§ 4. Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади

Кожен центральний орган виконавчої влади, діючи від імені та за доручен­ням держави, виступає носієм відповідних повноважень юридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує йому досягнення мети виконавчо-розпо­рядчої діяльності.

Напрямки діяльності (функції) ЦОВВ можна згрупувати наступним чином:

1. Перша група пов'язана з розробленням державних програм та реаліза­цією державної політики. Це, зокрема, участь у формуванні та реалізації держа­вної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, розроблення механі­змів її реалізації, прогнозування розвитку економіки у виробничій, науково- технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, демографіч­ній, соціальній, фінансовій та інших сферах; участь у розробленні проєктів Дер­жавної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України; розроблення цільових перспективних програм, опрацювання комплексу заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи; реаліза­ція державної стратегії розвитку відповідної галузі (групи суміжних галузей); забезпечення у межах своєї компетенції реалізації державної політики; складан­ня макроекономічних та міжгалузевих балансів.

2. Друга група завдань включає питання економічного розвитку та систе­ми оподаткування, а саме: внесення у встановленому порядку пропозицій про зміну умов оподаткування, одержання пільгових кредитів, визначення особливо­стей приватизації, демонополізації підприємств в окремих галузях; розроблення відповідних фінансово-економічних та інших нормативів, механізмів їх упрова­дження, затвердження галузевих стандартів; укладення державних замовлень наукових досліджень комплексного характеру; здійснення функцій управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства; розроб­лення пропозицій про визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки.

3. Третю групу завдань становлять питання, пов'язані зі здійсненням між­народної та зовнішньоекономічної діяльності. Це вжиття заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності; захист інтересів українських товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток внутрішнього ринку; участь у підготовці міжнародних договорів України; укладення міжнародних договорів міжвідомчого характеру.

Діяльність ЦОВВ має вторинний, підзаконний, виконавчо-розпорядчий ха­рактер, оскільки вони здійснюють свої функції на підставі та на виконання зако­ну. Але, реалізуючи свою компетенцію, виконуючи положення законів та право­вих актів інших державних органів, органи виконавчої влади мають повноважен­ня розпоряджатися з конкретних питань та приймати підзаконні нормативні акти. Отже, в процесі виконавчої та розпорядчої діяльності органи управління діють юридично-владно, застосовуючи різні правові засоби нормотворчого, оператив­но-виконавчого (розпорядчого) та юрисдикційного (правоохоронного) характеру.

Основний обсяг компетенції центральних органів тісно пов'язаний з тим, що кожен такий орган відповідно до його профілю бере безпосередню участь у формуванні та реалізації конкретних напрямів державної політики або щодо конкретних об'єктів державного управління і регулювання. Переважна частина центральних органів виконавчої влади бере участь у реалізації економічної і соціальної політики держави.

У межах дорученої йому сфери відання кожен ЦОВВ:

1) прогнозує перспективні напрямки і реалізує стратегічні цілі та завдання розвитку;

2) бере участь у розробленні проєктів та у виконанні загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку України, охорони навколишнього середовища, Державного бюджету України;

3) проводить політику у сфері виконання робіт (послуг) і поставок продук­ції для державних потреб та утворення державних резервних фондів фінансових і матеріально-технічних ресурсів, виступає державним замовником зазначених робіт (послуг);

4) вживає заходів щодо вдосконалення механізму регулювання економіки, її структурної перебудови, забезпечення ринкової збалансованості, соціального захисту населення, екологічної безпеки;

5) розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти;

6) формує державну промислову політику та забезпечує її проведення, готує пропозиції щодо визначення пріоритетних галузей промисловості для прискореного їх розвитку;

7) бере участь у формуванні та реалізації державної інвестиційної політи­ки, виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки;

8) виробляє пропозиції про зміну умов оподаткування, ціноутворення, ви­значення особливостей приватизації, демонополізації підприємств в окремих галузях; сприяє розвитку підприємництва, ринкової інфраструктури економіки;

9) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики; вживає заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльнос­ті, захист інтересів українських товаровиробників на зовнішньому ринку;

10) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає між­народні угоди міжвідомчого характеру.

Значне місце у змісті компетенції центральних органів посідає діяльність щодо забезпечення державних інтересів в умовах формування ринкової еконо­міки.

Значну увагу ЦОВВ приділяють виконанню відповідних загальнодержавних функцій. Наприклад, вони забезпечують виконання завдань мобілізаційної підготовки населення та мобілізаційної готовності держави; беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення обороноздатності держави.

Кожен центральний орган виконавчої влади організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його відання, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

Для успішного здійснення покладених на них завдань і функцій централь­ним органам виконавчої влади надані досить широкі повноваження щодо внут- рішньоорганізаційного забезпечення роботи. Зокрема, вони мають право: одер­жувати від інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів міс­цевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, статистичні дані для виконання покладених на них завдань; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до їх відання; залучати спеціалістів центральних та інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, за погодженням з їх керівниками, для розгляду питань, що належать до їх відання; притягати до дисци­плінарної відповідальності керівників утворених ними місцевих органів, а також підприємств, установ і організацій, що належать до їх сфери відання.

Центральний орган виконавчої влади в межах здійснення державного уп­равління відповідною галуззю (галузями) має право:

- залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

- представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних організа­ціях та під час укладання міжнародних договорів України;

- одержувати в установленому законодавством порядку від інших центра­льних органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від органів статистики України - статисти­чні дані для виконання покладених на нього завдань (безоплатно);

- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до йо­го компетенції;

- притягати до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів міністерства, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

- самостійно або за участю роботодавців підприємств недержавної форми власності проводити переговори і укладати галузеві угоди з представниками найманих працівників.

Центральний орган виконавчої влади у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами держав­ної виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також із відповідними органами інших держав.

Центральний орган виконавчої влади в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, його рішення є обов'яз­ковими для виконання центральними та місцевими органами державної викона­вчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади підляга­ють державній реєстрації у Міністерстві юстиції України в порядку, встановлено­му законодавством. У разі потреби центральний орган виконавчої влади може видавати разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.

У процесі реалізації своєї компетенції центральні органи широко взаємо­діють із професійними спілками та громадськими організаціями з питань забез­печення прав і свобод громадян, задоволення їх соціально-економічних, трудо­вих, культурних та інших інтересів, сприяють виконанню статутних завдань цих об'єднань. Об'єднання громадян у необхідних випадках можуть вносити на розг­ляд відповідного центрального органу пропозиції з питань їхньої діяльності.