Місце принципів виборчого права як галузевих принципів
Розглядаючи виборче право як окрему галузь у системі конституційного права, ми розглядаємо характеристики виборчого права в цілому як його галузеві характеристики на відміну від характеристик його складових інститутів.
Тому насамперед слід вивчити сутність і місце принципів виборчого права у цій галузі права і відповідно науки виборчого права.Принципи права стали предметом дослідження як теоретиків права, так і конституціоналістів відносно недавно, хоча самі по собі є достатньо традиційним правовим явищем. М. Козюбра відносить проблему принципів права до найбільш складних, суперечливих і світоглядно-методологічно неосмислених у загальнотеоретичному правознавстві. Виходячи із сфери дії відповідних принципів права, науковець пропонує їх класифікацію, з одного боку, як універсальних (загальнолюдських), цивілізаційних, правосімейних, національних принципів (які часто називають загальними принципами права), а з іншого - міжгалузеві, галузеві принципи права та принципи інститутів права [389, с.142, 152-153]. Саме останні категорії є важливими для нашого дослідження; воно спрямоване на вивчення принципів виборчого права як галузевих принципів, а також принципів окремих інститутів виборчого права.
Існування принципів права різного ступеня загальності (ієрархічного рівня) ставить проблему співвідношення таких принципів.
Насамперед зауважимо, що мова йде про принципи права, які, взагалі кажучи, стосуються сфер суспільних відносин, що регулюються національним правом. Тому всі більш загальні принципи (універсальні, цивілізаційні, правосімейні), будучи спільними для відповідних національних систем права, реалізуються у рамках цих систем, зрідка - у сфері міжнародного права. При цьому принцип наднаціональної загальності може мати певні особливості при реалізації у конкретній національній системі права.
Звертаючись до розгляду принципів виборчого права як галузевих принципів, зазначимо, що ступінь їх загальності може мати різні аспекти.
З одного боку, це принципи більш вузького значення, аніж загальні. З іншого боку, у багатьох сферах правового регулювання процеси глобалізації породжують уніфікацію підходів до регулювання окремих сфер у національних правових системах, формуючи «наднаціональні» підсистеми (галузі, інститути) права. При цьому наднаціонального (чи «міжнаціонального» - спільного для кількох чи багатьох національних систем) характеру і змісту насамперед набувають відповідні галузеві чи навіть інституційні принципи, які таким чином виходять за межі національної правової системи. Такі риси властиві галузі виборчого права та її інститутам, а отже, їх принципам, які через міжнародні виборчі стандарти набувають універсального (цивілізаційного) чи регіонального значення; при цьому не слід забувати, що реалізуються вони у рамках конкретних національних систем права, а отже, можуть мати свої змістовні особливості.Таким чином, можна говорити про два критерії класифікації принципів права. Поряд з класифікацією за ступенем загальності (універсальні, цивілізаційні, правосімейні, національні), запропонованою М. Козюброю, можна класифікувати принципи за їх ієрархічним рівнем у системі права - загальні (тобто такі, що стосуються всієї системи права), конституційно-правові (які необхідно виділяти з огляду на особливу роль підсистеми конституційного права у національній системі права), галузеві, інституційні. Ці класифікації, взагалі кажучи, незалежні; наприклад, галузевий принцип може мати характер цивілізаційного чи правосімейного, тобто за ступенем загальності виходити за межі національної системи права. Саме таке співвідношення загальності та ієрархічного рівня стосується принципів виборчого права.
Наявність принципів права різного рівня загальності означає, що сфери їх впливу та реалізації перетинаються. Тому при вивченні галузевих та інституційних принципів слід звернути увагу на співвідношення їх змісту із змістом принципів вищого ступеня загальності чи ієрархічного рівня - загальних принципів права, конституційно-правових принципів, а іноді, як буде показано нижче, - і принципів суміжних галузей права.
Щодо їх співвідношення і взаємозв’язку можливі дві точки зору.Перша з них полягає в тому, що загальні принципи права виражають усі основні ідеї, закладені в основу системи права, а отже, усі галузеві та інституційні принципи права слід розглядати як конкретизацію (відповідно до певної сфери правовідносин) цих загальних принципів, як результат їх «проекції» на відповідну галузь чи правовий інститут. Як зауважує О. Уварова, «кожна з вимог, що становить зміст певного принципу права, також може набувати характер принципу, але нижчого рівня»; «юридична засада, тобто принцип, з якого виводиться певна норма, як висновок з великої посилки силогізму, нерідко спирається на інший, вищий принцип, який, у свою чергу, може бути висновком з ще більш загального» [1123, с.56, 61]. Хоча формально-логічне виведення принципу вужчого значення із більш загального навряд чи завжди можливе, генетичний зв'язок між принципами різного ступеня загальності чи різного ієрархічного рівня у багатьох випадках безсумнівний і вимагає свого вияснення. Так, наприклад, як зауважує О. Скрип- нюк, «загальні принципи конституційного права знаходять своє логічне продовження в спеціальних принципах, які властиві для самостійних інститутів конституційного права та відокремлених видів конституційно-правових відносин» [195, с.53]. Отже, із загального принципу можуть випливати один або й декілька принципів нижчого рівня, які мають не загальне, а галузеве значення; подібно галузеві принципи можуть породжувати принципи окремих інститутів галузі.
Однак не можна виключати і можливості того, що специфіка певної галузі чи, менш імовірно з огляду на невисокий рівень загальності, певного інституту пов'язана з існуванням галузевих (інституційних) принципів, генетично не пов'язаних з більш загальними принципами[119].
Як показують проведені дослідження конкретних принципів виборчого права (див. нижче), насправді реалізуються обидві можливості. Деякі з цих галузевих принципів є прямою проекцією загального принципу на відповідну галузь; наприклад, принцип рівного виборчого права є безпосереднім наслідком загальноправового принципу рівності.
Відповідно принципи інститутів виборчого права часто є подібною проекцією загального або галузевого принципу (а часом і двох чи більше принципів) на відповідний правовий інститут; наприклад, загальновизнаний інституційний принцип публічності та відкритості виборчого процесу випливає із галузевих принципів вільних і чесних виборів. Проте це стосується не всіх принципів. Так, наприклад, принцип прямих виборів (у конституційному формулюванні - «прямого виборчого права») не може вважатися безпосереднім галузевим вираженням жодного загальноправового принципу (зокрема, суверенітет народу чи принцип представництва можуть бути реалізовані й через інститут непрямих виборів). Подібно, як ми покажемо нижче (див. підрозділ 7.5.1), принцип факультативного голосування (який стосується окремого інституту виборчого права) не може вважатися (всупереч поширеній думці) безпосереднім проявом принципу вільних виборів, хоча і є наслідком загальноправового принципу свободи.Таким чином, галузеві принципи права можуть мати різне походження. Частина з них є реалізацією в межах конкретної галузі загальних принципів права, тоді як інші демонструють природну своєрідність галузі і виражають специфіку, характерну для цієї галузі.
1.1.3.