§ 3. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва

Свідоцтво на знак для товарів і послуг передусім засвідчує право власності особи, яка одержала його. Свідоцтво надає його власникові виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд.

Використанням знака визнається застосування його на товарах і при наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та іншій документації, пов'язаній із запровадженням зазначених товарів і послуг у господарський оборот.

Власник свідоцтва має право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли Законом використання знака дозволяється без згоди власника.

Власник свідоцтва має право дати будьякій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного

429

договору.

Обов'язковою умовою в цьому договорі є те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не повинна бути нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Ліцензійні договори підлягають обов'язковій реєстрації у Держпатенті України.

Знак для товарів і послуг є товаром, тому він може бути предметом будьяких цивільноправових угод. Власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на знак будьякій особі, яка стає правонаступником власника цього свідоцтва. Проте передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення споживача в оману щодо товару чи послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послуги. Договори про передачу права власності на знак також підлягають обов'язковій реєстрації у Держпатенті України.

Для запобігання позадоговірному використанню знака власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні.

Особа, яка здійснює посередницьку діяльність під своїм знаком, має право на підставі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, поряд із знаком зазначених осіб або замість нього проставляти свій знак.

Свідоцтво зобов'язує його власника добросовісно користуватися виключним правом. Якщо протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати припинення використання знака, він не використовується в Україні без поважних причин, то будьяка особа має право звернутися до суду (арбітражного суду) із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва.

Видача свідоцтва може бути заперечена будьякою особою протягом шести місяців від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва.

Заперечення розглядається Апеляційною радою Держпатенту України протягом шести місяців від дати його надходження в межах мотивів, викладених у ньому. Власник свідоцтва має право на ознайомлення з матеріалами заперечення. Він також має право разом з особою, яка подала заперечення, брати участь у розгляді його в Апеляційній раді. Рішення Апеляційної ради може бути оскаржене у судовому порядку.

Якщо в установлений строк до Апеляційної ради не надійшло заперечень проти видачі свідоцтва, то воно може бути визнано недійсним тільки в судовому порядку.

430

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

У разі експортування продукції за кордон або надання послуг V зарубіжних країнах знак для цих товарів і послуг може бути зареєстрований в іноземних державах. Витрати, пов'язані з реєстрацією знака в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа.

<< | >>

↑

Источник: О.А.Підопригора. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1997

Еще по теме § 3. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва:

- Гражданское право России - Диссертации по гражданскому праву - Цивільне право України -