Співвідношення понять людина, особа, громадянин.
Ступінь реалізації прав і свобод та характер взаємодії між державою та її населенням характеризується через поняття людина, особа та громадянин.
Поняття «людина» є одним із визначальних у суспільствознавчих науках та займає провідне місце у філософії, психології, соціології, юриспруденції.
Проте у визначенні цього поняття кожна наука акцентує на певних властивостях в межах свого предмету пізнання. Так, психологи наголошують, що це істота, яка наділена здатністю мислити. Соціологи розглядають людину як представника суспільства. Політологи розглядають людину як суб’єкт та об’єкт політики, елемент політичної системи держави.Великий тлумачний словник сучасної української мови розглядає поняття «людина», як одиничне до поняття «люди» - суспільних істот, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. Поняття «особа» визначає як окрему людину, індивіда. Людина, що посідає певне, переважно високе положення в суспільстві, в колективі. Громадянин - це особа, що належить до постійного населення якої- небудь держави, користується її правами та виконує певні обов’язки, встановлені законами цієї держави. Таким чином, людина виступає одночасно як біологічна категорія (істота, живий організм), так і соціальна категорія (суспільна істота). Для особи визначальною характеристикою словник подає індивідуальність та певне становище у суспільстві, а для громадянина - відношення до постійного населення, користування правами та виконання обов’язків.
На нашу думку, юридична наука, визначає поняття «людина», як збірну категорію, до якої відносяться усі живі істоти людського роду, як громадяни держави, так і ті, які не належать до громадян цієї держави (іноземці, особи без громадянства, біженці).
Риси людини:
- є живим організмом;
- належить до суспільства;
- володіє мовою;
- використовує знаряддя праці;
- володіє свідомістю.
Термін «особа» характеризує, насамперед, ступінь соціалізації людини. Особу слід розглядати як соціальну категорію, представника суспільства, що має індивідуальні особливості та виконує певну роль у суспільстві. Особа формується під впливом індивідуальних вроджених властивостей, які визначають її індивідуальність, та соціального середовища, в якому вона перебуває. Відома казка Р. Кіплінга «Мауглі» демонструє приклад людини, що виросла поза людським суспільством та не пройшла процесу соціалізації у людському суспільстві з усіма позитивними та негативними її наслідками.
В юридичному значені, особа - загальне поняття для фізичної та юридичної особи. Обидва суб’єкти права є носіями прав та обов’язків.
Таким чином можемо виділити окремі риси особи:
- це людина, яка пройшла процес соціалізації;
- має індивідуальні властивості;
- наділена певними ролями у суспільстві;
- має як свободу діяльності у суспільстві, так і певні обов’язки перед ним.
Компонентами поняття «особа» є її свідомість, воля, можливість діяти та реалізовувати себе. Таким чином, якщо поняття «людина» відображає приналежність до людей як живих організмів та біологічних істот, які мають певні властивості, що відрізняють їх від інших істот, то «особа» - це, насамперед, соціалізована людина під впливом внутрішніх (індивідуальних) та зовнішніх (середовища) факторів.
Поняття «громадянин» є суто юридичним. Стаття 1 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. визначає громадянство України як правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах і обов’язках. Також, слід розглядати його як політичний зв’язок між державою (стрижневим поняттям політичної системи) та особою. Отже, громадянство вказує на специфічний «політико-правовий зв’язок» між особою та державою. Громадянин - це особа, яка належить до постійного населення певної держави, має нормативно закріплений статус, користується захистом держави як у межах її території, так і поза нею.
В юридичному плані громадянство вказує на можливість реалізації, насамперед, політичних прав та свобод. Якщо громадянські, соціально-економічні, культурні права та свободи належать усім особам, то політичні - лише громадянам держави.Ознаки поняття «громадянин»:
- до громадян відноситься постійне населення держави;
- громадянство передбачає постійний зв’язок особи з державою навіть за її межами;
- громадянство передбачає взаємозумовленість та взаємоузгодженість прав, обов’язків та відповідальності особи та держави.
Термін «громадянство» є характерним, як правило, для держав із республіканською формою правління. Близьким до громадянства є термін «підданство». Підданство вказує на політично-правовий зв’язок особи із державою монархічної форми правління. Проте, в сучасних умовах термін «підданство» вживається лише в окремих монархічних державах, а такі монархії, як Іспанія, Бельгія, Нідерланди, в конституціях і законодавстві використовують термін «громадянство».
4.