§ 3. Права і обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
Найважливішими обов'язками підрядчика, передбаченими Цивільним кодексом, є наступні:
а) підрядчик повинен виконати певну роботу за завданням замовника (ст.332);
б) підрядчик зобов'язаний виконати роботу з своїх матеріалів, якщо інше не встановлене законом або договором (ст.335);
в) підрядчик відповідає за неправильне використання матеріалів замовника; підрядчик зобов'язаний дати замовникові звіт про використання матеріалів і повернути лишок матеріалу (ст.336);
г) підрядчик повинен вжити усіх заходів до забезпечення збереження ввіреного йому замовником майна (ст.337);
д) підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від нього, про неприйнятність вказівок замовника та інших, не залежних від підрядчика обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи (ст.340);
'У сучасних умовах, коли здійснюється перехід від жорсткого законодавчого регулювання договірних відносин до утвердження принципу максимально можливої свободи сторін у формуванні договору, підрядчику і замовнику, на наш погляд, має бути надана можливість поіншому розв 'язувати питання правових наслідків випадкової загибелі або неможливості виконання предмета підряду без вини сторін.
166
е) підрядчик зобов'язаний своєчасно приступити до виконання замовлення (ст.347);
ж) підрядчик зобов'язаний здати належно виконану роботу замовнику в обумовлений договором строк (ст.332).
Безумовно, наведений перелік обов'язків підрядчика не є вичерпним, сторони можуть передбачити й інші умови, обов'язкові для них.
Невиконання або неналежне виконання підрядчиком згаданих та інших можливих обов'язків надає замовнику право пред'явити до нього визначені законом вимоги.За Цивільним кодексом України на замовника покладаються такі основні обов'язки:
а) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору (ст.342);
б) замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або договором (ст.345);
в) замовник зобов'язаний на вимогу підрядчика усунути обставини, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи (ст.341).
У разі невиконання чи неналежного виконання перелічених та інших передбачених законом або договором обов'язків можуть наставати відповідальність сторін та інші правові наслідки.
Відповідальність сторін базується на загальних принципах цивільного права, зокрема на принципі вини.Так, у статті 347 ЦК України записано: «якщо підрядчик своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчення її в обумовлений строк стає явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків», У даному випадку йдеться про зволікання підрядчиком виконання роботи ще до обумовленого строку здачі її замовнику. На перший погляд складається враження про відсутність логіки в конструкції правової норми, яка допускає можливість відповідальності підрядчика ще до настання строку здачі роботи. Проте насправді це не так, оскільки виконання підрядчиком замовлення після обумовленого договором строку може стати для замовника взагалі непотрібним або навіть призвести до виникнення у нього збитків. Не виключено, що, упевнившись у неспроможності підрядчика виконати його замовлення в обумовлений строк, замовник може розірвати з ним договір і знайти іншого, з кращими професійними можливостями, який здатний своєчасно виконати замовлення. У згаданій статті, однак, не розкривається зміст явної неможливості своєчасного виконання роботи. З'ясування цього питання зале
167
жить від багатьох конкретних обставин (складність предмета підряду, співвідношення строку, що минув, і строку, що залишається, відповідність часу технологічним нормам на виконання певного виду робіт тощо). Про явну неможливість своєчасного виконання замовлення може свідчити також недотримання підрядчиком встановлених нормативним актом або договором проміжних строків.
Під час виконання роботи можуть виникнути обставини, які загрожують якості замовлення. Закон визначає правові наслідки неякісного виконання підрядних робіт. Якщо під час виконання роботи, — записано в частині другій статті 347 ЦК України, — стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник вправі призначити підрядчикові відповідний строк для усунення недоліків, а при невиконанні підрядчиком цієї вимоги у визначений строк — відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, або доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядчика.
Редакцію наведеної норми не можна визнати вдалою. Поперше, не ясно, чи вправі замовник за очевидності неналежного виконання роботи вимагати розірвання договору без попереднього встановлення строку для виправлення недоліків, оскільки початок тексту наведеної норми дає підстави для ствердної відповіді, а друга частина заперечує це. Такі сумніви викликає застосування законодавцем терміна «вправі призначити», тобто якщо в такому випадку замовник «вправі призначити» строк для усунення недоліків, то стають невідомими правові наслідки в ситуації, коли замовник не бажає встановлювати такий строк. Подруге, редакція статті може навести на думку, що в разі розірвання договору з подібних причин замовник позбавляється права вимагати відшкодування збитків. Проте це суперечило б загальним принципам зобов'язального права. Тому редакцію статті 347 ЦК України в цій частині бажано було б вдосконалити, щоб уникнути двоякого тлумачення.Настання тих чи інших правових наслідків залежить від характеру недоліків у виконаному замовленні. Так, відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, коли підрядчик допустив інші недоліки в роботі, замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачене таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. У цьому випадку законодавець поділяє недоліки на ті, які виявилися у вигляді відступів від умов договору, що погіршили роботу, та інші недо
168
ліки в роботі. Цілком очевидно, що під категорію «інших недоліків у роботі» підпадають ті з них, які в принципі не знижують якості роботи, але є відступом від умов договору (наприклад. підрядчик виконав ремонт квартири шпалерами іншого кольору, ніж це було обумовлено договором). Наявність таких недоліків, однак, на дає замовнику права вимагати розірвання договору і відшкодування збитків, він може лише зажадати відшкодування витрат на виправлення недоліків.
За наявності у роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків (частина друга ст.344 ЦК України). Визнають недоліки істотними або незначними самі сторони, а у разі спору — суд або арбітражний суд.
Замовник має право звернутися до підрядчика з вимогою усунути істотні недоліки. Стосовно побутового замовлення у Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 6 липня 1979 р. (із змінами, внесеними постановами від 29 червня 1984 р., від ЗО червня 1989 р., від 25 грудня 1992 р.) дано роз'яснення, що до істотних належать такі недоліки, які унеможливлюють використання речі відповідно до її цільових призначень, або які не можуть бути усунені відносно даного замовника, або для усунення яких потрібні великі затрати праці та часу, або які роблять предмет іншим, ніж передбачено договором.Однак зазначена Постанова втратила чинність у зв'язку з прийняттям 12 квітня 1996 року Постанови №5 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про захист прав споживачів» в якій відсутнє вищезазначене роз'яснення щодо істотних недоліків. Однак подібне поняття недоліків міститься в Законі «Про захист прав споживачів».
Закон, однак, не передбачає можливості примусового виправлення підрядчиком істотних недоліків у роботі на вимогу замовника. І це правильно, оскільки за іншого підходу можливі подальші невиправдані матеріальні витрати. Якщо стає очевидним, що підрядчик професійно і технічно не в змозі усунути істотні недоліки, то економічно недоцільно і безперспективно примушувати його виправляти заздалегідь невиправні недоліки в роботі. У згадуваній вище статті 344 ЦК України не встановлюються штрафні санкції (неустойка, штраф) за неякісне виконання роботи. Проте сторони не позбавлені права передбачати їх у договорі. Штрафні санкції можуть також встановлюватися в окремих законодавчих актах.
Правові наслідки неякісного виконання роботи, передбачені законодавством, застосовуються й тоді, коли недоліки сталися через несвоєчасне попередження або непопередження підряд
169
чиком замовника про обставини, перелічені у статті 340 ЦК України, та через неякісні матеріали підрядчика.
Підрядчик відповідає за неправильне використання матеріалів, наданих замовником.
Він також несе відповідальність за будьяке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження ввіреного йому замовником майна. Зміст відповідальності підрядчика за вказані упущення у разі потреби визначають, виходячи із загальних норм зобов'язального права.Цивільний кодекс прямо не передбачає відповідальності за невиконання підрядчиком замовлення або за прострочення здачі його. Однак правомірність її не викликає сумнівів. Така відповідальність може визначатися окремими нормативними актами. Так, Типовим договором на будівництво жилого будинку з надвірними забудовами передбачалося, що за порушення строку закінчення робіт підрядчик сплачує замовнику за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,05% від вартості робіт і матеріалів підрядчика, а якщо роботи не закінчені протягом тижня з дня настання строку виконання замовлення, підрядчик повинен сплатити замовнику неустойку у розмірі 2% від вартості будівництва.
Певні невигідні правові наслідки передбачені і щодо замовника. Так, якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване попередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівки щодо способу виконання роботи або не усуне інші обставини, які загрожують міцності чи придатності виконуваної роботи, підрядчик вправі відмовитися від договору і стягнути понесені з вини замовника збитки. У даному випадку вину слід розуміти в широкому значенні. Зокрема, відсутність у замовника можливостей замінити неякісні матеріали не є підставою для незастосування до нього вказаних санкцій. Не досить чітким уявляється зміст статті 341 ЦК України у тій частині, де встановлюється обов'язок підрядчика (організації) відмовитися від виконання договору, якщо замовник не усуне обставини, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи. На наш погляд, у майбутньому, оновленому цивільному законодавстві в основу даної правової норми і підстав для відмови підрядчика від неякісного виконання роботи повинно бути покладено принцип ступеня небезпеки подальшого використання замовлення.
Зокрема, підрядчик — організація чи громадянин — зобов'язані відмовитися від неякісного виконання замовлення, якщо це призведе до заподіяння шкоди державі, суспільству, окремим громадянам, зробить небезпечним використання такого замовлення тощо.З невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов'язків, що полягають у прийнятті й оплаті виконаної підряд
170
чиком роботи (ст.342 і 345 ЦК України), також пов'язується настання тих чи інших правових наслідків, хоч законодавством спеціально вони не визначаються. Цілком очевидно, що підрядчик має право вимагати відшкодування збитків, спричинених такими діями (бездіяльністю) замовника. Не виключається також застосування санкцій у вигляді неустойки (пені). Риск випадкової загибелі чи випадкового пошкодження предмета підряду, що сталися після простроч™ його прийняття, покладається на замовника.
Цивільний кодекс не встановлює якогось єдиного порядку приймання виконаної роботи і оформлення результатів приймання. Тому ці дії повинні виконуватися з дотриманням загальних або спеціальних правил про договір підряду. У статті 342 ЦК України лише визначається обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові без зволікання. Сторони можуть оформити здачу приймання результату виконаної роботи відповідним актом або іншим документом. Окремими нормативними актами може бути передбачений обов'язок сторін відповідним чином оформляти прийняття замовником виконаної роботи. Як правило, це стосується виконуваних складних будівельномонтажних, радіотехнічних та інших робіт.
Законом встановлюються строки пред'явлення позовів щодо виявлених у роботі недоліків. За статтею 343 ЦК України такі позови можуть бути пред'явлені замовником з приводу:
1) недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо однією з сторін є громадянин, — протягом трьох років;
2) прихованих недоліків в іншому майні — протягом одного року;
3) явних недоліків — протягом шести місяців. Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком і прийняття її замовником. Проте якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і заява про виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня подання заяви про недоліки.