Конституційний статус прокуратури в Україні

Ключові поняття: система органів прокуратури; принципи організації діяльності прокуратури; функції прокуратури.

Прокуратура є відносно самостійним інститутом у механізмі державної влади, безпосередньо не входить до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, тісно взаємодіє з усіма гілками влади, особливо з останньою.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються Конституцією України (розд. VII), Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р., іншими законодавчими актами. Прокуратура становить єдину систему, до якої входять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні та інші спеціалізовані прокуратури.

До органів військових прокуратур, зокрема, належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).

Система органів прокуратури побудована та діє за принципом централізму, який проявляється в тому, що:

- органи прокуратури становлять жорстку ієрархічну систему - нижчі за належністю прокурори підпорядковані вищим і всі прокурори підпорядковані Генеральному прокуророві України;

- Генеральний прокурор призначає підлеглих прокурорів терміном на п’ять років і звільняє їх з посади;

- вищі за належністю прокурори мають право давати підлеглим прокурорам обов’язкові для виконання вказівки й доручення.

Принципи організації діяльності прокуратури - це керівні положення, які визначають найбільш істотні риси й ознаки діяльності органів прокуратури й основні вимоги, що ставляться до неї.

Принцип законності передбачає, що органи прокуратури:

- здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції та законів України, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб та рішень громадських об’єднань чи їхніх органів;

- захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їхньої рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

- вживають заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Згідно з принципом гласності органи прокуратури діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Принцип незалежності у здійсненні завдань і функцій прокуратури знаходить свій прояв у тому, що:

- органи прокуратури наділені Конституцією і законами України власною компетенцією;

- при здійсненні повноважень органів прокуратури заборонено втручання в її діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, засобів масової інформації тощо.

Діяльність органів прокуратури спрямована на повне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку. Основне завдання прокуратури - це захист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності держави, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Функції прокуратури - це зазначені в законі напрями або частини діяльності її органів, які визначаються соціально-державним призначенням прокуратури, характеризуються певним предметом і завданнями та здійснюються з використанням властивої цим органам компетенції.

Згідно зі ст. 121 Конституції України, функціями прокуратури є:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді. Прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, не здійснює нагляду за діяльністю суду. Додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, він сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справ. Прокурор, при підтриманні державного обвинувачення, бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному.

2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Прокурор від імені держави здійснює процесуальні та інші дії, спрямовані на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Прокурор представляє у суді інтереси громадянина у разі неспроможності останнього через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права, реалізувати процесуальні повноваження. Інтереси держави прокурор представляє при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Законом України «Про прокуратуру» передбачено такі форми представництва:

- звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

- участь у розгляді судами справ;

- внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

3. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Згідно із Законом України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність» до таких належать оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України; Служби безпеки України; Державної прикордонної служби України; Управління державної охорони України; органів державної податкової служби - оперативні підрозділи податкової міліції; органів і установ Державної пенітенціарної служби; розвідувального органу Міністерства оборони України.

Органами дізнання, згідно з законодавством України, є:

1) міліція;

2) податкова міліція;

3) органи безпеки;

4) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їхні заступники з питань провадження дізнання - у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов’язаними;

5) командири кораблів - у справах про злочини підлеглих їм військовослужбовців та працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків у поході за межами України;

6) митні органи - у справах про контрабанду;

7) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів,

лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових

профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

8) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі та порушення протипожежних правил;

9) органи прикордонної служби - у справах про порушення державного кордону;

10) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

До органів досудового слідства належать: слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції та слідчі органів безпеки.

4. Нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їхніх прав і виконання ними своїх обов’язків.

84.