§ 5. Структура центральних органів виконавчої влади

Основними структурними підрозділами центрального органу виконавчої влади є керівництво (керівник і його заступники), державний секретар, патронат- ні служби, територіальні органи, колегія та інші консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи міністерства.

Структури міністерств та інших ЦОВВ є досить подібними й відрізняються лише відсутністю в інших ЦОВВ посад державних секретарів.

Міністерство очолює міністр України (далі - міністр), який є членом Кабіне­ту Міністрів України. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади, припинення повноважень на посаді міністра, а також статус міністра як члена Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України та Законом Укра­їни «Про Кабінет Міністрів України».

Міністр має першого заступника та заступників, один із яких є заступником з питань боротьби з корупцією. Перший заступник міністра, заступники міністра призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій відповідного міністра.

Посади першого заступника міністра та заступників міністра належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодав­ство про державну службу.

Державний секретар міністерства є вищою посадовою особою з числа державних службовців міністерства. Державний секретар підзвітний і підконт­рольний міністру.

Основними завданнями державного секретаря міністерства є забезпечен­ня діяльності міністерства, стабільності та наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов'язаної зі здійсненням повноважень міністерства.

Державний секретар міністерства призначається на посаду Кабінетом Мі­ністрів України за поданням Комісії з питань вищого корпусу державної служби строком на 5 років із правом повторного призначення.

Апарат міністерства - організаційно поєднана сукупність структурних під­розділів і посад, що забезпечують діяльність міністра, а також виконання покла­дених на міністерство завдань.

Апарат міністерства очолює державний секретар міністерства.

Апарат міністерства складається із секретаріату та самостійних структур­них підрозділів. Структуру апарату міністерства затверджує міністр.

Керівник центрального органу виконавчої влади має право формувати власну патронатну службу. Ця служба як особистий апарат керівника спрямова­на на підготовку для нього необхідних матеріалів, організацію його контактів із громадськістю та засобами масової інформації. Водночас патронатна служба виконує роль сполучної ланки між керівником і колективом службовців - апара­том центрального органу виконавчої влади, а також між певним керівником та іншими керівниками центральних органів виконавчої влади.

Працівників патронатної служби в центральному апараті міністерства при­значає на посади та звільняє з посад державний секретар за пропозицією мініс­тра. Міністр має право на формування патронатної служби міністра у межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і ви­трат, передбачених на утримання міністерства. Чисельність патронатної служби міністра становить не більше 10 осіб.

Міністр самостійно визначає персональний склад патронатної служби мі­ністра. Працівники патронатної служби міністра призначаються на посаду та звільняються з посади державним секретарем міністерства за поданням мініст­ра, а також у зв'язку зі звільненням міністра.

Патронатна служба міністра здійснює консультування міністра, підготовку не­обхідних для виконання завдань міністерства матеріалів, забезпечує зв'язок із поса­довими особами інших органів державної влади, організацію зустрічей та зав'язків із громадськістю, засобами масової інформації, а також виконує інші доручення міністра.

Територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публіч­ного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи міністерства можуть утворюватися, ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи міністерства утворюються у випадках, коли їх ство­рення передбачено положенням про міністерство, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Ре­спубліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністратив­но-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення).

Керівники територіальних органів міністерства призначаються на посади та звільняються з посад державним секретарем.

Заступники керівників територіальних органів міністерства призначаються на посади та звільняються з посад державним секретарем.

Інші державні службовці територіальних органів міністерства призначаються на посади та звільняються з посад керівниками територіальних органів міністерства.

Працівники територіальних органів міністерства приймаються на роботу та звільняються з роботи керівниками територіальних органів міністерства.

Структуру територіальних органів міністерства затверджує міністр, нато­мість штатний розпис та кошторис територіальних органів міністерства затвер­джує державний секретар міністерства.

Для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань міністерства може утворюватися колегія міністерства як консультативно-дорадчий орган.

До складу колегії входять міністр (голова колегії), перший заступник мініст­ра, заступники міністра, державний секретар міністерства, можуть входити кері­вники самостійних структурних підрозділів апарату міністерства, територіальних органів міністерства, а також за згодою - представники інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, наукових і навчальних закладів, громадських об'єднань, інші особи.

Періодичність проведення засідань колегії визначається міністром. Рішен­ня колегії оформляються протоколом. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу міністерства.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у міністерстві можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасо­вих консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає міністр.

Кількісний та персональний склад колегії, інших консультативних, дорад­чих та інших допоміжних органів і положення про них затверджує міністр.

Керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Ка­бінету Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на поса­ду керівника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

Заступники керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посади Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу.

Кількість заступників керівника центрального органу виконавчої влади, ді­яльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, визначається Кабінетом Міністрів України на основі обґрунтованого подання відповідного керівника.

Керівник центрального органу виконавчої влади та його заступники є дер­жавними службовцями.

Найсуттєвіша організаційно-структурна особливість центральних органів виконавчої влади полягає у тому, що вони мають у своєму підпорядкуванні міс­цеві (територіальні) органи, які утворюють разом із центральним апаратом так звану виконавчу вертикаль галузевої чи функціональної спрямованості (цю вертикаль, як правило, називають системою міністерства).

Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути створені відповідні департаменти (служби).