<<
>>

Постанови Пленуму ВАСУ та ВС

29.09.2016 №10 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» (витяг) 3.9.
Окремі питання доступу громадян до інформації, створеної чи отриманої виборчими комісіями під час виборів Президента України врегульовано законами. Застосування законів повинно узгоджуватися і не може виключати дію Закону № 2939-УІ, що містить засади (принципи, гарантії) забезпечення права на доступ до публічної інформації. Зокрема, виборчі комісії відповідно до Закону № 2939-УІ зобов'язані надавати за запитами на інформацію доступ до автобіографій зареєстрованих ними кандидатів на пост Президента України за винятком інформації з обмеженим доступом відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2939-УІ.

http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_10_29-09-2016/

05.02.2016 № 5 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про узагальнення практики щодо особливостей провадження у справах за адміністративними позовами з приводу оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, інших суб'єктів виборчого процесу, пов'язаних з підкупом виборців» (витяг) Основу об'єкта і змісту передвиборної агітації як виборчих правовідносин та об'єкта правової охорони підкупу виборців як виборчого правопорушення складають загальні за своєю юридичною природою явища - формування політичної волі виборців та її вираження при голосуванні на виборах.

Одним зі способів перешкоджання здійсненню виборчого права є підкуп виборців. Законодавець розрізняє прямий і непрямий підкуп виборців і встановлює різні види відповідальності за його вчинення. До осіб, які винні у підкупі виборців, можуть застосовуватися заходи кримінального та адміністративного переслідування, одночасно поряд з цим можуть застосовуватися конституційно-правові санкції, передбачені законодавством про вибори.

Настання конституційно-правової відповідальності за підкуп виборців зв'язується з фактом передачі чи обіцянкою передачі предмета підкупу. Вже самим цим діянням завдається шкода охоронюваним цінностям і встановлювати його шкідливі наслідки непотрібно, оскільки підкуп виборців у цих випадках формулюється законодавцем як формальний склад правопорушення.

Узагальнюючи специфічні риси застосовуваних за непрямий підкуп виборців заходів конституційно-правової відповідальності, можна виділити загальні характерні для них ознаки: 1) їх застосування знаходиться в тісній залежності від певної стадії (етапу) виборчого процесу; 2) вони мають властивість індивідуалізації залежно від спеціального виборчого статусу особи, до якої застосовуються; 3) санкції, що їх закріплюють, мають якість абсолютної визначеності і безальтернативності.

Адміністративний суд, встановлюючи факт підкупу виборців у справах за адміністративними позовами з приводу оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, інших учасників виборчого процесу та осіб, крім інших встановлених процесуальним законом вимог (строки, юрисдикція, підсудність), повинен, серед іншого, звернути увагу на таке:

1) чи є позивач учасником виборчого процесу,

2) чи є відповідач учасником виборчого процесу, дії або бездіяльність якого може бути оскаржена;

3) період виникнення правовідносин (під час передвиборної агітації чи на іншому етапі виборчого процесу);

4) обставини, що підтверджують факт надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, матеріальних цінностей, робіт чи послуг, крім тих, які законодавчо дозволені і чи їхня вартість перевищує три (для парламентських виборів) або п'ять (для місцевих виборів) відсотків мінімального розміру заробітної плати;

5) чи мали місце заклики або пропозиції голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадування назви партії чи імені кандидата.

Розглядаючи позовні вимоги про встановлення факту порушення відповідачами вимог виборчого законодавства (у тому числі встановлення факту підкупу виборців), суди повинні враховувати, що встановлення зазначених фактів може бути самостійним предметом адміністративного позову. Про встановлення таких фактів обов'язково зазначається в резолютивній частині судового рішення.

У виборчих спорах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Якщо під час розгляду виборчої справи будуть встановлені такі обставини, суд повинен винести окрему ухвалу та повідомити про таке органи внутрішніх справ з метою перевірки цих обставин на наявність складу злочину в діях осіб, що проводили таку агітацію.

Підкуп виборців знаходиться серед правопорушень, найбільш небезпечних і таких, що завдає значної шкоди виборчим правовідносинам, оскільки зазіхає на свободу волевиявлення виборців, нехтує виборчими правами громадян і порушує фундаментальні конституційні цінності та принципи народовладдя.

http://www.vasu.gov.ua/sudovapraktika/uzagalnennya/uzagalnenna_pidkup_viborciv_2016/

18.09.2015 № 18 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду

України «Про Аналіз стану законодавчої бази про вибори Президента України: напрямки та шляхи удосконалення згідно з рекомендаціями Місії ОБСЄ/ БДІПЛ зі спостереження за виборами та Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) (витяг)

Вибори Президента України у 2004 році стали четвертими президентськими виборами в Україні після проголошення незалежності країни у 1991 році. Позитивні зрушення були найбільш помітні у діяльності засобів масової інформації, загальному ході передвиборної кампанії та прозорості роботи Центральної виборчої комісії. Проте Закон недостатньо детально врегулював ключові аспекти процесу, а надмірна складність деяких положень негативно відобразилася на їх застосуванні.
Незважаючи на врахування певної кількості рекомендацій у змінах, які внесені Законом України від 14 жовтня 2014 № 1700-УІІ, що введені в дію з 26 квітня 2015 року, багато застережень, раніше висловлених ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанською комісією, залишились неврахованими. До таких рекомендацій, зокрема належать:
1.Необхідність проведення гармонізації виборчого законодавства України.

2. Необхідність внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію».

3. Необхідність удосконалення організації виборчого процесу

3.1. Перегляд строків призначення і проведення виборів

3.2. Необхідність зміни порядку утворення виборчих комісій

3.3. Удосконалення механізму призначення, зміни і звільнення членів дільничних і окружних виборчих комісій, перегляд деяких їхніх повноважень

3.4. Внесення змін до закону про вибори Президента України, що стосується реєстрації виборців.

4. Удосконалення процедури голосування

5. Удосконалення процедури підрахунку голосів і визначення результатів

6. Необхідність зміни деяких положень Закону, що стосуються реєстрації кандидатів у Президенти України

7. Необхідність зміни деяких положень Закону про вибори Президента України, що стосуються передвиборної агітації

8. Необхідність зміни деяких положень Закону про вибори Президента України, які стосуються фінансування передвиборної агітації та кампаній

9. Необхідність зміни деяких положень Закону про вибори Президента України, які стосуються засобів масової інформації

10. Щодо участі національних меншин

11. Щодо національних та міжнародних спостерігачів

12. Щодо засобів правового захисту у виборчих спорах

http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_18_2015/

22.05.2015 № 8 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про аналіз окремих аспектів застосування статті 3

Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року» (витяг)

Згідно з преамбулою Конвенції дотримання основних свобод залежить головним чином від справді демократичної системи.
Презумпція в демократичній державі повинна бути на користь надання права. виборче суб'єктивне право складається з активного і пасивного. Пасивне виборче право виражається в такому: можливість висувати власну кандидатуру для обрання у депутати, брати участь у передвиборчій кампанії, виступати на зборах, мітингах, зустрічах та в засобах масової інформації з викладенням своєї передвиборної програми. Сюди варто також віднести право кандидата вимагати виділення рівної з іншими кандидатами частини засобів на фінансування передвиборчої кампанії, звільнення на цей період від виконання виробничих і службових обов'язків з залишенням середньої заробітної плати та забезпечення безкоштовного проїзду, недоторканності, а також право вимагати у державних та громадських органів, посадових осіб сприяння в організації зустрічей з виборцями і надання необхідних довідкових та інформаційних матеріалів.

http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_8_22-05-2015/

12.09.2014 № 9 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів про зміну виборчої адреси та місця голосування, уточнення списків виборців, які виникли під час позачергових виборів Президента України та виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів» (витяг) Складна та особливо небезпечна політична ситуація в державі вплинула на правове врегулювання виборчого процесу, підготовку до виборів та передвиборчу кампанію кандидатів.

Від включення до списку або виключення зі списку виборців необхідно відмежовувати виправлення неточностей та технічних описок в уточненому списку виборців.

Реєстрація виборців є пасивною та безперервною і проводиться на основі централізованого Державного реєстру виборців. ЦВК контролює Реєстр, що оновлюється кожного місяця. З 2013 року виборці можуть перевіряти свої персональні дані в інтерактивному режимі, що підвищує прозорість виборчих процедур.

Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців встановлені КАС України. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.

Неможливість встановлення наявності чи відсутності відповідної інформації про особу в Державному реєстрі виборців є підставою для відмови в позові, оскільки ненадходження до суду відомостей з Державного реєстру виборців вважається неповним з'ясуванням обставин у справі, а задоволення позову може призвести до кратного включення позивача до списку виборців, що суперечитиме вимогам пункту 5 частини першої статті 3 Закону про Державний реєстр виборців щодо однократності включення виборця до списку виборців і тим самим порушуватиме права інших суб'єктів виборчого процесу на чесні вибори.

Суд не може виходити за межі компетенції і своїм рішенням «включати», «уточнювати» або «вносити» зміни до відповідного списку виборців. Суд може зобов'язати суб'єктів виконати передбачені виборчим законодавством притаманні їм функції, а не перебирати на себе їхні повноваження.

Перелік осіб, які можуть бути включені до списку виборців для участі в місцевих виборах, відрізняється від переліку осіб, які можуть бути включені до списку виборців для участі в президентських виборах чи виборах народних депутатів України.

Рішення суду повинно бути не просто формально законним і обґрунтованим, а й справедливим за своєю суттю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, мають право реалізувати своє право голосу на таких виборах або всеукраїнському референдумі шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону про Державний реєстр виборців. Правильною є практика, коли суди відмовляли позивачам у включенні до списку виборців за іншою адресою, яка є відмінною від виборчої адреси позивачів, оскільки виборці не скористалися своїм правом на тимчасову зміну місця голосування виборця без зміни виборчої адреси та не звернулися у визначеному законом порядку до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначених виборцями виборчих дільниць або за своїми виборчими адресами не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування. Адреса місця роботи позивачів не є їх виборчою адресою. Місце роботи виборця є доказом для обґрунтування зміни місця голосування такого виборця. Відповідно до пункту 2.2 Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 13.09.2012 № 893, заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в день виборів Президента України (повторного голосування) на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування виборця чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Предметна підсудність адміністративних справ щодо уточнення списку виборців не залежить від того, хто є відповідачем у справі: виборча комісія чи орган ведення Державного реєстру виборців.

Ураховуючи швидкоплинність виборчого процесу та передачу списку виборців виборчим комісіям різного рівня, необхідно, щоб у цій категорії справ (уточнення списку виборців) орган ведення Державного реєстру виборців та дільнична виборча комісія були відповідачами.

Пріоритет під час вирішення виборчих спорів мають норми, що прийняті пізніше, за винятком випадків, коли прийнятою раніше нормою визначено право учасників виборчого процесу і дія цієї норми не зупинена та норма є чинною.

Позовна заява не належить залишенню без розгляду у виборчих спорах, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності

http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/12.09.2014N9/

01.11.2013 № 15 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом» (витяг) Пов'язаність правовідносин з виборчим процесом у тому, щоб ці правовідносини виникли у межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

Не допускається розгляд у порядку скороченого провадження адміністративних справ щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом. Водночас необхідно враховувати, що за наявності підстав, така справа може бути розглянута в порядку письмового провадження, але за особливостями, встановленими КАС України.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом.

Спір повинен виникнути під час виборчого процесу, та правовідносини, в яких виник цей спір, повинні бути пов'язані з виборчим процесом. Суб'єкти виборчого процесу мають право звертатись до суду з позовами щодо захисту честі, гідності, ділової репутації внаслідок поширення про них недостовірної інформації з вимогами, зокрема, про спростування такої інформації в судовому порядку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. ст. 277 - 280 Цивільного кодексу України). Такі справи розглядаються загальними судами за правилами господарського або цивільного судочинства.

Під виборчими правами та інтересами виборця щодо участі у виборчому процесі особисто необхідно розуміти не тільки право голосу на відповідних виборах, а й участь у роботі виборчих комісій як членів цих комісій, у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за виборами та інших заходах у порядку, визначеному законами України.

За подібних умов окремі суб'єкти виборчого процесу виборів Президента України мають право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів, зокрема в разі порушення їхніх законних прав або охоронюваних законом інтересів.

У зазначених випадках під час вирішення виборчих спорів судам необхідно перевіряти не лише правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а й встановлювати наявність порушення ними прав, свобод та інтересів, законних прав або охоронюваних законом інтересів позивача. Відсутність наявності такого порушення є підставою для відмови в задоволенні позовної заяви.

У виборчих справах, пов'язаних з виборами Президента України, відповідачами також можуть бути об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх власники, посадові та службові особи.

Правила проведення передвиборної агітації регламентовано законами про вибори. До особи, яка проводить агітацію з порушенням цих правил, суб'єктами виборчого процесу може бути пред'явлено адміністративний позов. У такому разі відповідачем у виборчій справі може бути й громадянин України (виборець).

Адміністративні справи, в яких Центральна виборча комісія не є суб'єктом виборчого процесу (за винятком рішень, дій чи бездіяльності щодо встановлення результатів виборів ЦВК) повинні бути розглянуті і вирішені окружним адміністративним судом протягом розумного строку. Строк розгляду судом адміністративного спору, у тому числі й виборчого, на відміну від строку звернення до суду є процесуальним строком. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Одним із спеціальних строків розгляду виборчих спорів є невідкладний розгляд справи. Правовий інститут невідкладного розгляду справи не означає її розгляд відразу, оскільки до розгляду справи суду потрібно вчинити процесуальні дії, без проведення яких суд не може розглянути справу, для чого необхідний певний проміжок часу. Однак ці дії суд зобов'язаний вчиняти невідкладно після отримання позовної заяви.

Позовна заява з вимогою стосовно спору, пов'язаного з виборчим процесом, та спору з вимогою, не пов'язаною з цим процесом, які підсудні одному адміністративному суду, не може розглядатися в одному провадженні, а тому суди повинні роз'єднати такі вимоги в самостійні провадження. У такому ж порядку суди повинні роз'єднати вимоги в самостійні провадження, якщо ці вимоги випливають з правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, але вони не пов'язані між собою. Що ж до виборця, то він, оскаржуючи рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена цієї комісії, у позовній заяві також повинен зазначати, яким чином таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто, крім спорів щодо уточнення списків виборців.

Під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, суди (голови судів) зобов'язані організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити приймання позовних заяв та апеляційних скарг з додержанням строків, установлених КАС України та виборчими законами. У разі незабезпечення роботи суду до вказаної години позовну заяву чи апеляційну скаргу, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у день, що передує цьому (наступному) дню. Про такі обставини суд зобов'язаний зазначити в судовому рішенні. Не допускається постановлення і проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у виборчій справі.

Суд приймає позовну заяву щодо виборчого спору до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених КАС України.

Однією з форм передвиборної агітації є проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів. Спори щодо проведення передвиборної агітації в таких формах є виборчими, а тому вони повинні розглядатися за особливостями, встановленими КАС України, оскільки ці норми є спеціальними порівняно з нормами, закріпленими в статтях КАС України, якими регламентовано особливості провадження у справах щодо реалізації права на мирні зібрання та усунення обмежень стосовно цього. Судові рішення у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, розглянутих судами першої інстанції за загальними правилами адміністративного судочинства, повинні переглядатися в апеляційній інстанції з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду таких спорів. У такому разі апеляційний суд повинен скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, якщо таке порушення правил розгляду справи потягло ухвалення судом першої інстанції незаконного рішення. Будь-яке рішення суду апеляційної інстанції у спорі, пов'язаному з виборчим процесом, є остаточним.

http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/plenum_2013_11_01_n15/ http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015760-13

25.02. 2013 № 6 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 02.04.2007 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму» (витяг) абз.4 п.2 - спори, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій чи комісій з референдуму, які виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму, не належать до спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а тому визначення юрисдикції таких спорів та їх розгляд проводяться в загальному порядку.

http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/plenum_2013_02_25_n6

<< | >>
Источник: І. Верба, О. Губська, І. Кушнір, Б. Мохончук, Н. Писаренко, П. Романюк, Л. Трофімова. Вибори Президента України 2019: посібник для суддів / за ред. Ю. Барабаша - Київ,2019. - 212 с.. 2019

Еще по теме Постанови Пленуму ВАСУ та ВС:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -