<<
>>

§ 4. Початок перебігу, зупинення і перерив строків позовної давності

Згідно зі ст. 76 ЦК перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов — дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Два підходи до визначення початку строку давності пояснюються тим, що при порушенні відносних (зобов'язальних) правовідносин

186

ся про порушення свого права в момент закінчення строку виконання зобов'язання, тобто одночасно, а при порушенні абсолютних прав (права власності, авторських прав) можливий розрив у часі між самим фактом порушення права і моментом, коли особа, чиє право порушено, дізнається про це.

Крім цього загального правила в законі закріплене спеціальне правило про початок перебігу строку позовної давності при порушенні зобов'язань з невизначеним строком виконання (ст. 165 ЦК). Боржнику, за загальним правилом, надається пільговий семиденний строк з дня заяви вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання. Після цього на восьмий день починається перебіг строку позовної давності.

У деяких випадках закон конкретно вказує на початок перебігу строку позовної давності (ст. ст. 237, 249 ЦК та ін.).

У цивільному праві існує низка зобов'язань, які виконуються частинами (поставка, підряд на капітальне будівництво, зобов'язання, що виникають із заподіяння шкоди здоров'ю, і т. ін.). Право заявити вимогу про виконання зобов'язання виникає в окремі часткові строки, за кожною вимогою окремо обчислюється і строк позовної давності.

Цивільне законодавство України передбачає випадки, коли перебіг строку позовної давності зупиняється (ст. 78 ЦК) і переривається (ст. 79 ЦК).

Підставами для зупинення перебігу строку позовної давності є:

надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила), що перешкоджає пред'явленню позову;

мораторій — відстрочка виконання зобов'язань, встановлена законодавством;

перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України, переведених на воєнний стан.

Непереборна сила — це юридичний фактподія, явище, що не залежить від волі, свідомості та бажання людини. Категорія непереборної сили містить в собі тільки стихійні природні явища: землетруси, повені тощо1.

Прикладом мораторію є припинення видачі вкладів громадянам в ощадних касах під час Великої Вітчизняної війни.

1 Див.: Баранова Л.

М. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному праві: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. X., 1998. С. 11.

187

Глава 12 СТРОКИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Щодо третьої обставини, то слід визначити, що позивач або відповідач не просто перебувають у складі Збройних Сил України, а проходять службу у військових частинах, переведених наказом командувача Збройними Силами України на воєнний стан.

Поряд з існуванням однієї з цих обставин необхідно, щоб вони виникли або продовжували існувати в останні шість місяців строку давності, а якщо цей строк менше шести місяців — протягом строку давності (протягом давності).

Зупинення полягає в тому, що на весь час існування зазначених обставин перебіг строку давності припиняється. З дня припинення обставини, що була підставою для зупинення строку, перебіг строку давності продовжується. При цьому частина строку, що залишилася, продовжується до шести місяців, а якщо строк позовної давності був меншим шести місяців — до строку позовної давності.

Підставами для перерви строку позовної давності є:

пред'явлення позову в установленому законом порядку;

вчинення зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу (в спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни)1.

Після перериву перебігу строку позовної давності останній починається спочатку: час, що минув до перериву, до нового строку не зараховується.

<< | >>
Источник: Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. 2000

Еще по теме § 4. Початок перебігу, зупинення і перерив строків позовної давності:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -