Конституційно-правова відповідальність та її особливості

Ключові поняття: конституційно-правова відповідальність; суб 'єкти конституційно-правової відповідальності; об 'єкт

правопорушення; конституційне правопорушення; ретроспективна відповідальність; позитивна відповідальність.

Конституційно-правова відповідальність - це особливий вид юридичної відповідальності, встановлений нормами конституційного права, що має складний політико-правовий характер, настає за скоєння конституційно-правового делікту та знаходить вияв у особливих негативних наслідках для суб'єкта такого правопорушення.

Коло суб'єктів конституційно-правової відповідальності особливе, воно є вужчим за коло суб'єктів конституційного права. Суб'єктами конституційної-правової відповідальності можуть бути вищі посадові особи, органи державної влади та місцевого самоврядування тощо.

Формами (санкціями) конституційної відповідальності є скасування чи припинення дії антиконституційного акта, усунення глави держави з посади в порядку імпічменту, визнання виборів чи результатів референдуму недійсними, офіційне визнання роботи державних органів, вищих посадових осіб незадовільною (у тому числі й шляхом висловлення вотуму недовіри уряду), дострокове розформування підзвітного органу та інше.

Конституційне правопорушення (делікт) - це винна поведінка суб'єкта конституційного права, що порушує норми конституційного права й не являє собою при цьому ні кримінального, ні адміністративного, ні цивільного, ні дисциплінарного правопорушення. Делікт є підставою для настання конституційно-правової відповідальності.

Конституційно-правовій відповідальності властивий політичний характер, оскільки конституційні правовідносини пов'язані з такими соціальними явищами, як влада, народ, держава, нація, політика.

Особливістю конституційно-правової відповідальності є й те, що у багатьох випадках вона детально не конкретизується. Часом законодавець лише вказує на можливість такої відповідальності.

Як засіб забезпечення приписів правових норм, конституційно- правова відповідальність втілюється в життя двояко:

1) безпосередньо в межах конституційних правовідносин;

2) через норми інших галузей права.

Конституційно-правова відповідальність буває двох видів:

1) ретроспективною, тобто відповідальністю за минуле;

2) позитивною - відповідальною поведінкою, відповідальним ставленням особи (органу) до своїх обов’язків, належним виконанням своїх обов’язків, підзвітністю, юридичною компетентністю.

У сфері конституційних відносин домінує саме позитивна відповідальність, а ретроспективна відіграє роль допоміжної, хоча далеко не другорядної відповідальності.

Підставами відповідальності за конституційним правом є нормативні та фактичні умови. Нормативна умова передбачає лише можливість юридичної відповідальності, а фактична настає за наявності юридичних фактів.

Підставами позитивної відповідальності можуть бути: бездіяльність посадової особи, недосягнення поставлених цілей і завдань, неефективна робота певних органів тощо.

Ретроспективна відповідальність настає лише тоді, коли для цього є нормативна основа, тобто пряма вказівка в законі. Фактичною підставою відповідальності в ретроспективному плані є вчинення правопорушення.

Об 'єктом правопорушення за конституційним правом є ті відносини, які регламентуються нормами цієї галузі права. Сутність даних відносин полягає в тому, що це найбільш важливі, фундаментальні відносини, в основі яких лежать ідеї та практика повновладдя народу України. Ось чому об’єктом правопорушення можуть бути владовідносини у сфері реалізації прав і свобод громадян, видання актів державних органів, виборчих прав громадян тощо.

При цьому доцільно звернути увагу на те, що порушення конституційно-правових норм може тягти за собою як конституційно- правову (конституційну) відповідальність, так і відповідальність, передбачену іншими галузями права (кримінальним, адміністративним). Наприклад, згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Порушення громадянами України вимог цієї конституційно-правової норми тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.

6.