<<
>>

Конституційна система органів державної влади України. Принципи їх організації та діяльності

Ключові поняття: система органів державної влади, класифікація органів державної влади, принципи організації та діяльності органів державної влади.

Конституція України, закріплюючи принцип розподілу влад, визначила відповідні види органів у системі органів державної влади України, кожний із яких характеризується своєю компетенцією, порядком формування, організаційними та правовими формами й територією діяльності.

Систему органів державної влади в Україні складають:

1) орган законодавчої влади - представницький орган, що утворюється шляхом вільних і загальних виборів. Він виражає волю всього народу і його основною функцією є законотворчість. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Законодавча влада може здійснюватися народом України також безпосередньо - шляхом всеукраїнського референдуму;

2) органи виконавчої влади утворюються шляхом призначення для здійснення виконавчої і розпорядчої діяльності з керівництва господарською, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами життя суспільства. До системи цих органів належать: а) вищий орган - Кабінет Міністрів України, котрий спрямовує та координує роботу інших органів виконавчої влади; б) центральні та місцеві органи виконавчої влади;

3) органи судової влади - суди - здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства. Конституція України до системи цих органів відносить суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України;

4) особливе місце в системі органів державної влади України посідає Президент України, якого Конституція України не відносить до жодної з гілок влади і закріплює його статус як глави держави. Він бере участь у формуванні інших гілок влади (наприклад, призначає позачергові парламентські вибори, призначає третину суддів Конституційного Суду України тощо) та взаємодіє з ними;

5) особливу групу органів державної влади, що також

безпосередньо не входять до вищеназваних гілок влади, становлять органи прокуратури.

Вони наділені державно-владними повноваженнями і беруть участь у функціонуванні насамперед судової гілки влади.

Класифікацію органів державної влади України можна також здійснити за такими критеріями:

1) спосіб формування:

- виборні (Президент України, Верховна Рада України);

- такі, що призначаються (Кабінет Міністрів України, органи прокуратури);

2) територіальний масштаб діяльності:

- вищі (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України) і центральні (міністерства, служби, агентства, інспекції);

- місцеві (місцеві державні адміністрації, місцеві суди загальної юрисдикції);

3) характер компетенції:

- загальної компетенції (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцева державна адміністрація);

- спеціальної компетенції: галузевої компетенції (Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ України, Державне агентство лісових ресурсів України), міжгалузевої компетенції (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України), внутрішньогалузевої компетенції (місцеві органи галузевих міністерств);

4) порядок вирішення питань, віднесених до їх компетенції:

- колегіальні (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України);

- одноосібні (Президент України).

Різновидами державних органів є: державні підприємства

(створюються для господарської діяльності в державному секторі економіки), державні установи (надають послуги у сфері освіти, медичного обслуговування та ін.), державні організації (виконують роботи, надають послуги, наприклад, у сфері будівництва, перевезень тощо).

Принципи організації та діяльності органів державної влади - це основоположні вихідні засади, на яких базується побудова та функціонування органів державної влади. Їх можна поділити на:

1) універсальні - притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату України в цілому та 2) спеціальні - такі, що визначають побудову і функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов’язані зі специфікою здійснення відповідних видів державної діяльності.

Універсальними принципами організації і діяльності органів державної влади України є:

1) принцип суверенності та єдності системи органів державної влади полягає в тому, що система органів державної влади від імені і за дорученням народу України є носієм державної влади, а діяльність органів державної влади базується на засадах верховенства, повноти та неподільності державної влади всередині країни та незалежності від будь-якої іноземної влади і рівноправності в зовнішніх відносинах;

2) принцип легітимності означає, що органи державної влади утворюються, а їхні посадові особи набувають повноважень у визначений Конституцією та законами України спосіб, а саме: виборні органи - шляхом проведення вільних виборів, призначувальні - шляхом дотримання встановленої законом процедури призначення посадових осіб на відповідні посади;

3) принцип поділу влад виявляється в тому, що, по-перше, органи законодавчої і виконавчої влади формуються відносно незалежно один від одного (Верховна Рада України обирається виборцями, а персональний склад органів виконавчої влади визначається Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України та Президента України або відповідними посадовими особами органів виконавчої влади); по-друге, сфери компетенції органів, які здійснюють різні гілки влади, чітко розмежовані Конституцією України; по-третє, різні види органів державної влади наділені Конституцією України взаємними контрольними повноваженнями, які в сукупності становлять систему «стримувань і противаг»;

4) принцип законності випливає з більш загального конституційного принципу верховенства права і полягає в тому, що органи державної влади організовуються і діють лише на підставі та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України;

5) принцип участі громадян у формуванні та діяльності органів державної влади означає право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, користуватися рівним правом доступу до державної служби, направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, їх посадових і службових осіб, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, а також реалізація їх конституційного права оскаржувати в суді рішення, діяльність чи бездіяльність органів державної влади, їх посадових і службових осіб;

6) принцип позапартійності полягає в забороні створення і діяльності організаційних структур політичних партій в органах державної влади (за винятком Верховної Ради України, де утворюються партійні фракції), а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

У науковій літературі виділяють також інші універсальні принципи: соціальної справедливості; гуманізму і милосердя; поєднання переконання і примусу; гласності і врахування громадської думки; виборності тощо.

45.

<< | >>
Источник: Конституційне право України : навч. посібник [для підгот. до іспиту за кредитно-модульною сист. навчання] / В. О. Боняк, В. А. Завгородній, А. В. Самотуга, Л. А. Філяніна. - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 296 с.. 2013

Еще по теме Конституційна система органів державної влади України. Принципи їх організації та діяльності:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -