Початок виборчого процесу
Темпоральний вимір виборчого процесу порівняно з подібними аспектами інших юридичних процесів особливо важливий: у зв'язку з винятковою роллю виборів як форми здійснення волевиявлення народу проміжок часу, в межах якого відбувається виборчий процес, характеризується специфічним станом суспільства і держави.
Справа не лише в суспільно-політичних обставинах, особливій напрузі політичних процесів і дискусій, які, з огляду на державне значення виборів, охоплюють практично усе суспільство. Під час виборчого процесу набирає своїх особливостей і законодавче регулювання суспільних відносин: з'являються нові суб'єкти із специфічним правовим статусом, якого не існує поза виборчим процесом, а статус інших суб'єктів набуває особливих рис; низка правових норм «включаються» (тобто починають здійснювати регулювання суспільних відносин) саме з початком виборчого процесу і «виключаються» (припиняють регулювання, переходячи у «латентний» стан чинності, але не дії[881]) з його закінченням. Окрім значного масиву («процедурної частини») самого виборчого законодавства, до останньої категорії норм відносяться й окремі положення інших законодавчих актів[882].Важливим питанням темпорального аспекту виборчого процесу є визначення початку цього процесу.
Російські науковці вважають початком виборчого процесу день видання акта про призначення виборів (див., наприклад, [179, с.101]), аргументуючи це тим, що «після видання акта про призначення виборів починається здійснення різних виборчих дій і процедур» [179, с.106]. Така позиція певним чином підкріплена нормативно[883].
Проте із подібною позицією в рамках вітчизняного виборчого права не можна погодитися.
По-перше, призначення виборів завжди полягає у встановленні дня проведення виборів (яким є день голосування на виборах), а не дня початку виборчого процесу. Початок виборчого процесу визначається нормативно встановленими процедурними строками, співвіднесеними з днем голосування на виборах або з днем опублікування (який, як правило, настає пізніше від дня видання) акта про призначення виборів.
При розгляді принципу періодичних виборів вже вказувалося на певну непослідовність Конституції щодо підстав проведення виборів (а отже, і початку виборчих процесів) для різних типів і видів виборів (див. підрозділ 6.2). У більшості випадків передбачено видання акта про призначення виборів відповідним суб'єктом (див. пункти 7 та 30 частини першої статті 85, пункт 7 частини першої статті 106 Конституції [432]). Однак суб'єкт призначення чергових парламентських виборів Конституцією не визначений, а сам акт призначення - не передбачений: чергові вибори народних депутатів України відбуваються у строк, встановлений Конституцією України - останню неділю жовтня п'ятого року повноважень поточного скликання - і не потребують їх призначення[884].
Навіть у випадку призначення виборів виборчий процес починається обов'язково через певний час після видання і навіть після опублікування відповідного акта. Так, наприклад, рішення про призначення чергових виборів Президента України приймається Верховною Радою України не пізніш як за 100 днів до дня голосування, тоді як виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за 90 днів до дня голосування (частини друга та третя статті 17 Закону «Про вибори Президента України» [739]). Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону «Про вибори народних депутатів України», виборчий процес позачергових виборів народних депутатів України починається з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України, яким достроково припинені повноваження Верховної Ради України та призначені позачергові вибори; відповідно до частин п'ятої та шостої цієї ж статті, виборчий процес повторних та проміжних виборів народного депутата України в окремому одномандатному виборчому окрузі починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення [734]. Відповідно до частини першої статті 15 Закону «Про місцеві вибори», чергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за 90 днів до дня виборів, позачергові місцеві вибори - не пізніше ніж за 60 днів до дня виборів, а виборчий процес в обох випадках починається за 50 днів до дня виборів [808].
Особливий випадок мав місце у зв'язку з визнанням неможливості встановлення результатів виборів у п'яти одномандатних округах під час виборів народних депутатів України 2012 р. (див. постанову Центральної виборчої комісії № 1931 від 05.11.2012 р. [811]). Як відомо, повторні вибори у цих п'яти округах були проведені у 2013 р. на підставі спеціально прийнятого закону разового застосування (з обмеженим строком чинності: закон набрав чинності з дня його опублікування 27.09.2013 р. і втратив чинність у день, наступний за днем набуття повноважень народними депутатами України, обраними на цих повторних виборах; див. пункт 1 розділу ІІ цього Закону [818]). Зауважимо, що пунктом 1 розділу І зазначеного Закону Верховна Рада України призначила (всупереч статті 85 Конституції України, яка не надає парламенту такого повноваження) повторні вибори у цих п'яти округах на 15 грудня 2013 р., а пунктом 2 цього розділу встановила, що виборчий процес цих виборів розпочинається за 60 днів до дня виборів або, якщо Закон набере чинності пізніше, на другий день після дня набрання ним чинності.
Таким чином, початок виборчого процесу, хоча й пов'язаний із виданням відповідного акта (якщо такий акт передбачений), однак настає після його видання. Найчастіше день початку виборчого процесу визначається відносно дня голосування (дев'яносто, шістдесят чи п'ятдесят днів до дня голосування); в окремих випадках виборів, які не є черговими, день початку виборчого процесу настає після дня опублікування відповідного акта. Однак у жодному випадку день початку виборчого процесу не є днем видання такого акта. Отже, вітчизняне виборче право передбачає, що призначення виборів відбувається поза часовими межами виборчого процесу.
Звернемо також увагу, що початок виборчого процесу є моментом часу, а отже, не має часової протяжності і з цієї причини не може розглядатися як етап (стадія) виборчого процесу.
8.4.3.