§ 2. Конституційний Суд України як орган конституційного контролю

Інститут конституційного контролю функціонує в більшості сучасних демо­кратичних країн. Становлення тієї чи іншої його моделі пов'язане з особливос­тями національного права, організацією державної влади та економічними, політичними й історичними умовами.

Становлення інституту конституційного контролю в Україні відбувалося в складних історичних умовах, оскільки тривалий час вона не мала своєї держав­ності, її території протягом століть входили до складу інших держав. Реальне становлення цього інституту відбулося лише з набуттям Україною незалежності.

В Україні запроваджено європейську модель конституційного контролю, яка передбачає здійснення контролю спеціалізованим судовим органом - Консти­туційним Судом України (далі - Конституційний Суд, Суд), що сьогодні не входить як до системи судів загальної юрисдикції, так і до судової гілки влади загалом. Проте саме завдяки контрольній діяльності органу конституційної юрисдикції стає ефективнішою правова основа діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування як нормативної основи сучасних політико-правових перетво­рень, яка в сучасних умовах потребує суттєвого удосконалення.

Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Консти­туцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Консти­туції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

Конституційний Суд здійснює свою діяльність відповідно до Конституції Ук­раїни та Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 р. на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, відкритості, повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов'язковості ухвале­них ним рішень і висновків.

Склад Суду - 18 суддів Конституційного Суду.

У складі Суду діють Велика палата, 2 сенати та 6 колегій.

Велика палата, сенати, колегії у межах визначених цим Законом повнова­жень щодо конституційного провадження діють як Конституційний Суд.

Представницькі, організаційні, розпорядчі функції здійснюють Голова Суду, заступник Голови Суду, секретарі колегій.

Велика палата, Сенат, Колегія мають статус органів Суду.

Голова Суду очолює Суд та організовує його діяльність. Він:

1) здійснює загальне керівництво організацією роботи Суду та Секретаріа­ту Суду;

2) скликає засідання, спеціальні пленарні засідання Суду, засідання, пле­нарні засідання Великої палати;

3) головує на засіданнях, спеціальних пленарних засіданнях Суду, засі­даннях, пленарних засіданнях Великої палати;

4) входить до одного із сенатів і головує на його засіданнях;

5) здійснює розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпе­чення діяльності Суду відповідно до затвердженого Судом кошторису та контро­лює ефективність використання цих коштів Секретаріатом Суду;

6) виконує інші повноваження, передбачені цим Законом та Регламентом.

Голова Суду представляє Суд у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами України, органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також з органами іноземних держав і міжнародних організацій.

Голову Суду обирають на спеціальному пленарному засіданні Суду зі складу суддів Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із будь-яким числом кандидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду.

Велика палата діє у складі всіх суддів Конституційного Суду і розглядає питання щодо:

1) відповідності Конституції України (конституційності) законів України та ін­ших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабіне­ту Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційного тлумачення Конституції України;

3) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

4) відповідності Конституції України (конституційної) питань, які пропону­ються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

5) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, встано­влених статтями 111 і 151 Конституції України;

6) відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

7) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

8) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України;

9) відповідності Конституції України (конституційності) законів України (їх окремих положень) за конституційними скаргами у разі відмови Сенату від розг­ляду справи на розсуд Великої палати у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із Законом «Про Конституційний Суд України» до повноважень Ве­ликої палати також належить вирішення процедурних питань, що виникають під час конституційного провадження.

Сенат діє у складі 9 суддів Конституційного Суду. Якщо кількість суддів Конституційного Суду є меншою за 18, Сенат є повноважним за умови участі в ньому щонайменше 6 суддів Конституційного Суду.

Склад сенатів формується на спеціальному пленарному засіданні Консти­туційного Суду шляхом жеребкування і затверджується постановою Конститу­ційного Суду. Стосовно Голови Конституційного Суду та заступника Голови Конституційного Суду жеребкування не проводиться.

Сенат розглядає справи за участю щонайменше 6 суддів Конституційного Суду.

На засіданнях сенатів головує, відповідно, Голова Конституційного Суду та заступник Голови Конституційного Суду, а у разі їх відсутності - старший за віком суддя, що входить до складу відповідного Сенату.

Сенат розглядає питання щодо відповідності Конституції України (консти­туційності) законів України (їх окремих положень) за конституційними скаргами, а також інші питання, визначені цим Законом.

Колегія діє у складі 3 суддів Конституційного Суду. Суд на спеціальному пленарному засіданні шляхом жеребкування утворює в межах сенатів колегії в порядку, встановленому Регламентом. Один і той самий суддя не може входити на постійній основі до складу кількох колегій.

Суд затверджує персональний склад Колегії постановою.

Якщо Колегія неповноважна за складом, до її складу тимчасово залучають суддю з іншої Колегії в порядку, встановленому Регламентом.

До повноважень Колегії належить вирішення питань щодо відкриття кон­ституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою. Колегія більшістю голосів від її складу постановляє ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.

Якщо Колегія постановила ухвалу про відкриття конституційного прова­дження у справі за конституційним поданням або за конституційним зверненням, секретар Колегії вносить пропозицію Голові Суду скликати засідання Великої палати для розгляду питань, пов'язаних із конституційним провадженням.

Якщо Колегія постановила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням або за конституційним звер­ненням, секретар Колегії передає конституційне подання або конституційне звернення на розгляд Великої палати для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження у справі.

Якщо Колегія постановила ухвалу про відкриття конституційного прова­дження у справі за конституційною скаргою, секретар Колегії вносить пропозицію головуючому відповідного Сенату скликати його засідання для розгляду питань, пов'язаних із конституційним провадженням.

Якщо Колегія неодностайно постановила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, секретар Колегії передає конституційну скаргу на розгляд Сенату для вирішення питання про відкриття конституційного провадження у справі.

Одностайно постановлена ухвала Колегії про відмову у відкритті конститу­ційного провадження у справі за конституційною скаргою є остаточною.

Суд діє відповідно до повноважень, визначених Конституцією України. По­рядок організації і діяльності Суду, порядок конституційного провадження, про­цедура розгляду справ та виконання рішень і висновків установлюється зазна­ченим Законом.

Організацію внутрішньої роботи Суду та відповідні правила процедури ро­згляду ним справ установлює Регламент Конституційного Суду України. Суд може ухвалювати й інші акти, що регламентують організацію його роботи.

Розгляд справ на пленарних засіданнях Великої палати Конституційного Суду, Сенату Конституційного Суду здійснюється відкрито, за винятком закритої частини цих засідань, коли ухвалюється рішення, надається висновок, постанов­ляється ухвала Суду.

Закрите пленарне засідання допускається, якщо розгляд справи на відкри­тому пленарному засіданні може призвести до розголошення державної таємни­ці та (або) іншої інформації, що охороняється законом.

До повноважень Суду належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституцій- ність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України;

3) надання за зверненням Президента України або щонайменше 45 на­родних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповід­ність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжна­родних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

4) надання за зверненням Президента України або щонайменше 45 на­родних депутатів України висновків про відповідність Конституції України (кон- ституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський рефе­рендум за народною ініціативою;

5) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додер­жання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених стаття­ми 111 і 151 Конституції України;

6) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відпо­відності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам стат­тями 157 і 158 Конституції України;

7) надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушен­ня Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або зако­нів України;

8) вирішення питань про відповідність Конституції України та законам Ук­раїни нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з ч.

9) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституцій- ність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

Відповідно до Закону «Про Конституційний Суд України» формами звернення до Суду є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга.

Конституційним поданням є подане до Суду письмове клопотання щодо:

1) визнання акта (його окремих положень) неконституційним;

2) офіційного тлумачення Конституції України.

Суб'єктами права на конституційне подання, відповідно до Конституції Ук­раїни, є: Президент України, щонайменше 45 народних депутатів України, Вер­ховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційним зверненням є подане до Суду письмове клопотання про надання висновку щодо:

1) відповідності Конституції України чинного міжнародного договору Украї­ни або міжнародного договору, що вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов'язковість;

2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропону­ються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

4) відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України.

Суб'єктами права на конституційне звернення є: Президент України; Вер­ховна Рада України; Кабінет Міністрів України; щонайменше 45 народних депу­татів України.

Конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання що­до перевірки на відповідність Конституції України (конституиійність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу.

Суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосо­ваний в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.

До суб'єктів права на конституційну скаргу не належать юридичні особи публічного права.

Секретаріат Суду здійснює попередню перевірку прийнятності звернень. Якщо конституційна скарга за формою не відповідає вимогам зазначеного Зако­ну, керівник Секретаріату повертає її суб'єкту права на конституційну скаргу. Однак повернення конституційної скарги не перешкоджає повторному звернен­ню до Суду з дотриманням вимог Закону.

Підставами для відмови у відкритті конституційного провадження у справі є:

1) звернення до Суду неналежним суб'єктом;

2) неналежність до повноважень Суду питань, порушених у конституційно­му поданні, конституційному зверненні, конституційній скарзі;

3) невідповідність конституційного подання чи конституційного звернення вимогам, передбаченим указаним Законом;

4) неприйнятність конституційної скарги;

5) втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого пору­шено питання відповідності Конституції України, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 8 указаного Закону;

6) наявність рішення, висновку Суду щодо того самого предмета конститу­ційного подання, конституційного звернення, конституційної скарги, а також ухвал Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справі або про закриття конституційного провадження у справі, якщо їх постановлено на підставі пунктів 1, 2.

Справи, конституційне провадження щодо яких відкрито, Суд розглядає в порядку письмового або усного провадження.

Письмове провадження є основною формою розгляду справ у Суді. Форму провадження визначає Сенат, Велика палата.

У справі, яку Суд розглядає в порядку письмового провадження, окремі питання можуть розглядатися в порядку усного провадження.

Суд ухвалює рішення, надає висновки, постановляє ухвали, видає забез­печувальні накази. Акти з питань, не пов'язаних із конституційним проваджен­ням, Суд ухвалює у формі постанови.

Рішення Суду ухвалює:

1) Велика палата - за результатами розгляду справ за конституційними поданнями щодо конституційності законів України та інших правових актів Вер­ховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та щодо офіційного тлумачення Конституції України, а також за результатами розгляду справ за конституційними скаргами у разі відмови Сенату в розгляді справи за конститу­ційною скаргою на розсуд Великої палати;

2) Сенат - за результатами розгляду справ за конституційними скаргами.

Висновок Суду надає Велика палата у справах щодо:

1) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропону­ються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

4) відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України.

Для вирішення питань, пов'язаних із відкриттям, відмовою у відкритті, за­криттям провадження у справі, іншими процесуальними діями, клопотаннями, процедурою розгляду справ, Суд постановляє відповідні ухвали.

У конституційних провадженнях, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 указаного Закону, Суд може видати забезпечувальний наказ про вжиття заходів щодо забезпечен­ня конституційної скарги.

Суд ухвалює рішення і надає висновок іменем України на закритій частині пленарного засідання Сенату, Великої палати поіменним голосуванням суддів Конституційного Суду, які розглядали справу.

Пропозиції суддів Конституційного Суду до проєкту рішення чи висновку ставляться на голосування у порядку надходження. Під час ухвалення рішення, надання висновку Суддя не має права утримуватися від голосування.

Рішення і висновки Суду підписують окремо судді Конституційного Суду, які голосували на їх підтримку, і судді Конституційного Суду, які голосували проти. Рішення чи висновок Суду є остаточним і не може бути оскарженим.

Суддя Конституційного Суду обов'язково підписує рішення чи висновок Суду.

Суд надсилає рішення, висновок учаснику конституційного провадження не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення чи надання висновку.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх не­конституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконан­ням рішення, додержанням висновку.

Суд може вимагати від відповідних органів письмове підтвердження вико­нання рішення, додержання висновку.

За невиконання рішень та недодержання висновків Суду настає відповідаль­ність згідно із законом.