Зразок позовної заявипро визнання права користуванняжитловим приміщенням

відповідач: Кравченко Раїса Петрівна, яка мешкає в м. Києві по вул. Трипільська, 15, кв. 10

Позовна заява

Я, Кравченко В. 1. перебував у шлюбі з Кравченко Р. П. з 1975 р. Від шлюбу маю сина 1976 р. народження. За рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної Ради народних депутатів м. Києва від 10 січня 1984 р. на сім'ю з трьох чоловік нам була надана двокімнатна квартира № 10 в будинку № 15 по вул. Трипільська у м. Києві, де ми мешкали з лютого 1984 р.

Після розірвання в травні 1996 р. шлюбу з Кравченко Р. П., Кравченко Р. П. почала перешкоджати мені проживати у вказаній квартирі: поміняла замки на вхідних дверях, в квартиру мене не впускає, незважаючи на те, що в квартирі знаходиться все моє майно.

За допомогою я неодноразово звертався в житловоексплуатаційну контору № 207 і до дільничного інспектора міліції, але Кравченко Р. П. продовжує перешкоджати мені користуватися житловим приміщенням. У зв'язку з цим я змушений тимчасово проживати у своїх родичів, позаяк іншого житла не маю.

На підставі ст. 64 Житлового кодексу України

152

Прошу:

1. Визнати за мною право користування житловим приміщенням у квартирі № 10, будинку № 15 по вул. Трипільській у м. Києві і вселити мене у вказану квартиру.

2. Викликати як свідків: Клименка Ігоря Семеновича, старшого дільничного інспектора Шевченківського РВВС; Шкарівську Ніну Василівну, майстра ЖЕК207.

3. Витребувати з Шевченківського РВВС і ЖЕК207 матеріали по моїх заявах стосовно житлового спору.

Додаток:

1. Виписка з домової книги.

2. Копія особового рахунку.

3. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.

4. Документи, які свідчать про вимушене непроживання позивача на спірній площі.

5.

5 січня 1997 р.

6. Копія позовної заяви.

Підпис (Кравченко В. І.)

Коментар

Ст. 47 Конституції України закріплює право кожного на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 61 Житлового кодексу України передбачається, що користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.

Такий договір укладається у письмовій формі на підставі ордера на житлове приміщення між наймодавцем житло

153

воексплуатаціиною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які мешкають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.

Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина (чоловік) наймача, їхні діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Придбані права і обов'язки, що випливають з договору найму, члени сім'ї наймача продовжують здійснювати і у випадку, якщо вони перестали бути членами його сім'ї (при розірванні шлюбу подружжям, одруженні одного з членів сім'ї тощо) за умови, що вони продовжують мешкати в займаному житловому приміщенні.

Тимчасова відсутність, тобто тимчасове непроживання у даному житловому приміщенні наймача, члена чи членів сім'ї наймача не потребує згоди з боку інших членів сім'ї. Немає значення і причина відсутності, якщо відсутність продовжувалась не більше шести місяців.

Якщо ж члени сім'ї заперечують проти вселення тимчасово відсутнього понад встановлені строки або перешкоджають вселенню у межах строку, коли він має право на вселення (наприклад, замінюють замки, ключі тощо), відсутній може пред'явити до осіб, що проживають в даному житловому приміщенні, позов про визнання за ним права на житлову площу і вселення. При цьому, якщо громадянин був відсутнім понад шість місяців, вігі повинен посилатись на поважні причини, зокрема: на вимушеність непроживання в зв'язку з неможливістю вселення або інші перешкоди, що заважають проживати у спільному житловому приміщенні