Особисті права та свободи людини і громадянина в Україні
Ключові поняття: права першого покоління; особисті права та свободи людини.
Особисті (громадянські) права (права першого покоління) покликані забезпечувати свободу та автономію індивіда як члена громадянського суспільства, його юридичну захищеність від будь-якого незаконного зовнішнього втручання в особисте життя.
Вони становлять основу правового статусу особи. Їх особливістю є те, що вони по суті є природними правами людини і не пов’язані з належністю людини до громадянства.Конституція України закріплює такі особисті права і свободи: право на життя (ст. 27). Це найголовніше, невід’ємне право людини. Воно є визначальним, оскільки життя особи - це найвища цінність, всі інші права та свободи особи втрачають свій сенс і значення в разі смерті людини. Всі інші права об’єднуються навколо цього стрижневого права.
Право на повагу гідності людини (ст. 28) - невід’ємна ознака цивілізованого суспільства. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Наявність цієї норми в Конституції України свідчить про те, що повага людської гідності є обов’язком всіх і кожного.
Наступне особисте право - право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29). Воно означає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Згідно з ч. 3 ст. 29 Конституції України, тримання під вартою в разі нагальної необхідності може бути застосованим і без попереднього вмотивованого рішення суду, але його обґрунтованість протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Кожна особа від моменту затримання може захищати себе особисто і користуватися правовою допомогою захисника, оскаржити затримання в суді. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.Право людини на недоторканність житла закріплено у ст. 30 Конституції України. Англійське прислів’я «Мій дім - моя фортеця» найбільш чітко відображає сутність цього права; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тільки у виняткових, невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до ст. 31 кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Право особи на невтручання в особисте і сімейне життя, право на приватність закріплено ст. 32 Основного Закону. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному громадянину надано право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Кожній особі конституційно гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Свобода пересування, право вільного вибору місця проживання та право вільно залишати територію України, право громадян України в будь- який час повернутися в Україну закріплено ст.
33 Основного Закону.Конституція гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34). Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом: а) в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності; б) забезпечення громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації прав інших людей; в) для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно; г) для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Ст. 35 гарантовано право на свободу світогляду і віросповідання. Це означає, що особа може як сповідувати будь-яку релігію, так і не сповідувати ніякої; безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди; вести релігійну діяльність.
Отже, особисті права та свободи людини і громадянина - це можливості, які особа отримує від народження. У Конституції України вони закріплені у ст.ст. 27 - 35. Більшість із них мають абсолютний характер, тобто є не лише невід’ємними, а й такими, що не можуть бути обмежені.
30.