Конституційно-правові відносини: суб’єкти, об’єкти, зміст

Ключові поняття: конституційно-правові відносини; суб'єкти конституційно-правових відносин; об 'єкти конституційно-правових відносин; матеріальні та нематеріальні об 'єкти конституційно- правових відносин.

Конституційно-правові відносини є результатом дії конституційно- правових норм. Основою їх виникнення є безпосередня практична діяльність суб'єктів конституційного права.

Конституційно-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані конституційно-правовими нормами, суб'єкти цих відносин наділяються взаємними правами та обов'язками згідно з приписами конституційно-правових норм.

Найхарактернішими ознаками конституційно-правових відносин є такі:

- це найбільш суттєві суспільні відносини, котрі виникають у сфері здійснення влади народом України;

- це різновид політико-правових відносин, основним предметом їх регулювання є політика, тобто та сфера життєдіяльності суспільства, яка пов’язана з державною владою, зі змаганням різних політичних партій і соціальних груп за здобуття та здійснення влади;

- їм властиве особливе коло суб’єктів, головною ознакою яких є реалізація державно-владних повноважень;

- для них характерний особливий спосіб реалізації прав і обов’язків учасників відносин;

- вони виникають і реалізуються у сфері власне державної діяльності як такої.

Конституційно-правові відносини найчастіше класифікують за їх суб’єктами.

Суб'єкти конституційного права - це учасники суспільних відносин, що наділені конституційною правосуб’єктністю.

Правосуб’єктність вміщує конституційну правоздатність (спроможність суб’єкта мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки) та дієздатність (здатність реалізовувати ці права та обов’язки).

Суб'єктами конституційно-правових відносин є:

- український народ, як сукупність громадян різних національностей, якому належить уся повнота влади на території держави, корінні народи й національні меншини;

- громадяни України, особи без громадянства, біженці;

- Українська держава;

- органи державної влади України;

- народні депутати України та посадові й службові особи;

- політичні партії та громадські організації;

- територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування;

- адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією й законами України;

- державні та інші підприємства, установи й організації, навчальні й інші державні, комерційні та приватні заклади тощо.

Суб’єктами конституційно-правових відносин можна вважати також виборчі комісії, загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів.

Ключовим елементом складу конституційно-правових відносин є їх об’єкти (це те, з приводу чого суб’єкти права вступають в юридичні зв’язки і на що спрямовані їх права і обов’язки). Об'єкти конституційно-правових відносин - це певні дії, особисті, соціальні чи державні блага, з приводу яких учасники (суб’єкти) вступають у суспільні відносини, що регулюються конституційно-правовими нормами. Ці об’єкти можуть бути матеріальними та нематеріальними.

Матеріальними об'єктами конституційно-правових відносин є: політичні блага - конституційний лад, суверенітет, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо; дії уповноваженого суб'єкта (парламенту, Президента України, народного депутата тощо); дії зобов'язаних суб'єктів (підпорядкованих органів державної влади, суб'єктів правовідносин, щодо яких прийняте відповідне рішення Конституційного Суду України); речі та інші майнові й духовні блага (власність, засоби виробництва, предмети споживання, гроші, цінні папери, податки, збори, інтелектуальна власність, наукові й літературні твори, образотворче мистецтво тощо); поведінка суб'єктів конституційно-правових відносин; результати поведінки суб'єктів таких відносин; природні об'єкти.

Нематеріальними об'єктами конституційно-правових відносин є: особисті нематеріальні блага людини та громадянина (життя, здоров'я, честь, гідність); певні соціальні властивості й риси об'єднань, спільнот; духовні цінності.

Зміст конституційно-правових відносин - це реальна поведінка суб'єктів (фактичний склад) та сукупність прав і обов'язків учасників цих правовідносин (юридичний склад).

Виникненню конкретних конституційно-правових відносин передує юридичний факт. З нього починається реалізація конституційно - правових норм і завдяки юридичному факту конкретний суб'єкт стає учасником цих правовідносин, має відповідні права і обов'язки.

Юридичні факти формулюються у гіпотезах конституційно- правових норм і залежно від їх зв'язку з індивідуальною волею суб'єкта поділяються на дві групи: події та дії.

Події - це такі обставини, котрі об'єктивно не залежать від волі суб'єктів (наприклад, народження або смерть фізичної особи; досягнення громадянином України вісімнадцятирічного віку, що згідно зі ст. 70 Конституції України є підставою виникнення правовідносин з реалізації активного виборчого права тощо.

Дії - це юридичні факти, що залежать від волі та свідомості суб'єктів конституційно-правових відносин. Під кутом зору законності дії поділяються на правомірні та неправомірні. Правомірні дії зумовлюють виникнення у суб'єктів прав та обов'язків, передбачених конституційно-правовими нормами. Неправомірні дії - це юридичні факти, що суперечать вимогам конституційно-правових норм. Вони можуть стати підставою для притягнення відповідних посадових осіб та органів публічної влади до відповідальності.

5.