<<
>>

§ 4. Укладення, зміна та розірвання договору

Процес укладення договору складається з двох стадій: пропозиції укласти договір (оферта) і згоди на пропозицію укласти договір (акцепт).

Пропозиція визнається офертою, якщо вона адресується одній або кільком конкретним особам і містить вказівки на основні умови договору і намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною договором з адресатом у разі її прийняття.

За своєю природою оферта є одностороннім вираженням волі, адресованим оферентом конкретним особам, висловленням бажання вважати себе зв'язаним у разі, якщо вони приймуть його пропозицію.

Але для цього необхідний певний проміжок часу, в який би воля сторін збігалася, потрібно, щоб пропозиція була прийнята тоді, коли не змінилася воля того, хто пропонує. Статті 155,156 ЦК встановлюють правила укладення договору на основі оферти з визначенням строку акцепта і без такого.

Коли в оферті визначено строк акцепта, договір вважається укладеним, якщо акцепт одержано оферентом у межах зазначеного строку, Тому Оферент зобов'язаний чекати відповіді на свою пропозицію протягом пропонованого строку. В разі, якщо він порушить цей строк

303

Глава 22 ДОГОВІР. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ ГУ ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

і укладе тотожній договір з іншою особою, то у сторони, яка своєчасно акцептувала оферту, виникає право на відшкодування збитків, що виникли через порушення оферентом своїх зобов'язань.

Якщо у письмовій формі не визначено час для акцепту, договір вважається укладеним за умови, що акцепт одержано оферентом до закінчення строку, встановленого договором або іншим нормативним актом, а якщо такого строку не встановлено — протягом нормально необхідного часу. Останній встановлюється залежно від засобів зв'язку, за допомогою яких було надіслано пропозицію.

Однак не будьяка пропозиція укласти договір є офертою. Вона набуває значення оферти, якщо містить вказівку на всі істотні умови майбутнього договору і адресується конкретній особі (особам).

Тому реклама та інші пропозиції невизначеному колу осіб (прейскуранти, проспекти, тарифи тощо) розглядаються як запрошення до оферти, якщо інше прямо не вказано у пропозиції. Наприклад, підприємець виставляє певні предмети у вітрині свого магазину з вказівкою ціни та інших істотних умов договору (оферта до укладення публічного договору). Цю пропозицію не можна повернути назад після її прийняття зацікавленою стороною.

Відповідь особи, якій адресовано оферту, про прийняття її умов вважається акцептом. Відповідь може бути здійснено у різний спосіб (усно, письмово тощо), в тому числі й шляхом конклюдентних дій, тобто дій, що підтверджують намір укласти договір на умовах, запропонованих в оферті. Такими діями можуть бути відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт, оплата відповідної суми тощо. Ці дії мають бути здійснені у строк, встановлений для акцепту, і за умови, що інше не передбачено нормативним актом або не вказано в оферті.

Як і оферта, акцепт може бути відхилено за умови, якщо повідомлення про це одержано оферентом до його одержання. Може статися, що незалежно від акцептанта відповідь надійшла із запізненням. Якщо з одержаної із запізненням відповіді видно, що її було надіслано своєчасно, вона визнається такою, що запізнилася, лише у випадку, якщо оферент терміново сповістить іншу сторону про одержання відповіді із запізненням. У цьому разі оферент не вважається зв'язаним з пропозицією. Якщо він цього не зробить, то зобов'язаний відшкодувати збитки акцептантові, що виникли через несвоєчасне неповідомлення про одержання відповіді із запізненням. Разом з тим оферент може підтвердити, що згоден на укладення до304

говору на тих же умовах, незалежно від того, що відповідь надійшла із запізненням. Акцепт повинен бути повним і безумовним.

Але пропозиція оферти може повністю або частково не задовольняти майбутнього акцептанта. Він може запропонувати свої умови для укладення договору (змінити строки або місце виконання договору тощо).

Згода, яка супроводжується обговоренням зустрічних дій, стає новою офертою і приводить до того, що сторони міняються місцями: оферент стає акцептантом, а акцептант — оферентом. Якщо нова оферта залишилася без акцепту, то це рівнозначно відмові від укладення договору. Договір вважається укладеним з моменту одержання акцепту особою, яка надіслала оферту.

Якщо згідно з вимогами нормативних актів для укладення договору необхідна передача майна або виконання інших дій, договір вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення передбачених дій.

Договори можуть підлягати нотаріальному посвідченню або державній реєстрації. Договір вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення, а в разі необхідності посвідчення і реєстрації — з моменту реєстрації.

До форми договору застосовується ті ж правила, що і до форми угоди.

У процесі укладення договору між сторонами можуть виникати розбіжності. Але вони не завжди тягнуть за собою ознаки договору, що не відбувся. Ці розбіжності можуть бути розглянуті судом, якщо договір укладено на основі загальнообов'язкового для сторін нормативного акта.

Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє протягом часу, необхідного сторонам для здійснення своїх прав і виконання зобов'язань.

Найчастіше сторони вступають у певні відносини до укладення договору. В процесі підготовки і укладення договору ці відносини набувають певного значення. Тому сторони мають право встановити, що умови укладеного ними договору застосовуються і до відносин, які виникли до укладення договору.

Місце укладення договору може бути визначено його сторонами, а якщо вони цього не зроблять, то договір вважається укладеним у місці проживання громадянина або у місці знаходження юридичної особи, яка надіслала оферту.

'•' В процесі виконання договору можуть виникнути обставини, які вимагатимуть його зміни або розірвання.

305

Розділ IV 3QEOB 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Зміна договору допускається за згодою сторін, якщо інше не передбачено нормативним актом, на підставі якого укладено договір, або самим договором. Зміна договору означає, що зобов'язання сторін діють у зміненому вигляді. Ці зміни можуть стосуватися предмета, місця, сторони виконання, а також інших умов. Таким чином, зміни, що вносяться у договір, не перешкоджають його юридичній силі.

При розірванні договору зобов'язання сторін припиняються. Однак якщо в період його дії сторони припустилися порушень, то закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за допущені порушення.

Розрахунки сторін при виконанні договору здійснюються за цінами, встановленими угодою. У деяких випадках сторони зобов'язані застосувати ціни (тарифи, ставки тощо), встановлені і врегульовані уповноваженими на те державними органами.

<< | >>
Источник: Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000

Еще по теме § 4. Укладення, зміна та розірвання договору:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -