалення законів із питань проведення виборів і референдумів;

7) звертається в разі потреби до Конституційного Суду Ук­раїни щодо офіційного тлумачення Конституції України, законів України або окремих їх положень із питань, що стосу­ються організації підготування та проведення виборів і рефе­рендумів в Україні;

8) є головним розпорядником, забезпечує ведення та функ­ціонування Державного реєстру виборців відповідно до закону;

9) здійснює контроль за дотриманням політичними партія­ми (виборчими блоками політичних партій), іншими суб’єкта­ми виборчого процесу та процесу референдуму вимог законодав­ства про вибори і референдуми;

10) забезпечує на виборах і референдумах акредитацію офі­ційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій відповідно до закону, видає їм посвідчення;

11) здійснює заходи щодо підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів;

12) публікує інформацію про підготування та проведення ви­борів і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність, а також інші матеріали, що стосуються виборчого та референ- думного процесів;

13) здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

Рішення Комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов’яз­ковим для виконання всіма суб’єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, зокрема відповідними вибор­чими комісіями і комісіями з референдумів нижчого рівня, а також органами виконавчої влади, органами місцевого само­врядування, їхніми посадовими і службовими особами, об’єднан­нями громадян, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами України.

Окружна виборча комісія при виборах народних депутатів України утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше, як за шістдесят днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кіль­кості не менше чотирнадцяти осіб за поданнями (не більш як на одну особу) центральних керівних органів партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу.

Право подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій мають партії (блоки), які в поточному складі Верховної Ради України станом на 15 вересня року, що передує рокові про­ведення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків), а також інші партії (блоки) — суб’єкти виборчого процесу.

До складу окружної виборчої комісії обов’язково включа­ються (за наявності відповідного подання) по одному представ­нику від партій (блоків), які в поточному складі Верховної Ради України станом на 15 вересня року, що передує рокові прове­дення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків). Не більше ніж по одному представнику від інших партій (бло­ків) — суб’єктів виборчого процесу включаються до складу ок­ружної виборчої комісії шляхом жеребкування, що прово­диться Центральною виборчою комісією України не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань. Кандидатури, внесені до складу окружної виборчої комісії, можуть бути відхилені лише за підстав їхньої невідповідності вимогам, зазначеним у Законі України «Про вибори народних депутатів України».

Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії не можуть бути представниками однієї партії (блоку) — суб’єкта виборчого процесу.

Кожна партія (блок), від якої включені кандидатури до складу окружних виборчих комісій, має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях. Частка керівних посад для кожної партії (блоку) в межах загальнодержавного виборчого округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від партії (бло­ку) до складу окружних виборчих комісій, стосовно до загаль­ної кількості осіб, включених до складу окружних виборчих комісій від партій (блоків). Особа, включена до складу окруж­ної виборчої комісії за поданням Голови ЦВК, не може бути призначена на керівну посаду у виборчій комісії, крім випад­ків, коли до складу відповідної виборчої комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від партій (блоків). Порядок розподілу керівних посад між партіями (бло­ками) в межах часток, визначених відповідно до цієї частини, визначається Центральною виборчою комісією. При цьому по­винна бути дотримана приблизна рівномірність територіально­го розподілу посад, отриманих представниками кожної партії (блоку).

Окружна виборча комісія виконує такі повноваження:

1) забезпечує підготовку та проведення виборів депутатів у межах територіального виборчого округу;

2) здійснює в межах відповідного територіального виборчого округу контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про вибори депутатів виборцями, дільничними виборчими комісіями та їхніми членами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, заклада­ми, установами, організаціями та їх посадовими особами, засоба­ми масової інформації, їхніми власниками, посадовими особами та творчими працівниками, кандидатами у депутати, партіями (блоками), їх представниками та уповноваженими особами, офіційними спостерігачами, іншими об’єднаннями громадян;

3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допо­могу дільничним виборчим комісіям, організовує навчання членів цих комісій з питань організації виборчого процесу;

4) утворює виборчі дільниці, встановлює їх межі та єдину нумерацію в територіальному виборчому окрузі;

5) утворює дільничні виборчі комісії;

6) скликає у разі потреби за власною ініціативою засідання дільничної виборчої комісії;

7) вирішує питання використання коштів Державного бю­джету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

8) контролює складання органами, уповноваженими на це законом, списків виборців по виборчих дільницях на території виборчого округу, передає їх відповідним дільничним виборчим комісіям, контролює надання їх для загального ознайомлення;

9) контролює діяльність органів виконавчої влади та орга­нів місцевого самоврядування з питань забезпечення приміщен­нями для голосування, транспортом, засобами зв’язку, облад­нанням, у межах своєї компетенції розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення виборів депу­татів на території виборчого округу;

10) разом з відповідними органами виконавчої влади та орга­нами місцевого самоврядування сприяє організації зустрічей кандидатів у депутати, уповноважених осіб партій (блоків) з виборцями на підприємствах, у закладах, установах, органі­заціях усіх форм власності, а у випадках, передбачених цим Законом, — організовує такі зустрічі;

11) передає дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені, бланки відкріпних посвідчень та бланки іншої документації від­повідно до цього Закону, забезпечує контроль за обліком вибор­чих бюлетенів та бланків відкріпних посвідчень в межах округу;

12) забезпечує виготовлення печаток, штампів та передає їх дільничним виборчим комісіям;

13) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого само­врядування з питань підготовки і проведення виборів;

14) реєструє офіційних спостерігачів від партій (блоків), громадських організацій у територіальному виборчому окрузі;

15) розглядає заяви і скарги стосовно підготовки та прове­дення виборів депутатів в межах територіального виборчого округу та приймає щодо них рішення;

16) встановлює підсумки голосування в межах територіально­го виборчого округу, складає протокол про підсумки голосування в межах округу, передає протокол та іншу виборчу докумен­тацію, передбачену цим Законом, Центральній виборчій комісії;

17) визнає голосування на виборчій дільниці недійсним у ви­падках, передбачених цим Законом;

18) забезпечує передавання на зберігання до відповідної дер­жавної архівної установи виборчої та іншої документації в по­рядку, встановленому Центральною виборчою комісією тощо.

Дільнична виборча комісія на виборах народних депутатів України утворюється відповідною окружною виборчою комісі­єю не пізніше як за 35 днів до дня виборів у складі голови, зас­тупника голови, секретаря та інших членів комісії. Чисельний склад дільничної виборчої комісії визначено в ст. 28 Закону України «Про вибори народних депутатів України»:

1) для малих дільниць — 10-18 осіб;

2) для середніх дільниць — 14-20 осіб;

3) для великих дільниць — 18-24 особи.

На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п’ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворювати­ся у складі голови, секретаря та двох-чотирьох членів комісії.

Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій мають партії (блоки), які в поточному складі Верховної Ради України станом на 15 вересня року, що передує рокові проведення виборів, мають свої партійні фракції (фракції блоків), а також інші партії (блоки) — суб’єкти виборчого про­цесу. Від імені партії (блоку) подання вносить уповноважена особа партії (блоку) у відповідному територіальному або загаль­нодержавному виборчому окрузі.

До складу дільничної виборчої комісії звичайної чи спеціаль­ної виборчої дільниці, обов’язково включаються (за наявності відповідного подання) по одному представнику партій (блоків), які в поточному складі Верховної Ради України станом на 15 вересня року, що передує рокові проведення виборів, мали свої партійні фракції (фракції блоків). Не більше ніж по одно­му представнику від інших партій (блоків) — суб’єктів вибор­чого процесу включаються до складу дільничної виборчої комісії шляхом жеребкування, що проводиться окружною ви­борчою комісією не пізніше ніж на третій день після закінчен­ня строку внесення подань.

Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, яке в день виборів перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, утворюється окружною виборчою комісією за місцем припис­ки судна, полярної станції України за поданням відповідно капітана судна, керівника полярної станції України

Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше як за тридцять п’ять днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. До складу дільнич­ної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці можуть входити виборці, які проживають або перебувають у період підготовки та проведення виборів на території відповідної іно­земної держави.

Дільнична виборча комісія: здійснює контроль за неухиль­ним додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори депутатів під час голосування і підрахунку голосів на виборчій дільниці; отримує список виборців від окружної виборчої комісії, складає список виборців у випадках, передба­чених цим Законом, надає його для загального ознайомлення, а також вносить до нього зміни у випадках, передбачених цим Законом; забезпечує можливість ознайомлення виборців з ви­борчими списками кандидатів у депутати від партій (блоків), з передвиборними програмами цих партій (блоків), відомостя­ми про кандидатів у депутати, а також з рішеннями, прийня­тими Центральною виборчою комісією, відповідною окружною виборчою комісією, власними рішеннями та повідомленнями; вручає або надсилає кожному виборцю іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування, номера виборця у списку виборців на відповідній дільниці; забезпечує облік отриманих комісією виборчих бюлетенів та бланків від­кріпних посвідчень; забезпечує підготовку приміщення для го­лосування та виборчих скриньок; за рішенням Центральної виборчої комісії вносить зміни до виборчих бюлетенів; органі­зовує на виборчій дільниці голосування; проводить підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці, складає про­токол про підсумки голосування на виборчій дільниці та пере­дає його та іншу виборчу документацію відповідній окружній виборчій комісії або (для дільничної виборчої комісії закордон­ної виборчої дільниці) надсилає протокол до Центральної ви­борчої комісії; визнає недійсним голосування на виборчій діль­ниці; розглядає заяви і скарги з питань списку виборців, підготовки та організації голосування на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення тощо.

V. Висування і реєстрація кандидатів. Висування кандида­тів у депутати є однією з найважливіших стадій виборчого про­цесу. На цій стадії визначається коло осіб, з-поміж яких будуть обрані Президент України, народні депутати України, депута­ти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Виборче законодавство України встановлює, що суб’єктами права висування кандидатів є громадяни України. Це право реа­лізується шляхом:

1) самовисування — громадянин сам подає до відповідної виборчої комісії заяву про бажання балотуватися кандидатом, що передбачено, наприклад, ст. 48 Закону України «Про вибо­ри Президента України». Шляхом самовисування можуть ви­суватися кандидати на пост Президента України, кандидати на посади сільських, селищних та міських голів, а також канди­дати в депутати сільських, селищних рад;

2) через висування політичними партіями (блоками), ви­борчими блоками партій та через місцеві організації партій (блоків). Цей спосіб застосовується при висуванні кандидатів на всіх видах виборів. При цьому, право висування кандидатів у народні депутати України реалізується виключно через партії (блоки).

Строки висування є різними при різних видах виборів. Так, при виборах народних депутатів України висування кандидатів розпочинається за 119 днів і закінчується за 90 днів до дня виборів, при виборах Президента України, від­повідно, за 119 та 95 днів, а при місцевих виборах — за 70 та 40 днів.

Реєстрація кандидатів здійснюється при виборах народних депутатів України та виборах Президента України — Цент­ральною виборчою комісією, а при місцевих виборах — відповідною територіальною виборчою комісією.

Нове виборче законодавство України до основних умов реєст­рації відносить наявність таких документів: заяви про реєстра­цію кандидатів (анкети — для кандидата на пост Президента України); автобіографії; копію свідоцтва про реєстрацію партії (місцевої організації партії — для кандидатів на місцевих ви­борах) та угоди про утворення блоку; передвиборної програми кандидатів або передвиборної програми партії (блоку); витяги з протоколів з’їздів, конференцій, зборів партій (блоків) або їхніх місцевих осередків про висунення кандидатів; виборчого списку кандидатів; декларації про майно та доходи кандидатів; підписних листів (для кандидатів на місцевих виборах); доку­мента про внесення грошової застави (для кандидатів у народні депутати України і на пост Президента України).

При цьому грошова застава при виборах народних депута­тів України становить 2 000 мінімальних розмірів заробітної плати і вноситься партією (блоком) на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії. Повертається грошова застава лише тим партіям, що подолали загороджувальний бар’єр і взя­ли участь у розподілі депутатських мандатів.

Для порівняння, на виборах Президента України грошова застава вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, або кан­дидатом у розмірі 500 000 гривень. Вона повертається партії (кандидатові) за умови, що кандидат на пост Президента, вису­нутий нею (або такий, що само висунувся), отримає не менш як 7% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

VI. Проведення передвиборної агітації. Передвиборна агі­тація — це незаборонена Конституцією та законами України діяльність громадян, політичних партій, інших об’єднань гро­мадян, колективів підприємств, установ і організацій, засобів масової інформації, яка спрямована на формування громадсь­кої думки і поведінки виборців в інтересах конкретних канди­датів чи політичних партій. Вона розпочинається з моменту прийняття рішення про реєстрацію кандидатів (при виборах народних депутатів України), наступного дня після реєстрації кандидата (при виборах Президента України) або за 30 днів до дня виборів (при місцевих виборах) та закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів (для всіх видів виборів).

Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах (через засоби масової інформації, шляхом проведення передвиборних заходів, у тому числі зустрічей із виборцями, публічних дебатів, дискусій, мітингів, демонстрацій, процесій, випуску та розповсюдження друкованих агітаційних ма­теріалів тощо) і будь-якими засобами, що не суперечать Конс­титуції та законам України. При цьому повинні бути дотрима­ні такі принципи:

- свобода вибору будь-яких незаборонених форм і засобів ве­дення передвиборної агітації;

- рівні можливості ведення передвиборної агітації для всіх активних суб’єктів виборчого процесу (кандидатів та політич­них партій);

- неупереджене ставлення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій до всіх без винятку кандидатів та політичних партій;

- надійний контроль за використанням коштів на проведен­ня передвиборної кампанії.

До передвиборної агітації належить політична реклама — одна з форм передвиборної агітації, яка оплачується за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків), розміщується за допо­могою рекламних засобів і спонукає виборців голосувати «за» або «проти» певного суб’єкта виборчого процесу. До політичної реклами належить використання символіки або логотипів партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, а також повідом­лення про підтримку партією (блоком) — суб’єктом виборчого процесу або кандидатом видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії (блоку) — суб’єкта виборчого процесу чи певних осіб як кандидатів.

Водночас до політичної реклами не належать офіційні пові­домлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер), а також відеозаписи, кінозніман­ня, фотоілюстрації про дії кандидатів у депутати, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, пе­редбачених Конституцією України або законами України.

Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Дер­жавного бюджету України (коштів місцевого бюджету, отри­маних як цільова субвенція з Державного бюджету України — при місцевих виборах), що виділяються на підготовку і прове­дення виборів з метою, визначеною виборчим законодавством, та коштів виборчих фондів партій (блоків), окремих депутатів (при виборах Президента України та місцевих виборів).

Виборче законодавство України передбачає певні обмежен­ня щодо ведення передвиборної агітації. Наприклад, Закон Ук­раїни «Про вибори народних депутатів України» (ст. 71) перед­бачає таке:

1. Участь у передвиборній агітації забороняється:

1) іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі у концертах, вис­тавах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки партії (блоку) — суб’єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати;

2) органам виконавчої влади та органам місцевого самовря­дування, правоохоронним органам і судам;

3) посадовим і службовим особам органів, зазначених у пунк­ті 2, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова осо­ба є кандидатом у депутати;

4) членам виборчих комісій протягом строку їхніх повнова­жень у відповідних виборчих комісіях.

2. У військових частинах (формуваннях) та в установах кри­мінально-виконавчої системи передвиборна агітація обмежуєть­ся. Відвідання військових частин (формувань) та установ кримінально-виконавчої системи окремими кандидатами у депу­тати чи уповноваженими особами партій (блоків) забороняється. Зустрічі цих осіб із виборцями організовуються відповідною окружною виборчою комісією спільно з командиром військо­вої частини (формування) або керівником установи криміналь­но-виконавчої системи з обов’язковим повідомленням не пізні­ше як за три дні до дня зустрічі всіх уповноважених осіб партій (блоків) у відповідному територіальному виборчому окрузі.

3. Забороняється використання приміщень органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків).

4. Забороняється розміщення агітаційних матеріалів та по­літичної реклами на будинках і у приміщеннях органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування.

5. Поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять закли­ки до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посяган­ня на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняється.

6. Засобам масової інформації, їхнім посадовим та службо­вим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах забороняється агітувати «за» або «проти» партій (блоків), висунутих ними кандидатів у депута­ти, чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати «за» або «проти» певного суб’єк­та виборчого процесу.

7. Забороняється розміщення політичної реклами в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою.

8. Розміщення носіїв політичної реклами, а також розпов­сюдження політичної реклами через радіотрансляційні або інші мережі сповіщання пасажирів, у транспортних засобах громадсь­кого користування, на станціях метрополітену, вокзалах, пор­тах та аеропортах забороняється.

9. Забороняється розповсюдження свідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію (блок) — суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати.

10. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масо­вої інформації вимог Закону України «Про вибори народних депутатів країни» суд приймає рішення про тимчасове (до за­кінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випус­ку друкованого видання.

11. Національна рада України з питань телебачення і радіо­мовлення своїм рішенням припиняє трансляцію на території України, у тому числі операторами телекомунікацій, іноземних телеканалів, у діяльності яких порушується норма щодо забо­рони громадянам іноземних держав, особам без громадянства ведення передвиборної агітації через журналістську діяльність або в діяльності яких містяться заклики до ліквідації незалеж­ності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підриву її безпеки, незаконного захоплення держав­ної влади, пропаганда війни, насильства та розпалювання між­етнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посяган­ня на права і свободи людини, здоров’я населення.

12. Партія (блок) — суб’єкт виборчого процесу, кандидат у де­путати мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія (блок) або кандидат 218

вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їхню відповідь. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матері­ал, не пізніше як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш останнього дня перед днем виборів зобов’язаний надати партії (блоку), кандидату у депутати, що­до яких поширено недостовірну інформацію, можливість опри­люднити відповідь: надати такий самий ефірний час відповід­но на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому виданні масової інформації наданий партією (блоком) чи кан­дидатом матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «відповідь» на тому самому місці шпальти обсягом не менше, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Відповідь повинна містити посилання на від­повідну публікацію в друкованому виданні масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на інформацію, що спросто­вується. Відповідь, опублікована в останній день перед днем виборів, не повинна містити прямих закликів до голосування «за» або «проти» певної партії (блоку). Відповідь має бути опри­люднена без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобів масової інформації.

13. Забороняється проводити передвиборну агітацію, що суп­роводжується наданням виборцям, закладам, установам, орга­нізаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символі­ки, прапору партії (партії, що входить до складу блоку; блоку), за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати за певну партію (блок) або згадуванням на­зви партії (блоку) чи імені кандидата, вважається непрямим підкупом виборців.

14. Центральна виборча комісія забезпечує розміщення в за­гальнодержавних засобах масової інформації роз’яснення щодо заборони надання виборцям, закладам, установам, організаці­ям, а також виборчим комісіям та їхнім членам товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапору партії (партії, що входить до складу блоку; блоку), за

умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних па­перів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних ціннос­тей (непрямого підкупу). Текст роз’яснення затверджується Центральною виборчою комісією і двічі на тиждень друкується в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр» на першій сто­рінці і транслюється на перших каналах Національної теле- компанії України та Національної радіокомпанії України, по­чинаючи за шістдесят днів до дня виборів за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.

15. Регіональні (місцеві) телерадіоорганізації державної та комунальної форми власності своїми передачами не повинні перекривати передачі передвиборної агітації партій (блоків), які транслюються на загальнонаціональних каналах мовлення за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділя­ються на підготовку і проведення виборів.

16. Спеціально уповноважений центральний орган вико­навчої влади з питань телебачення і радіомовлення спільно з підпорядкованими йому відповідними телерадіоорганізаціями зобов’язаний забезпечити порядок, за яким трансляція перед­виборної агітаційної програми однієї партії (блоку) на першо­му загальнонаціональному телеканалі не повинна збігатися в часі з трансляцією такої програми іншої партії (блоку) на пер­шому загальнонаціональному радіоканалі, якщо ефірний час для обох програм надається за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.

17. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (ви­пусків новин) передвиборних агітаційних матеріалів партій (блоків), у тому числі політичної реклами, забороняється. Усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремлени­ми від інших матеріалів і означені як такі.

18. Забороняється переривати передачі передвиборних прог­рам партій (блоків) рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями.

19. Забороняється проведення передвиборної агітації в зару­біжних засобах масової інформації, що діють на території Украї­ни, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інфор­мації, в яких частка зарубіжної власності перевищує п’ятдесят відсотків.

20. Засобам масової інформації всіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх 220

п’ятнадцяти днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу.

21. Забороняється розміщення матеріалів передвиборної агітації, політичної реклами, у тому числі повідомлень про пе­ребіг виборчого процесу, на об’єктах культурної спадщини.

22. Кандидатам у депутати, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, у правоохоронних органах чи судах, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, уста­новах, організаціях, військових частинах (формуваннях), за­бороняється залучати для передвиборної агітації або викорис­товувати для будь-якої роботи, пов’язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб за місцем роботи чи інших осіб, що перебувають у службовій залежності від них (у робочий час) чи адміністративному підпорядкуванні, службо­вий транспорт, зв’язок, устаткування, приміщення, інші об’єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати служ­бові чи виробничі наради, збори колективу для проведення пе­редвиборної агітації.

23. Забороняється виготовлення та розповсюдження друко­ваних передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інфор­мацію про осіб, відповідальних за випуск.

24. З часу припинення передвиборної агітації забороняють­ся проведення агітаційних заходів, розповсюдження передви­борних агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження виборчих листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації, публічні заклики голосувати «за» чи «проти» партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу або публічна оцінка діяльності цих партій (блоків) чи кандидатів у депутати. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 го­дини останньої п’ятниці перед днем виборів відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місце­вого самоврядування.

25. Забороняється оприлюднення в день виборів резуль­татів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голо­сування до його закінчення. Способи проведення таких опиту­вань повинні забезпечувати збереження таємниці голосування опитуваного виборця.

26. Перешкоджання здійсненню права на проведення перед­виборної агітації, а також порушення встановленого законом по­рядку проведення такої агітації тягнуть за собою відповідаль­ність, встановлену законами України.

27. Засоби масової інформації не несуть відповідальності за зміст передвиборної агітації, яка була розміщена відповідно до угод із замовниками, якщо мова не йде про поширення мате­ріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності Украї­ни, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, по­рушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на пра­ва і свободи людини, здоров’я населення, чи про розповсю­дження свідомо неправдивих або наклепницьких відомостей про партію (блок) — суб’єкта виборчого процесу або про канди­дата в депутати.

28. У разі надходження до Центральної виборчої комісії або окружної виборчої комісії заяви, скарги чи іншого повідомлен­ня щодо порушень вимог цієї статті, які мають ознаки вчинен­ня злочину чи адміністративного правопорушення, відповідна виборча комісія невідкладно звертається до відповідних право­охоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України.

VII. Голосування проводиться в день виборів з восьмої до двадцятої години без перерви. На закордонних виборчих діль­ницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

Організація проведення голосування та підтримання у при­міщенні для голосування належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покла­даються на дільничну виборчу комісію.

Про час і місце голосування дільнична виборча комісія спо­віщає виборців не пізніш як за 7 днів до дня його проведення, а у виняткових випадках утворення виборчих дільниць — не пізніше останнього дня перед днем виборів.

Голосування відбувається у спеціально обладнаних примі­щеннях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця ви­дачі виборчих бюлетенів.

Виборчий бюлетень — це виборчий документ встановленої форми для таємного голосування. Значення цього виборчого 222

документу надзвичайно важливе, адже бюлетень, заповнений виборцем, є первинним документом, на підставі якого здійс­нюється підрахунок голосів, а потім встановлюються результа­ти виборів в цілому.

Виборче законодавство передбачає ряд гарантій, які спря­мовані на недопущення будь-яких зловживань з виборчими бюлетенями перед голосуванням, під час голосування та після голосування. Зокрема:

1) виборчі бюлетені повинні зберігатися у приміщенні діль­ничної виборчої комісії в сейфі (металевій шафі), який опеча­тується стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присут­ніх на засіданні виборчої комісії та печатки виборчої комісії і постійно (до дня голосування) перебуває під охороною праців­ника органів внутрішніх справ України;

2) виборцю при проведенні голосування на виборчій дільни­ці членом дільничної виборчої комісії видається лише один виборчий бюлетень на підставі списку виборців на відповідній виборчій дільниці та за умови пред’явлення виборцем відпо­відного документа. При цьому член дільничної виборчої комі­сії, який видає виборчий бюлетень, вписує своє прізвище та ініціали і розписується у визначеному місці на виборчому бю­летені та контрольному талоні. Виборець розписується за от­римання виборчого бюлетеня у визначеному місці на конт­рольному талоні виборчого бюлетеня та у списку виборців. Робити на виборчих бюлетенях будь-які позначки заборо­няється;

3) виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабі­ні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення ви­борчих бюлетенів забороняється присутність у кабіні (кімнаті) для таємного голосування інших осіб. Виборець, який внаслі­док фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бю­летень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім членів виборчої комісії, кандидатів у депутати, уповнова­жених осіб партій (блоків), офіційних спостерігачів;

4) виборцю забороняється передавати свій виборчий бюле­тень іншим особам або виносити виборчий бюлетень за межі приміщення для голосування. Забороняється також отриман­ня виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає бюлетені), заохочення або змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом;

5) голосування виборців за місцем перебування організову­ють не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визна­чені виборчою комісією. Ці члени виборчої комісії повинні бу­ти представниками різних партій (блоків);

6) підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здій­снюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії у чітко визначеному виборчим законодавством України поряд­ку на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування;

7) пакети з протоколами дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, виборчими бюлетенями, контрольними талонами і предметами, списками виборців, а також, за наявності, окремими думками членів ви­борчої комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заява­ми, скаргами та рішеннями, прийнятими виборчою комісією, невідкладно після закінчення засідання виборчої комісії дос­тавляються до територіальної виборчої комісії.

УІІІ. Підрахунок голосів виборців та встановлення підсум­ків голосування розглянемо на прикладі виборів народних де­путатів України.

Так, підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійс­нюється членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосу­вання, починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується лише після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Дільнична виборча комісія може визнати голосування на ви­борчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців. Дільнична ви­борча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним (про що складається відповідний акт) за наявності таких обставин:

1) виявлення фактів незаконного голосування (наприклад, укидання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за вибор­ця іншою особою, голосування особами, які не мають права го­лосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голо­сування виборцем більше ніж один раз) у кількості, що переви­щує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосу­ванні на виборчій дільниці;

2) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 20 відсотків кіль­кості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці.

Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій діль­ниці та інші документи дільничної виборчої комісії передають­ся відповідній територіальній виборчій комісії на її засіданні. Територіальна виборча комісія на підставі протоколів дільнич­них виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на ви­борчих дільницях та повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою техніч­них засобів зв’язку зі спеціальних виборчих дільниць, утворе­них на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях Украї­ни, встановлює підсумки голосування в межах територіаль­ного виборчого округу.

IX. Встановлення результатів виборів. Протокол про підсумки голосування на виборах народних депутатів України територіальна виборча комісія невідкладно надсилає до Цент­ральної виборчої комісії, яка на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки го­лосування в межах відповідних територіальних виборчих ок­ругів та протоколів закордонних дільничних виборчих комісій не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів депутатів, про що складає протокол.

При цьому депутатські мандати розподіляються між вибор­чими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отри­маних голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків), у послідовності, зазна­ченій на рис. 18.

Результатом виборів депутатів є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних де­путатами від партій (блоків), відповідно до кількості депу­татських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).

Зокрема результати виборів народних депутатів України 26 березня 2006 р. показано в таблиці 2.

X. Офіційним оприлюдненням результатів виборів депу­татів та реєстрацією депутатів завершується виборчий про­цес. Зокрема порядок офіційного оприлюднення результатів ви­борів народних депутатів України встановлюється у ст. 78

Рис. 18. Встановлення результатів виборів народних депутатів України

Таблиця 2

Кількісні дані про списки депутатів від партій (блоків)

Кількість партій (блоків), які отримали мандати — 5

Загальна кількість мандатів — 450

Загальна кількість зареєстрованих депутатів — 449 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Він передбачає, що Центральна виборча комісія не пізніше як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів офіцій­но оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр». Список обраних депутатів пуб­лікується з зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (занят­тя), місця роботи, місця проживання, партійності, суб’єкта ви­сування.

Заміщення народних депутатів України, обраних по ви­борчим спискам партій (блоків), у разі їх вибуття, тобто достро­кового припинення їхніх повноважень, відбувається за схемою: за рішенням Центральної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у ви­борчому списку відповідної партії (блоку). Якщо черговість для отримання депутатського мандата є вичерпаною, депу­татський мандат залишається вакантним до проведення черго­вих або позачергових виборів.

Наприклад, до виборчого списку партії (блоку) включено 78 кандидатів. Після встановлення результатів виборів народних депутатів України виборчий список партії (блоку) отримав 44 депутатські мандати, відповідно, депутатами було визнано кандидатів, чиї порядкові номери в цьому списку були від 1 до 44. У разі вибуття одного з депутатів обраним депутатом за рішенням Центральної виборчої комісії визнається кандидат, чий порядковий номер у списку — 45-й.