§ 5. Виборчий процес в Україні

Вибори не зводяться до голосування за висунутих кандидатів на виборні посади; вони являють собою не одномоментний акт, а тривалий за часом і скла­дний за змістом виборчий процес - комплекс логічно пов’язаних між собою дій, об’єднаних у відповідні процедури та стадії.

Теорія конституційного виборчого процесу в сучасних демократичних дер­жавах є досить подібною і включає аналогічні етапи організації та проведення виборів. Не є виключенням і Україна.

Чинне виборче законодавство України визначає виборчий процес як здійснення відповідними суб’єктами виборчих процедур, передбачених законом. З точки зору конституційно-правової науки, виборчий процес - це різновид юридичного процесу, що являє собою встановлений законом порядок послідов­но вчинюваних відповідними суб'єктами узгоджених дій і процедур, спрямованих на легітимне формування персонального складу виборних органів публічної влади. Виборчий процес як організаційно-правова форма реалізації суб'єктивно­го виборчого права відображає технологію участі виборців у формуванні персо­нального складу органів публічної влади. Він включає встановлену законом сукупність стадій, що забезпечують його цілісність і легітимність результатів, а стадії, у свою чергу, складаються з конкретних виборчих процедур та виборчих дій.

Суб’єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов'яз­ками стосовно організації та проведення виборів, у тому числі:

1) виборець;

2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до закону;

3) партія, що висунула кандидата на виборну посаду;

4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому законом;

5) офіційний спостерігач від партії, кандидата у депутати, громадської ор­ганізації.

Згідно з чинним виборчим законодавством, виборчий процес в Україні здійснюється на засадах: 1) дотримання принципів виборчого права; 2) закон­ності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; 3) політичного плюралізму та багатопартійності; 4) публічності й відкритості; 5) рівності всіх кандидатів на відповідні виборні посади; 6) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і партій - суб'єктів виборчого процесу до ЗМІ незалежно від їх форми власності, крім ЗМІ, засновниками (власниками) яких є політичні партії; 7) неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівни­ків, інших посадових і службових осіб до партій - суб'єктів виборчого процесу та кандидатів на виборні посади.

Виборчий процес відбувається в певній, чітко визначеній виборчим зако­нодавством послідовності і складається з кількох етапів - стадій. Чинне виборче законодавство України передбачає такі обов’язкові стадії виборчого процесу:

1) висування та реєстрація кандидатів;

2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);

3) проведення передвиборної агітації;

4) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

5) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

6) голосування;

7) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

8) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

9) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

У разі необхідності виборчий процес може включати також такі факуль­тативні стадії: 1) повторне голосування; 2) підрахунок голосів виборців і вста­новлення підсумків повторного голосування та результатів виборів.

Більш детально стадії виборчого процесу розглянемо на прикладі виборів народних депутатів України.

Висування кандидатів у депутати є однією з найважливіших стадій вибо­рчого процесу. Громадянин України, який відповідно до ст. 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 р. має право бути обраним депутатом, може дати згоду балотуватися кандидатом у депутати від партії або запропонувати свою кандидатуру шляхом самовисування.

Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх 5 років.

Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не пога­шена і не знята у встановленому законом порядку.

Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу.

Висування кандидатів у депутати розпочинається за 90 і закінчується за 79 днів до дня голосування.

Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії, та кандидати у депутати в одномандатних округах, реєструються Центральною виборчою комі­сією за умови подання їй документів, передбачених ст. 54, 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації канди­датів у депутати закінчується за 75 днів до дня виборів.

Утворення виборчих комісій. Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

Повноваження виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів депутатів здійснюються:

1) Центральною виборчою комісією - на всій території України та у закор­донному виборчому окрузі;

2) окружною виборчою комісією - у межах територіального виборчого округу;

3) дільничною виборчою комісією - у межах виборчої дільниці.

Повноваження окружної виборчої комісії закордонного виборчого округу здійснює Центральна виборча комісія.

Виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів депутатів і забезпечувати доде­ржання та однакове застосування законодавства України про вибори депутатів.

Окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за 62 дні до дня голосування у складі голови, заступника голови, секре­таря та інших членів комісії у кількості не менше 12 і не більше 18 осіб.

Дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 31 день до дня голосування у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.

Дільнична виборча комісія утворюється у складі:

1) для малих дільниць - 10-14 осіб;

2) для середніх дільниць - 12-16 осіб;

3) для великих дільниць - 14-18 осіб.

На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та 2-4 членів комісії.

Необхідно зазначити, що дільничні виборчі комісії є універсальними для усіх видів виборів.

Передвиборна агітація - це діяльність громадян, політичних партій, інших об'єднань громадян, колективів підприємств, установ і організацій, спрямована на формування громадської думки і поведінки виборців в інтересах конкретних кандидатів чи політичних партій.

Партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидати у депутати мають право розпочати свою передвиборну агіта­цію з дня, наступного за днем прийняття виборчою комісією рішення про реєст­рацію кандидатів у депутати.

Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах (через за­соби масової інформації, шляхом проведення передвиборних заходів, у тому числі зустрічей із виборцями, публічних передвиборних дебатів, мітингів, випуску та розповсюдження матеріалів передвиборної агітації тощо) і будь-якими засо­бами, що не суперечать Конституції України та законам України.

При цьому повинні бути дотримані такі принципи: а) свобода вибору будь- яких незаборонених форм і засобів ведення передвиборної агітації; б) рівні можливості ведення передвиборної агітації для всіх активних суб'єктів виборчого процесу (кандидатів та політичних партій); в) неупереджене ставлення органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування до всіх без винятку кандидатів та політичних партій; г) надійний контроль за використанням коштів на проведення передвиборної кампанії.

Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем голосування.

Передвиборна агітація напередодні дня голосування та в день голосування забороняється. У цей же час забороняються проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів) від імені партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати, розпо­всюдження агітаційних матеріалів, а також публічні оголошення про підтримку партією чи окремими кандидатами у депутати проведення концертів, вистав, спор­тивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів.

Утворення виборчих округів.

Одномандатні округи утворюються в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі. Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних округах визначається ЦВК виходячи з відомостей Державного реєстру виборців. Відхи­лення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12 відсотків орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах. Одномандатний округ визначається територією, в межах якої знаходяться вибо­рчі дільниці, що входять до його складу. Центром одномандатного округу є адмі­ністративно-територіальна одиниця за місцезнаходженням окружної виборчої комісії. Межі одномандатних округів визначаються з урахуванням меж адмініст­ративно-територіальних одиниць, інтересів членів територіальних громад та проживання на відповідній території національних меншин.

Центральна виборча комісія не пізніш як за 175 днів до дня голосування оприлюднює на своєму офіційному вебсайті перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж, а також адрес приміщень відповідних виборчих комісій та не пізніш як на 2-й день після початку виборчого процесу публікує зазначені відомості у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації.

Виборчі дільниці. Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців утворюються виборчі дільниці.

Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною. Звичайна та закордонна виборчі дільниці утворюються ЦВК і існують на постій­ній основі. Спеціальна виборча дільниця може існувати на постійній чи тимчасо­вій основі у випадках, передбачених законом.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від 20 до 2500 осіб.

1) малі - з кількістю виборців до 500 осіб;

2) середні - з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;

3) великі - з кількістю виборців понад 1500 осіб.

Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічу­ється менше 20 виборців, за рішенням ЦВК на відповідній території, у відповід­ному закладі чи установі виборча дільниця може бути утворена з меншою від граничного значення чисельності виборців. Закордонні виборчі дільниці можуть утворюватися з чисельністю більшою, ніж 2500 виборців.

Виборча дільниця є спільною для виборів у загальнодержавному та одно­мандатних округах.

Складання списків виборців, їх перевірка та уточнення. Списки виборців складаються з метою: по-перше, надати можливість проголосувати кожному виборцеві, забезпечивши цим реалізацію конституційного принципу загального виборчого права; по-друге, виключити можливість участі у виборах осіб, які не мають права голосу або не можуть його реалізувати.

Органи ведення Державного реєстру виборців складають попередні списки виборців для звичайних виборчих дільниць відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 р. (в редакції закону від 21 верес­ня 2010 р.). Складання попередніх списків виборців для звичайних виборчих діль­ниць здійснюється у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

До попереднього списку виборців для звичайної виборчої дільниці вклю­чаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування випов­ниться 18 років та які відносяться за виборчою адресою до цієї виборчої дільниці відповідно до відомостей Державного реєстру виборців. Виборець може бути включений до списку виборців лише на одній виборчій дільниці.

Виборець має право ознайомитися із попереднім списком виборців у при­міщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.

Голосування проводиться в день голосування з 8-ї до 20-ї години без перерви.

Голосування виборців на виборах депутатів здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України (далі - виборчий бюлетень).

Форма, колір і текст виборчих бюлетенів для голосування в загальнодер­жавному окрузі та в одномандатних виборчих округах затверджуються Центра­льною виборчою комісією не пізніш як за 53 дні до дня голосування.

Виборчі бюлетені для голосування в загальнодержавному окрузі та в од­номандатних виборчих округах мають бути різного кольору.

Ступені захисту виборчого бюлетеня встановлюються Центральною вибо­рчою комісією.

Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих при­міщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визнача­ються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. На одній виборчій дільниці облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

Виборчі бюлетені видаються членами дільничної виборчої комісії на підс­таві списку виборців по відповідній виборчій дільниці за умови пред'явлення виборцем документа, який посвідчує його особу.

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про вибори народних депутатів Укра­їни» виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цього виборця.

Підрахунок голосів здійснюється виключно членами дільничної виборчої комісії відкрито і прозоро на її засіданні. Під час підрахунку голосів ніхто не має права робити будь-які позначки, записи на бюлетенях для голосування.

Підрахунок голосів починається одразу після закінчення часу голосування і проводиться без перерви до оформлення протоколів дільничної виборчої комісії.

Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці складаєть­ся дільничною виборчою комісією у кількості примірників, яка на чотири більша, ніж кількість осіб, які входять до складу дільничної виборчої комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.

Встановлюють результати виборів Центральна виборча комісія (при виборах Президента України та в багатомандатному загальнодержавному вибо­рчому окрузі при виборах народних депутатів), територіальні та окружні виборчі комісії.

Відомості про підсумки голосування цифрами і прописом заносяться до протоколу ЦВК про результати виборів депутатів.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій, що отримали 5 і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій. Кандидати у депу­тати, включені до виборчого списку партії, який отримав менше 5 відсотків голо­сів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.

Центральна виборча комісія не пізніш як на 5-й день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газе­тах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Список обраних депутатів публіку­ється із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), року народження, освіти, посади (за­няття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування, вибор­чого округу (загальнодержавний чи номер одномандатного), у якому обраний депутат.

Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів у цьому окрузі такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депу­татського мандата в порядку, встановленому законом.

Припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій. Пов­новаження окружної виборчої комісії припиняються через 15 днів після дня офі­ційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів у порядку, встановленому законом.

Отже, функціональне призначення стадій виборчого процесу полягає в за­безпеченні послідовного за часом і поетапного за змістом виконання різноманіт­них виборчих дій і процедур, котрі у підсумку забезпечують легітимний характер виборів та обрання відповідних виборних осіб.

Суб'єкти виборчого процесу мають право оскаржити рішення, дії чи безді­яльність, що стосуються процесу виборів, у судовому і позасудовому порядку. Особи, винні в порушенні виборчого законодавства, притягуються до конститу­ційної, адміністративної, кримінальної, дисциплінарної відповідальності в поряд­ку, встановленому законом. Прикладом конституційної санкції за порушення виборчого законодавства може бути визнання виборів недійсними.