Екологічні права і свободи людини та громадянина.

Проблема екологічних прав людини набула актуальності в другій половині ХХ ст. Погіршення стану довкілля вимагало постійної уваги з боку держав і міжнародних організацій. Сьогодні стало цілком очевидно, що підтримка сприятливого стану навколишнього середовища є невід’ємним елементом добробуту кожної людини, народу, людства в цілому.

Основні екологічні права знайшли своє закріплення у статті 50 Конституції України. Тлумачення суті права на безпечне для життя і здоров 'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди потребує уточнення терміну «довкілля» загалом та «безпечного довкілля» зокрема. Термін «довкілля» є синонімом до терміну «навколишнє природне середовище», зміст якого визначений у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. Таким чином, довкілля - це сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, які оточують людини і здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на її життя та здоров’я. Безпечним, у свою чергу, є довкілля, яке, відповідно до екологічних нормативів, не чинить негативного впливу. Недодержання встановлених у законодавчому порядку екологічних нормативів є підставою для відшкодування, завданої цим порушенням, шкоди.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачені екологічні права громадян України (стаття 9). А саме, кожний громадянин України має право на:

а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;

б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно- правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь у прийнятті рішень з цих питань;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

д) об’єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом;

і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Стаття 10 цього ж нормативно-правового акту містить гарантії екологічних прав громадян.

а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;

б) обов’язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об’єктів економіки;

в) участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров’ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

є) створенням та функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їхніх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами України.

5.