Принцип чесних (справедливих) виборів[670] сформувався як виборчий стандарт в останній чверті ХХ ст. у зв'язку з процесами демократизації у країнах, що мали авторитарні чи тоталітарні режими[671];
ця вимога має менше значення для «старих» демократій з високим рівнем політичної культури громадян, де сьогодні «нечесні» вибори не вважаються виборами взагалі. Щоправда, уявлення про чесність виборів спорадично висловлювалися і значно раніше; так, наприклад, відомий вітчизняний правознавець М.
Ковалевський ще у 1906 р. вказував: «Щоб забезпечити чесність[672] виборів, англійське право [кінця ХІХ ст. - Ю.К.] наказує тримати солдатів у казармах у дні, коли відбуваються операції, пов'язані з виборами» [348, с.123].Інтуїтивно поняття «чесні вибори» асоціюються з категоріями честі, порядності, благородства; недаремно у спорті не толерують учасників, які не дотримуються принципу «чесної гри» (fairplay). Тому «неблагородним» є намагання здобути перевагу на політичних виборах нечесним шляхом. Несприйняття таких явищ лежить в основі політичної культури суспільства, яке сповідує цінності демократії. Проте усвідомлення вимоги чесних виборів як правового принципу є достатньо новим явищем. Можливо, цим пояснюються пошуки змісту принципу чесних виборів[673], а також критеріїв «вимірювання» рівня чесності виборів методами політології (див., наприклад, [1331; 1373]).
Правовий принцип чесних виборів повинен належати до визначальних для галузі виборчого права у демократичній правовій державі. Деякі науковці пов'язують його із принципом верховенства права, зазначаючи, що останній «уперше реалізується через вибори (формування) політичної еліти народу держави» [18, с.77]. Хоча таке уявлення виглядає надто узагальненим, тим не менше важливо визнати, що нечесні, протиправно проведені вибори означають неконституційне захоплення (узурпацію) влади всупереч волі народу-суверена. Тому проблеми чесних виборів мають глибокий сенс, конститутивний щодо держави та її функціонування. Як слушно зазначає В. Колісник, «державний лад...
складно назвати конституційним перш за все тому, що адміністрування виборів є надмірним, можливість вільного формування власного ставлення до кандидатів і партій є обмеженою за рахунок жорсткого контролю над засобами масової інформації, а результати і президентських, і парламентських, і місцевих виборів зазвичай добре відомі заздалегідь. Тобто такі вибори не можна назвати вільними, рівними, справедливими, адже вони перетворилися на масовану імітацію демократичних процедур. А без виборів немає ні демократії, ні конституційного ладу» [393, с.28]. За висловом французького конституціоналіста Ж.-К. Кольяра, «автентичність виборів має ключове значення для демократичного процесу і довіри суспільства до цього процесу» [1303, р.9].У цьому сенсі принцип чесних виборів можна вважати «проекцією» на виборче право загальноконституційних принципів (цінностей) демократії, суверенітету народу та верховенства права. За висловом відомого українського правника, федерального судді США Б. Футея, «якщо у виборців немає впевненості у справедливому і чесному виборчому процесі, вони не матимуть довіри і до інших складових політичного процесу» [1146, с.23]. Як підкреслює Венеціанська комісія, «проведення виборів відповідно до верховенства права включає встановлення механізму, який би забезпечив дотримання демократичних принципів, гарантії рівного ставлення при здійсненні права обирати і бути обраним, розвиток політичної культури, а також прозорість у здійсненні прав та обов’язків суб'єктів, що діють у виборах, запобігаючи таким чином будь-яким зловживанням» [217, с.415].
Водночас слід визнати, що систематичні правові наукові дослідження цього принципу в Україні практично відсутні.
5.1.