§ 4. Правовий статус редакції та журналіста. Взаємовідносини між державою та засобами масової інформації

Відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16 листопада 1992 р. підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників), здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.

Статут редакції друкованого ЗМІ визначає виробничі, майнові, фінансові та інші умови її діяльності, затверджується засновником (співзасновниками) відповід­но до чинного законодавства України та може передбачати будь-які види госпо­дарської діяльності, які не заборонені законом і відповідають цілям її діяльності.

Крім того, у статуті редакції визначаються: засновник (співзасновники) та назва друкованого засобу масової інформації, місцезнаходження його редакції, предмет і цілі діяльності, її органи управління, порядок їх формування, компете­нція та повноваження журналістського і трудового колективів та їх виборних органів, порядок утворення майна редакції, положення щодо вирішення питань виробничого, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності видання та його редакції, умови її реорганізації, припинення діяльності, інші положення.

Керівником редакції є редактор (головний редактор) друкованого засобу масової інформації, уповноважений на те засновником (співзасновниками), який керує діяльністю редакції в межах повноважень, визначених її статутом, представ­ляє редакцію у відносинах із засновником (співзасновниками), видавцем, автора­ми, державними органами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами, а також у суді і третейському суді та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до наведеного вище закону та інших актів законодавства України.

Редактор (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і зві­льняється з посади в порядку, встановленому засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства України про працю. Варто звернути увагу на те, що якщо редактор (головний редактор), обраний на посаду трудовим колективом редакції, то він не може бути звільнений з посади без згоди трудового колективу редакції.

Редакційна колегія - дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації, що створюється, діє та припиняє свою діяльність відповідно до статуту редакції і очолюється її редактором (головним редактором).

Рішення редакційної колегії набирає чинності після його затвердження ре­дактором (головним редактором).

У питанні діяльності редакції окремої уваги заслуговує і той факт, що, ок­рім підготовки та випуску у світ друкованого ЗМІ, редакція несе відповідальність за опубліковану інформацію. Так, існує таке явище, як спростування відомостей. Громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опуб­лікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відпові­дають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростуван­ня їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інфор­мації або опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заго­ловком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Крім того, обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати об­сяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стан­дартної сторінки машинописного тексту.

Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу.

Редакція відмовляє в публікації спростування, якщо спростування: 1) пору­шує положення ст. 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації

(пресу) в Україні» («Неприпустимість зловживання свободою діяльності друко­ваних засобів масової інформації»); 2) суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності; 3) є анонімним.

Редакція може відмовити в публікації спростування, якщо спростування:

1) стосується відомостей, які нею вже спростовано; 2) надійшло з вимогою заяв­ника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.

Отже, редакція зобов'язана в строк, що не перевищує 1 місяця з дня над­ходження вимоги, опублікувати спростування і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови.

Заявник має право оскаржити відмову в публікації спростування або пору­шення порядку його публікації до суду, який приймає скаргу до розгляду протя­гом року з дня публікації спростовуваних відомостей.

Особливим суб'єктом інформаційних відносин є журналіст, покликаний за­безпечувати громадянам якісну реалізацію права на інформацію.

Правовий статус журналіста окреслюється декількома нормативно- правовими актами, зокрема законами України «Про інформацію», «Про держав­ну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня І997 р. журналіс­том визнається творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакиійно-посадові службові обов’язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.

Професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об'єднанням журналістів.

Відповідно до Закону України «Про інформацію» журналіст під час вико­нання своїх професійних обов'язків має право:

1) здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхід­них технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;

2) безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;

3) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє вста­новити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рі­шенням суду на основі закону;

4) після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належ­ність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом;

5) поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, пи­сьмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом);

6) відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.

Права і обов'язки журналіста, працівника ЗМІ визначені Законом України «Про інформацію», поширюються також на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних ЗМІ, які працюють в Україні.

Крім того, відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової ін­формації (пресу) в Україні» журналіст має також право на вільне володіння, одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації; на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів (обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особ­ливими умовами їх схоронності, що визначаються чинними законодавством України); звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів; на збереження таємниці авторства та джерел інформації за винят­ком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Водночас журналіст редакції зобов'язаний:

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інфор­мації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відноси­нах, керуватися положеннями статуту редакції;

2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторст­ва або збереження таємниці авторства;

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редак­ції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

5) представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи інший доку­мент, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;

6) виконувати обов'язки учасника інформаційних відносин;

7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних мате­ріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи пос­луг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за пере­вищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Виходячи з вищенаведеного можемо зробити висновок, що журналіст в інформаційних правовідносинах має певні привілеї у здійсненні права на інфор­мацію, більш широку повноту можливостей в реалізації права за рахунок специ­фіки професійної діяльності та для забезпечення повноти права на інформацію іншим суб'єктам, а отже, виступає особливим суб'єктом.

Особливий правовий статус журналіста проявляється не тільки в його спроможності здійснення особисто прав та безпосередньому виконанні обов'язків, але й у можливості розраховувати на певні правові форми позитив­них для себе дій з боку інших суб'єктів, зокрема держави.

Так, відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масо­вої інформації та соціальний захист журналістів» підставами застосування окре­мих і особливих норм соціального захисту журналістів є такі специфічні риси та умови журналістської діяльності:

- творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і програм;

- суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати;

- постійно значне морально-психологічне навантаження і напруженість, виконання службових обов'язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях;

- систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відря­дження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстрема­льних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров'я і життя;

- необхідність здійснювати власний творчий пошук нової потрібної інфор­мації та її джерел, наявність об'єктивних і суб'єктивних труднощів та перешкод у добуванні інформації;

- прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загроз­ливі дії проти журналіста у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

Охорона праці журналістів здійснюється за визначеними законодавством України правовими, соціально-економічними, організаційно-технічними, санітар­но-гігієнічними та лікувально-профілактичними нормами.

Журналістам гарантуються права на охорону праці, пільги та компенсації за роботу із важкими та шкідливими умовами праці, на медичні огляди, соціаль­не страхування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров'ю при виконанні службових обов'язків, та права на відповідні відшкодування на підставі і за нормами Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (в редакції закону від 21 листопада 2002 р.) при обов'язковому врахуванні в колективних договорах особливих і специфічних рис журналістської діяльності та запровадженні відповідних заходів.

Журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів та санаторно-курортне лікування за рахунок власників (засновників, співзас- новників) засобів масової інформації.

Відшкодування, заохочення і пільги журналістам, які виконують (виконува­ли) службові обов'язки в небезпечних для життя та здоров'я умовах, забезпечу­ються власниками (засновниками, співзасновниками) засобу масової інформації.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

Значення засобів масової інформації для суспільства і функціонування дер­жави важко переоцінити. Основне завдання ЗМІ полягає в інформуванні людей щодо різних питань життєдіяльності держави й суспільства, що зумовлено потре­бою забезпечення сталості влади. Неоцінною є роль ЗМІ як посередника в діалозі між різними соціально-політичними силами, між владою і суспільством.

Засоби масової інформації виступають одночасно і каналом вираження думки громадянського суспільства, і засобом її формування, й інструментом контролю громадськості за владою.

Реалізуючи право на свободу слова, ЗМІ можуть самостійно виявляти не­гативні явища й факти діяльності державних та інших формувань, давати оцінку подіям внутрішнього та міжнародного життя. Це - своєрідна трибуна громадської думки, важливе джерело відображення настроїв мас, а отже, і показник резуль­тативності заходів, уживаних державою.

Повноцінне функціонування демократичної, правової, соціально орієнто­ваної держави неможливе без обміну інформацією, яку збирають, опрацьовують і доносять до громадян засоби масової інформації. Інформуючи про події в світі та державні події, про політичне і громадське життя, ЗМІ впливають на форму­вання поглядів людей, громадської думки, яка є важливим інструментом демок­ратичної системи. Незалежний розвиток ЗМІ є не лише передумовою, але й показником розвиненості громадянського суспільства.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «інформація» та назвіть головні напрями державної інформаційної політики в Україні.

2. Які основні завдання державної інформаційної політики в Україні?

3. Що являє собою загальнодоступна інформація?

4. Які види інформації з обмеженим доступом вам відомі?

5. Назвіть основні функції засобів масової інформації.

6. Наведіть класифікацію засобів масової інформації.

7. Розкрийте основні права і обов'язки журналістів в Україні.