Поняття процедурних строків
Часові параметри (строки, терміни) здійснення тих чи інших виборчих дій чинять істотний вплив на реалізацію суб'єктивних виборчих прав та законних інтересів суб'єктів виборчого процесу, на досягнення мети процесу.
Для юридичного процесу, який не має перманентного характеру, тим більше важливим є часовий вимір його тривання (перебігу) - початок та закінчення процесу; останнє, як правило, пов'язане з досягненням мети процесу (результативний процес), проте у деяких випадках - із встановленням юридичного факту неможливості досягнення цієї мети (нерезультативний процес). Крім того, складна внутрішня процедурна структура юридичного процесу вимагає узгодження в часі здійснення окремих процедур чи їх комплексів - стадій чи етапів, що ставить питання про строки обов'язкового або можливого їх здійснення. Із реалізацією деяких процедур пов'язані також строки набуття або втрати певних прав або обов'язків суб'єктів правовідносин, які реалізуються у процесі, а отже, набуття або втрати певного статусу відповідними суб'єктами. Зрештою, саме наявність часового аспекту принципово відрізняє динамічний юридичний процес від статичної юридичної процедури.У нормативних актах та юридичній літературі часовий вимір характеризується трьома різними поняттями: «строк», «термін» та «момент»[879]. Проте розмежування значення цих понять у виборчому праві не завжди чітке. Деякі дослідники вважають слова «строк» і «термін» синонімами (див. [1088, с.13]); інші ототожнюють поняття «термін» і «момент часу» [142, с.411]. Однак звичайно вважається, що строки визначають час тривалості здійснення певних процедур, тобто характеризуються протяжністю в часі, тоді як термін визначає час, у який відбувається (вчиняється) одноразова (одномоментна) подія чи дія (зокрема, розпочинається чи закінчується строк). Водночас термін визначається у тих же одиницях, що й строки; основною такою одиницею у процесуальних галузях та інститутах права слугує день - одиниця, що сама має помітну часову тривалість (і, додамо, визначається неоднозначно).
У зв'язку з цим у деяких обставинах доводиться говорити про момент часу, у який стається подія чи вчиняється дія. Так, наприклад, повноваження виборчої комісії починаються з моменту (а не з дня[880]) складення присяги не менш як двома третинами її складу (частина перша статті 30, частина перша статті 31 Закону «Про вибори народних депутатів України» [734], частина друга статті 26, частина друга статті 27 Закону «Про вибори Президента України» [739]). Цієї ж мети - вказівки на конкретний момент часу - досягається також прямим зазначенням відповідної його часової характеристики; так, голосування виборців розпочинається о 8 годині і закінчується о 20 годині (частина перша статті 85 Закону «Про вибори народних депутатів України» [734], частина перша статті 75 Закону «Про вибори Президента України» [739], частина перша статті 77 Закону «Про місцеві вибори» [808]).Саме в рамках темпорального аспекту визначає Венеціанська комісія виборчий процес як період часу, який охоплює різні етапи виборчого процесу [217, с.418].
Отже, виборчий процес характеризується власними часовими межами (моментами початку та закінчення), а також строками здійснення усіх виборчих процедур. Крім того, обмежена у часі тривалість виборчого процесу має наслідком тимчасовість статусу суб'єктів виборчого процесу, що ставить питання про терміни чи моменти часу набуття і втрати відповідного статусу. Належне встановлення усіх зазначених часових характеристик необхідне для упорядкування виборчого процесу, забезпечення внутрішньої логіки його розвитку, узгодженості взаємопов'язаних виборчих процедур. Цим визначається темпоральний (часовий) аспект виборчого процесу.
Загальноприйнято для позначення строків, що визначають перебіг юридичного процесу, вживати термін «процесуальні строки»; як зазначають дослідники, «це встановлений законодавством час для здійснення тих чи інших процедур чи окремих організаційних чи матеріально-технічних дій» [872, с.307]. Проте інші науковці вважають за доцільне зберігати цей термін лише для позначення строків у юрисдикційному (точніше, судовому) процесі у рамках відповідної галузі процесуального права. Так, М. Смокович, розглядаючи особливості строків при розгляді виборчих спорів, вважає, що строки звернення до суду - матеріально-правові, а строки розгляду судом - процесуально-правові [1029, с.36-37]; таке розуміння істотне у зв'язку з підставами апеляційного та касаційного оскарження.
У зв'язку з таким неоднозначним розумінням терміна «процесуальний строк» пропонуємо позначати часові межі здійснення тих чи інших процедур у неюрисдикційних процесах (у тому числі у виборчому процесі) як процедурні строки; процедурні строки у виборчому процесі природно називати виборчими строками. Таким чином, виборчі строки пов'язані з перебігом виборчого процесу і мають матеріально-правовий характер для судового (юрисдикційного) процесу розгляду виборчих спорів.
8.4.2.