Функції та компетенція Верховної Ради України

Ключові поняття: функції та компетенція Верховної Ради

України, законодавча, установча, контрольна функції та компетенція.

Функції Верховної Ради - це основні напрямки діяльності українського парламенту.

Законодавча функція Верховної Ради - це найважливіший напрямок її діяльності. В системі поділу влад парламент має прерогативу в галузі правотворчості. Верховна Рада України в рамках своєї компетенції приймає закони з питань, що потребують законодавчого регулювання, не втручаючись при цьому у сферу компетенції інших органів, які здійснюють нормотворчу підзаконну діяльність (Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства тощо). З позиції Конституційного Суду України (Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп у справі повноважності Верховної Ради), Верховна Рада здійснює законодавчу владу самостійно. Проте учасниками законодавчого процесу на його відповідній стадії, а отже, учасниками законотворчості, є визначені в частині першій статті 93 Конституції суб'єкти права законодавчої ініціативи у Верховній Раді, зокрема, Президент і Кабінет Міністрів. Здійснюючи законодавчу функцію, Верховна Рада за допомогою закону (за умови відповідності його Конституції України) надає своєму рішенню вищої юридичної сили, пов'язуючи ним виконавчу і судову владу.

Установча функція Верховної Ради пов'язана з її участю у формуванні інших органів державної влади і місцевого самоврядування та визначенні правових основ їх діяльності. Зокрема, Верховна Рада призначає вибори Президента України та місцеві вибори, надає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України, призначає на посаду та припиняє повноваження членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України тощо.

Контрольна функція Верховної Ради полягає у здійсненні парламентського контролю, а саме за діяльністю Кабінету Міністрів України, дотриманням прав людини та використанням коштів Державного бюджету.

Поряд з основними виділяють ще додаткові функції Верховної Ради України: представницька, міжнародна, координаційна, бюджетно-

фінансова та інші.

Компетенцію Верховної Ради України складають закріплені Конституцією України предмети відання та повноваження, необхідні для реалізації її функцій. Конституційні повноваження Верховної Ради України можна систематизувати відповідно до її функцій за групами:

1. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження:

- внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України ;

- призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених ст. 73 Конституції України;

- прийняття законів та внесення до них змін;

- затвердження Державного бюджету України та внесення до нього змін;

- визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

- затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

- затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

2. Установчу компетенцію складають повноваження щодо формування органів державної влади і державних установ, призначення, затвердження або обрання посадових осіб тощо, зокрема:

- призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України;

- усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому ст. 111 Конституції України;

- надання згоди більшістю від конституційного складу Верховної Ради України на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України;

- призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, половини складу Ради Національного банку України, половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, третини складу Конституційного Суду України;

- надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

- обрання суддів безстроково;

- дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування.

3.

- здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією та законами України;

- заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

- розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

- здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та законів України.

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює, згідно зі ст. 101 Конституції України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а Верховна Рада заслуховує його щорічні доповіді про стан справ у цій сфері.

У фінансовій сфері Верховна Рада здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про його виконання; затверджує рішення про надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх використанням. Відповідно до ст. 98 Конституції України контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата.

До контрольних повноважень Верховної Ради можна також віднести прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Повноваження в галузі зовнішньої політики, оборони, безпеки та правоохоронної діяльності передбачають права Верховної Ради щодо: затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України; затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Повноваження із самоорганізації роботи Верховної Ради включають: обрання Голови Верховної Ради України, першого

заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликання їх; затвердження переліку комітетів Верховної Ради та обрання голів цих комітетів; створення тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій; призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату.

Верховна Рада здійснює також інші повноваження, які згідно з Конституцією України віднесено до її відання, зокрема: утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів; встановлення державних символів України; затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності тощо.

48.