§ 5. Відповідальність за невиконання (неналежне виконання) грошового зобов'язання
Грошове зобов'язання — це зобов'язання по сплаті певної грошової суми.
Таке зобов'язання може бути як самостійним (наприклад, зобов'язання позичальника повернути борг позикодавцю), так і зустрічним (наприклад, зобов'язання покупця сплатити певну грошову суму за придбану ним річ). Належне виконання грошового зобов'язання полягає у сплаті певної грошової суми у визначений в законі або договорі строк. Сплата може бути проведена як шляхом передачі певної суми кредиторові готівкою, так і шляхом безготівкових розрахунків або внесенням грошей в депозит державної нотаріальної контори.Гроші є особливим об'єктом цивільних прав. Вони завжди замінні, не втрачають своїх властивостей у процесі використання в майновому обороті, навпаки, їм притаманне прирощення. В зв'язку з цим в грошових зобов'язаннях виключається неможливість їх виконання. Стаття 212 ЦК встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Таким чином, вина боржника як підстава цивільної відповідальності при невиконанні грошового зобов'язання до уваги не береться. Правила цієї норми застосовуються до всіх суб'єктів' цивільних правовідносин.
Грошове зобов'язання повинно припинятися шляхом його належного виконання. В разі прострочення виконання боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів (ст. 214 ЦК у редакції від 8 жовтня 1999 p.).
Формою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання є неустойка, яка нараховується у певному проценті до розміру боргу. Проценти, які нараховуються у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, слід відокремлювати від процентів за використання грошей, передбачених ст. 170 ЦК. Останні є платою за використання чужих грошей, а не мірою відповідальності.347
Розділ IV ЗОБОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Форми та розміри цивільної відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань такими суб'єктами, як підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, врегульовані спеціальним нормативним актом — Законом України від 22 листопада 1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Відповідно до цього Закону платники грошових коштів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також банки за затримку грошових надхождень на рахунок клієнта банку сплачують пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня є одним із видів неустойки і стягується за кожний день прострочення у межах шестимісячного строку позовної давності.