Виборчі спори

3.2.1. Характеристики виборчого спору

До предметної юрисдикції адміністративних судів віднесено спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (п.

Розгляд і вирішення таких спорів здійснюють за правилами, закріпленими у статтях 268-279 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначені правила є спеціальними порівняно з іншими приписами Кодексу, а тому вони мають пріоритет над його загальними положеннями.

Особливості провадження з розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних із процесом виборів Президента України, окреслено у ст. 277 Кодексу.

Згідно положень Закону України «Про вибори Президента України» (далі - Закон), зокрема, частинами 1, 4 та 5 ст. 11, процес виборів Президента України (далі - виборчий процес) полягає у прийнятті його суб'єктами рішень або у вчиненні ними інших дій впродовж наступних етапів:

■ висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України;

■ утворення окружних та дільничних виборчих комісій;

■ проведення передвиборної агітації;

■ утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

■ складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

■ голосування у день виборів Президента України;

■ підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення;

■ припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій;

■ повторне голосування;

■ підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення.

Зауважимо, що Законом встановлено часові межі виборчого процесу. Так, для чергових виборів Президента України він розпочинається за 90 днів до дня голосування, про що оголошує Центральна виборча комісія (далі - ЦВК) шляхом прийняття рішення не пізніш як за 91 день до дня голосування (ч.

Щодо суб'єктів виборчого процесу, то вони чітко названі у ст. 12 Закону. Ними є: а) виборець; б) виборча комісія (ЦВК, окружна та дільнична виборчі комісії); в) зареєстрований відповідно до Закону кандидат на пост Президента України; г) партія, яка висунула кандидата на пост Президента України; д) офіційний спостерігач від партії - суб'єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента України, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому Законом.

Отже, під спором щодо правовідносин, пов'язаних із процесом виборів Президента України (далі - виборчий спір), можна розуміти правовий конфлікт, що може бути охарактеризований за допомогою 2-х ознак.

По-перше, однією зі сторін такого конфлікту є суб'єкт виборчого процесу.

По-друге, виникає він впродовж встановлених законом часових меж виборчого процесу та у зв'язку із вчиненням тих дій або у зв'язку із утриманням від вчинення тих дій, що наповнюють етапи такого процесу.

Для застосування правил розгляду виборчих спорів необхідно послідовно встановити наявність обох наведених ознак спору, віддаючи перевагу другій ознаці, оскільки вона розкриває його (спору) предмет¹.

3.2.1. Правила розгляду виборчих спорів

А. Загальні правила розгляду виборчих спорів

1) Кодексом адміністративного судочинства України справи, порушені внаслідок звернення до суду із заявою про вирішення виборчого спору, визначено як термінові. Дефініцію терміновим справам Кодексом не надано.

Виходячи з лексичного значення слова «термінові», можна дійти висновку, що такі справи потребують якнайшвидшого розв'язанні, а відтак для їх вирішення законом встановлюють значно коротші строки порівняно із тими, що передбачено для розгляду решти справ адміністративної юрисдикції.

Останнє аж ніяк не свідчить про те, що термінові справи мають вирішуватися у спрощеному позовному провадженні. Без сумніву, спрощене провадження дозволяє пришвидшити отримання сторонами рішення по суті, але призначено воно для розгляду справ незначної складності (ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 257 КАС). Крім цього, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд має враховувати, чи становить цей розгляд значний суспільний інтерес (п. 6 ч. 3 ст. 257 КАС).

Виборчі спори не можна віднести до нескладних; їх розв'язання, як правило, становить суспільний інтерес. Отже, вони потребують вирішення за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених у статтях 268-279 Кодексу адміністративного судочинства ^{[278] [279] України. При цьому розгляд виборчих спорів у порядку письмового провадження за підстави, визначеної у ч. 3 ст. 194 КАС, є повністю виправданим1.}

2) Позивачами у виборчому спорі є суб'єкти виборчого процесу, яких, як зазначалося вище, перелічено у ст. 12 Закону. Це: а) виборець; б) виборча комісія (ЦВК, окружна та дільнична виборчі комісії); в) зареєстрований відповідно до Закону кандидат на пост Президента України; г) партія, яка висунула кандидата на пост Президента України; д) офіційний спостерігач від партії - суб'єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента України, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому Законом^{[280] [281].}

Як правило, суб'єктам виборчого процесу надано право звертатися до суду незалежно від того, чи порушено їхні права, свободи або інтереси. І тільки виборець в усіх спорах, а також кандидат на пост Президента України, партія - суб'єкт виборчого процесу в спорах щодо правомірності дій іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи мають доводити, що оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено їхні права, свободи або інтереси^[282].

Отже, якщо позивачами у справах виступають: виборча комісія (ЦВК, окружна та дільнична виборчі комісії); зареєстрований відповідно до Закону про вибори Президента кандидат на пост Президента України або партія, яка висунула кандидата на пост Президента України (крім описаного вище випадку їх звернення із позовами до іншого кандидата, його довіреної особи); офіційний спостерігач від партії - суб'єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента України, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому Законом про вибори Президента, то суд, вирішуючи спір, має перевіряти лише правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідачів та не зобов'язаний встановлювати у разі їх протиправності наявність порушення прав, свобод та інтересів позивачів.

Натомість, у випадках звернення до суду виборця з проханням вирішити будь-який спір або кандидата на пост Президента України, партії - суб'єкта виборчого процесу з проханням вирішити спір щодо правомірності дій іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи суд має перевірити не тільки правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а і встановити порушення ними прав, свобод чи інтересів позивача.

3) Відповідачів у справах з розгляду виборчих спорів визначено у ст. 277 КАС. Це: а) виборча комісія (ЦВК, окружна, дільнична), її член; б) засіб масової інформації, його власник, посадова і службова особа, творчий працівник; в) орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, їхні посадові та службові особи; г) громадське об'єднання; д) інший кандидат на пост Президента України, його довірена особа.

Не всі із перелічених вище суб'єктів є суб'єктами виборчого процесу за Законом про вибори Президента. Адже до кола відповідачів у справах з розгляду виборчих спорів можна віднести будь- яких осіб, які порушують згаданий Закон та/або перешкоджають у реалізації виборчих прав їх носіями. З огляду на останнє твердження припускаємо, що наведений перелік не є вичерпним.

4) За ст. 22 Закону про вибори Президента виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів Президента України і забезпечувати додержання та однакове застосування відповідного законодавства. Отже, виборчі комісії можна визнати суб'єктами владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС.

Зазначене дозволяє стверджувати, що вирішувати виборчий спір, відповідачем у якому є виборча комісія, суд має з урахуванням правил адміністративного судочинства, пристосованих для розв'язання правових конфліктів про захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, суд при здійсненні правосуддя у справі, відповідачем за якою є виборча комісія, має спиратися на принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Дія останнього спостерігається, насамперед, у його взаємодії із диспозитивністю та змагальністю сторін (ст. 9 КАС).

Так, взаємодія принципів офіційного з'ясування всіх обставин у справі та диспозитивності виявляється в тому, що суд: а) може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС); б) має здійснювати контроль за реалізацією позивачем права відмовитися від позову повністю або частково на будь-якій стадії судового провадження або відмовитися від примусового виконання судового рішення на стадії його виконання, а також має контролювати реалізацію відповідачем права визнати позов (статті 47, 189, 238 та 377 КАС); в) вправі з власної ініціативи вживати заходи забезпечення позову (статті 150 та 151 КАС).

Змагальність сторін через дію принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві набуває додаткових виявів, які полягають в тому, що суд уповноважено: а) визначати предмет доказування, а також докази, необхідні для підтвердження чи спростування певних обставин (ч.

5) Обчислення процесуальних строків (ст. 270 КАС):

■ на обчислення строків не поширюються правила частин 2-10 ст. 120 КАС;

■ днем подання позовної заяви чи апеляційної скарги вважають день їх надходження до суду;

■ строки подання позовної заяви чи апеляційної скарги не можна поновити;

■ позовну заяву чи апеляційну скаргу, що подані після закінчення встановлених строків, суд залишає без розгляду¹.

6) Здійснення представництва (ст. 279 КАС):

■ особа, яка згідно із Законом зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата на пост Президента України, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження.

Згідно зі ст. 66 Закону уповноваженим представником кандидата на пост Президента України є особа, делегована кандидатом до ЦВК. Таку особу ЦВК реєструє та видає їй посвідчення. ^{[283] [284] [285] [286] [287]}

Статтею 67 Закону передбачено, що кандидат на пост Президента України може мати не більше 5 довірених осіб в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі та по одній довіреній особі у кожному територіальному окрузі. ЦВК також реєструє довірених осіб кандидата на пост Президента України та видає їм посвідчення.

У ч. 2 ст. 279 КАС передбачено, що особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії, діє як представник відповідної партії у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження. Разом з тим, Закон про вибори Президента не визначає порядок реєстрації уповноважених осіб (представників) партій - суб'єктів виборчого процесу. Таким чином, якщо партія - суб'єкт виборчого процесу є стороною виборчого спору, то у судовому процесі її має представляти особа, яка визначається за правилами статей 55, 57-59 Кодексу адміністративного судочинства України.

7) Подання заяв по суті (ст. 269 КАС):

■ заявами по суті є позовна заява та відзив на позовну заяву;

■ копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

8) Застосування заходів забезпечення позову (ч. 11 ст. 277):

■ заходи забезпечення, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів Президента України.

9) Повідомлення учасників про дату, час і місце розгляду справи (ст. 268 КАС):

■ про подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку;

■ учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку

у матеріалах справи, та/або з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце її розгляду;

■ неприбуття у судове засідання учасника справи, який був повідомлений належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах і першої, і апеляційної інстанцій.

10) Особливості судових рішень (статті 272 та 278 КАС):

■ в судовому рішенні мають бути визначені спосіб захисту порушених прав та інтересів позивачів, а також порядок усунення наслідків виявлених порушень¹; ^{[288] [289] [290]}

■ у разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності, суд має постановити окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надіслати її органу чи особам, уповноваженим вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом;

■ рішення судів першої інстанції набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

11) Проголошення та вручення судового рішення (ст. 271 КАС):

■ суд має проголосити повне судове рішення;

■ копія судового рішення невідкладно видається учасникам справи або надсилається їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

12) Перегляд судових рішень (статті 272 та 278 КАС):

■ апеляційні скарги на судові рішення можуть бути подані у 2-денний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за 4 години до початку голосування;

■ судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих Київським апеляційним адміністративним судом, є Верховний Суд. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом, є Велика Палата Верховного Суду;

■ суд апеляційної інстанції розглядає справу у 2-денний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. Апеляційна скарга на судове рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за 2 години до початку голосування;

■ суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ не може повертати справу на новий розгляд;

■ судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені^[291].

Б. Групи виборчих спорів та особливі правила їх розгляду

Перша група - спори щодо правомірності рішень, дій, бездіяльності виборчих комісій, їх членів (ч. 6 ст. 277, ст. 273 КАС):

1 (а)

Позивач - суб'єкт виборчого процесу (крім виборця та виборчої комісії);

відповідач - виборча комісія (ЦВК, окружна, дільнична), її член;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправним рішення (дії чи бездіяльності), прийнятого (вчиненої або допущеної) у межах виборчого процесу.

1 (б)

Позивач - виборець;

відповідач - виборча комісія (ЦВК, окружна, дільнична), її член;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності, внаслідок прийняття, вчинення або допущення яких порушено виборчі права або інтереси позивача щодо участі у виборчому процесі.

Правила розгляду:

1) Розмежування предметної юрисдикції, інстанційна та територіальна юрисдикції:

■ рішення, дії або бездіяльність ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Верховного Суду;

■ усі інші рішення, дії або бездіяльність ЦВК, її членів оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду;

■ рішення, дії чи бездіяльність окружних виборчих комісій, їх членів оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії;

■ рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, їх членів оскаржуються до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

2) Строки звернення до суду:

■ позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності;

■ позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, що мали місце до дня голосування, може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування;

■ позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано у 2-денний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

3) Сплата судового збору:

■ суд приймає позовну заяву до розгляду незалежно від сплати судового збору;

■ у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом^[292].

4) Строки вирішення:

■ 2-денний строк після надходження позовної заяви;

■ справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, - у 2-денний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, - до закінчення голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, - у 2-денний строк після надходження позовної заяви.

5) Обов'язок суду щодо інформування учасників справи та інших осіб:

■ суд зобов'язано невідкладно повідомити відповідну виборчу комісію та комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.

Друга група - спори щодо правомірності дій чи бездіяльності засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників (частини 2 та 5 ст. 277, ст. 275 КАС):

2 (а)

Позивач - виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія - суб'єкт виборчого процесу;

відповідач - засіб масової інформації, його власник, посадова і службова особа, творчий працівник;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправними дії чи бездіяльності, вчинення або допущення яких призвели до порушення встановленого законом порядку діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію, що висунула кандидата.

Правила розгляду:

1) Розмежування предметної юрисдикції та територіальна юрисдикція:

■ позовна заява подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача^[293].

2) Строки звернення до суду:

■ позовні заяви щодо дій чи бездіяльності може бути подано у 5-денний строк із дня вчинення дії або допущення бездіяльності;

■ позовні заяви щодо дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано у 5-денний строк із дня вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.

3) Строки вирішення:

■ 2-денний строк після надходження позовної заяви;

■ справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, - у 2-денний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, - до закінчення голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, - у 2-денний строк після надходження позовної заяви.

4) Обов'язок суду щодо інформування учасників справи та інших осіб:

■ у разі встановлення судом порушення засобом масової інформації вимог закону про вибори суд невідкладно повідомляє про це Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах, ЦВК, відповідну окружну виборчу комісію.

Третя група - спори щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їхніх посадових та службових осіб (ч. 4 ст. 277, ст. 275 КАС):

3 (а)

Позивач - виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія - суб'єкт виборчого процесу;

відповідач - орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, їхні посадові та службові особи;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб або дії чи бездіяльності підприємства, установи, організації, їхніх посадових та службових осіб, внаслідок прийняття, вчинення або допущення яких порушено законодавство про вибори.

3 (б)

Позивач - виборець;

відповідач - орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, їхні посадові та службові особи;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб або дії чи бездіяльності підприємства, установи, організації, їхніх посадових та службових осіб, внаслідок прийняття, вчинення або допущення яких порушено виборчі права або інтереси позивача щодо участі у виборчому процесі.

Правила розгляду:

1) Розмежування предметної юрисдикції та територіальна юрисдикція:

■ рішення, дії або бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача;

■ дії чи бездіяльність підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача.

2) Строки звернення до суду:

■ позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності;

■ позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.

3) Строки вирішення:

■ 2-денний строк після надходження позовної заяви;

■ справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, - у 2-денний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, - до закінчення голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, - у 2-денний строк після надходження позовної заяви.

Четверта група - спори щодо правомірності рішень чи дій громадського об'єднання (частини 1 та 4 ст. 277, ст. 276 КАС):

4 (а)

Позивач - виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія - суб'єкт виборчого процесу, виборець;

відповідач - громадське об'єднання;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправними рішення чи дії, які стосуються виборчого процесу та прийняття чи вчинення яких призвели до порушення законних прав або охоронюваних законом інтересів позивачів.

Правила розгляду:

1) Розмежування предметної юрисдикції та територіальна юрисдикція:

■ рішення чи дії громадського об'єднання оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням органу відповідача.

2) Строки звернення до суду:

■ позовні заяви щодо рішень чи дій може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення або вчинення дії;

■ позовні заяви щодо рішень чи дій, що мали місце до дня голосування, може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.

3) Строки вирішення:

■ 2-денний строк після надходження позовної заяви;

■ справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, - у 2-денний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, - до закінчення голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, - у 2-денний строк після надходження позовної заяви.

П'ята група - спори щодо правомірності дій кандидата на пост Президента України, його довіреної особи (частини 3, 7 та 10 ст. 277 КАС)

5 (а)

Позивач - кандидат на пост Президента України, партія - суб'єкт виборчого процесу;

відповідач - інший кандидат на пост Президента України, його довірена особа;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправними дій, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення прав позивача або виборчих прав громадян.

5 (б)

Позивач - виборець;

відповідач - кандидат на пост Президента України, його довірена особа;

зміст основної позовної вимоги - визнання протиправними дій, якщо ці дії порушують виборчі права позивача.

Правила розгляду:

1) Територіальна юрисдикція:

■ дії кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду^{[294] [295] [296] [297] [298].}

2) Строки звернення до суду:

■ позовні заяви щодо рішень чи дій може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення або вчинення дії;

■ позовні заяви щодо рішень чи дій, що мали місце до дня голосування, може бути подано у 5-денний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.

3) Строки вирішення:

■ 2-денний строк після надходження позовної заяви;

■ справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, - у 2-денний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, - до закінчення голосування;

■ справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, - у 2-денний строк після дня голосування.

3.3.