Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
Ключові поняття: принципи організації діяльності АРК;
повноваження АРК; гарантії АРК.
Створенню Автономної Республіки Крим (далі - АРК) передував референдум, проведений 20 січня 1991 р.
у Криму. 12 лютого 1991 р. Верховна Рада Української РСР підтримала бажання народу і прийняла Закон України «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». Пізніше, в 1992 та 1995 роках, були прийняті Закони України «Про Автономну Республіку Крим».Автономна Республіка Крим діє в межах території колишньої Кримської області у складі України. Адміністративно-територіальними одиницями в Автономній Республіці Крим є район, місто, район у місті, селище, село та інші одиниці відповідно до Конституції України та законів України. Місто Севастополь є адміністративно-територіальною одиницею загальнодержавного підпорядкування і не входить до складу АРК. Статус міста Севастополя визначається законами України. Столицею Автономної Республіки Крим є місто Сімферополь.
Остаточне закріплення конституційно-правового статусу АРК відбулося після прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, яка визначила, що АРК входить до системи адміністративно- територіального устрою України (ст. 133) і залишається невід’ємною часткою України (ст. 134) з наданням їй особливих повноважень порівняно з іншими адміністративно-територіальними одиницями.
Основними принципами організації діяльності АРК є:
- народовладдя;
- верховенство права й конституційність;
- дотримання та забезпечення прав та свобод людини і громадянина;
- законність;
- виборність;
- колегіальність;
- гласність;
- поєднання інтересів АРК і загальнодержавних інтересів України.
Аналіз конституційного статусу Автономної Республіки Крим дозволяє зробити висновки:
1. АРК - територіальне автономне утворення у складі України; невід’ємна складова частина держави, яка в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання (ст.
134 Конституції України).2. АРК - адміністративно-територіальна автономія. Незважаючи на наявність окремих атрибутів державності (назва - Республіка, наявність символів - герб, прапор, наявність Конституції) АРК, згідно з Конституцією України, не характеризується найважливішими ознаками державної автономії - вона не має парламенту, а її представницький орган (Верховна Рада АРК) не наділений законодавчими повноваженнями, він приймає нормативно-правові акти у формі рішень і постанов (ст. 136 Конституції України). Конституція України (ст. 137) встановлює перелік питань, з яких АРК здійснює нормативне регулювання. До них, зокрема, віднесено питання:
1) сільського господарства і лісів;
2) меліорації і кар’єрів;
3) громадських робіт, ремесел і промислів; благодійництва;
4) містобудування і житлового господарства;
5) туризму, готельної справи, ярмарків;
6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико- культурних заповідників;
7) транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів;
8) мисливства, рибальства;
9) санітарної та лікарняної служб.
3. Відновлення Кримської автономії в лютому 1991 р. (створена в 1921 р. у складі РРФСР) здебільшого було пов’язане не стільки з національним складом населення, скільки з політичними та історичними факторами, отже її не можна відносити до національно- територіальної автономії.
Реальний характер будь-якої автономії визначається колом тих повноважень, що віднесені конституцією та законами держави до її відання. Перелік питань, віднесених до відання АРК, встановлено у ст. 138 Конституції України, зокрема:
1) призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;
2) організація та проведення місцевих референдумів;
3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;
4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової та бюджетної політики України;
5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим із питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм;
6) визнання статусу місцевостей як курортів; установлення зон санітарної охорони курортів;
7) участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;
8) забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам’яток історії;
9) участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів;
10) ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.
Основними гарантіями АРК є:
- правова, організаційна, фінансова, майнова, ресурсна самостійність у межах, установлених Конституцією України, яка забезпечує здійснення повноважень АРК;
- врахування органами державної влади України при прийнятті рішень, що стосуються АРК, передбачених Конституцією України особливостей АРК;
- державні гарантії статусу і повноважень, права власності АРК;
- судовий захист статусу і повноважень АРК;
- можливість зміни Конституції АРК виключно Верховною Радою АРК.
91.