Кодекси, що містять положення, які безпосередньо стосуються виборів

До цієї групи законодавчих актів вважаємо за доцільне віднести три кодифіковані акти. Два з них - Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення - мають карний характер, тобто встановлюють склади злочинів чи адміністративних правопорушень та визначають відповідні санкції; третій - Кодекс адміністративного судочинства України - є процесуальним законодавчим актом у пу- блічноправовій сфері, до якої відносяться виборчі правовідносини.

Особливість цих актів, які, строго кажучи, до виборчого законодавства не належать, полягає в тому, що вони містять окремі положення (окремі статті чи сукупності статей), які безпосередньо стосуються виборчих правовідносин. Так, Кримінальний кодекс Укра­їни містить сім статей (статті від 157 до 160 [461]), які визначають склади злочинів, що можуть бути вчинені стосовно виборчих правовідносин як під час виборчого процесу, так і поза його межами. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить п'ятнадцять статей (статті 212⁷ - 212²¹ [366]), об'єднаних у Главу 15-А «Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення».

Нормативне визначення складів таких злочинів чи адміністративних правопорушень безпосередньо забезпечує регулювання виборчих правовідносин, оскільки чітко визначає ті межі правомірної поведінки, при порушенні яких настають негативні наслідки для суб'єкта правопорушення. Таким чином, зазначені акти, хоча й не належать до галузі виборчого законодавства, частково є джерелами виборчого права.

У свою чергу, Кодекс адміністративного судочинства України містить низку статей (статті 268-279 [361]), які визначають процесуальні особливості розгляду виборчих спо­рів. Як зазначалося вище, розгляд виборчих спорів, у тому числі у судовому порядку, є важливою складовою виборчого процесу, своєрідним «юрисдикційним вкрапленням» у, взагалі кажучи, неюрисдикційний виборчий процес.

Такі аргументи дозволяють стверджувати, що зазначені кодекси мають більше значення як джерела виборчого права, аніж суміжні закони, розглянуті нижче. Проте, з огляду на принципову належність відповідних норм до інших галузей права (кримінального, адмі­ністративно-деліктного чи адміністративного процесуального), їх нерозривний зв'язок з іншими, більш загальними нормами цих галузей (і, відповідно, положеннями відповідних кодексів) включення таких положень до кодифікованого акта з виборчого права, яке мало б супроводжуватися виключенням відповідних статей із зазначених кодексів, не лише недоцільне, але й неможливе, оскільки порушувало б цілісність і повноту регулювання предметів цих кодексів. Однак зазначені положення цих кодексів повинні братися до уваги при кодифікації виборчого законодавства з метою забезпечення їх взаємного узгодження.

10.4.6.