Поняття прав та свобод людини і громадянина.
Юридичні права та свободи є близькими й майже тотожними поняттями. Проте, між ними є різниця. Так, О. Майданник (Конституційне право України, 2011 р.) визначає поняття «свободи людини і громадянина» як встановлену і гарантовану законодавством сферу автономії людини і громадянина у взаємовідносинах з державною владою та іншими членами суспільства.
У його розумінні, «права людини» - це об’єктивні можливості кожного члена суспільства користуватися певними соціальними благами. М. Ковалів, М. Гаврильців, М. Бліхар (Конституційне право України, 2014 р.) вважають, що відмінність між правом і свободою - у процесі їх реалізації. Вони розглядають поняття свободи у загальносоціальному та юридичному розумінні. Так, на їхню думку в загальносоціальному значенні свободу слід розглядати як природний стан самої людини, як найвища її соціальна цінність, як право на свободу. Юридичне розуміння свободи, на їхню думку ґрунтується на співвідношенні з правом і її обмеженні правом. Розуміння свободи передбачає формулювання її ознак: 1) можливість людини мати власний вибір, що не залежить від будь-якої зовнішньої сили; 2) дається людям від природи; 3) має визначені межі; 4) враховується роль верховенства права при визначенні її меж. У той же час, права людини і громадянина - це гарантовані Конституцією та державою вид і міра можливої поведінки людини і громадянина у суспільстві та державі з метою задоволення своїх життєво важливих матеріальних і духовних інтересів, закріплених у Конституції та інших нормативно-правових актах.Отже, свободу людини і громадянина слід розглядати як можливості реалізувати, здійснити свої задуми та бажання без будь-якого втручання держави та її органів. Держава повинна лише забезпечити охорону, непорушність і захист цих свобод. Слід розрізняти абсолютну свободу, коли громадяни реалізують свої інтереси як вважають за потрібне та правову свободу - коли їхня свобода є в межах юридичних рамок визначених державою. Окрім того, слід пам’ятати, що «там де закінчується твоя свобода, починається свобода інших».
На відмінну від свобод, права людини та громадянина - це гарантовані та визначені державою межі поведінки у процесі задоволення своїх потреб та інтересів. Права людини - це загальна, рівна для всіх міра свободи. Іншими словами - це юридичний коридор в межах якого людина та громадянин реалізовує свої свободи. Юридична енциклопедія (голова редкол. Ю. С. Шемшученко, 1998) тлумачить права людини як «визначальні засади правового статусу особи. Вони належать людині від народження, а тому є природними й невідчужуваними. Без цих прав людина не може існувати як повноцінна суспільна істота». Права людини є необхідним елементом громадянського суспільства і правової держави.
Якщо свобода забезпечується охороною та гарантією її непорушності, то права певними юридичними процедурами.
3.