Порядок формування, конституційний склад та структура Верховної Ради України

Ключові поняття: склад та структура Верховної Ради України, однопалатний, двопалатний парламент.

Верховна Рада України є виборним колегіальним органом. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України (ст.

парламенту за змішаною (пропорційно-мажоритарною) виборчою системою: 1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій; 2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Право висунення кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України - 450 народних депутатів України, які

обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Чисельність парламенту визначається з урахуванням різних чинників. З одного боку, вона має бути достатньою для забезпечення його представницького характеру. Для того щоб парламент виступав реальним представником народу (представницьким мандатарієм нації), до його складу мають входити досить численні об’єднання парламентарів (депутатські фракції), які б відображали інтереси значних прошарків суспільства. Крім того, чисельність парламенту має забезпечити можливість формування його робочих органів (комітетів та комісій), які здійснюють законопроекту та контрольну діяльність.

За структурою парламенти поділяють на однопалатні (монокамерні) та двопалатні (бікамерні). Вибір тієї чи іншої структури парламенту зумовлений формою державного устрою (федерації, як правило, мають бікамерні парламенти: одна з палат представляє інтереси суб’єктів федерації), історичними традиціями, вимогами законодавчого процесу.

Проблема структури парламенту неоднозначно оцінюється в науковій літературі. Чимало вчених схиляються до думки про доцільність бікамерної структури парламенту. При цьому висловлюються такі аргументи на користь бікамерної структури парламенту:

- по-перше, бікамерні парламенти відповідають європейській традиції, згідно з якою необхідність подвійного представництва пов’язується з соціальною чи географічною різноманітністю;

- по-друге, наявність двох палат є гарантією гласності та врахування позиції меншості;

- по-третє, бікамерна структура сприяє підвищенню якості законодавчої роботи, здійсненню парламентського контролю та втіленню державної політики в національному та місцевому вимірах;

- по-четверте, двопалатна система є чинником, що стримує надмірну політизацію парламенту, змушуючи його при цьому враховувати регіональні інтереси та особливості держави.

Що ж до недоліків бікамерної структури парламентів, то до них відносять ускладнення та уповільнення законодавчого процесу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 Конституції України Верховна Рада України має монокамерну структуру, тобто становить собою одну палату.

47.