§1. Поняття суміжних прав.

370

містить розділ III, який так і називається «Суміжні права».

Суміжні права тісно примикають до авторських прав і саме тому вони називаються суміжними правами і охороняються одним Законом. Особливістю суміжних прав є те, що вони базуються на використанні, як правило, чужих авторських прав. Суміжні права випливають із творчої діяльності по реалізації, по використанню уже обнародуваних творів літератури і мистецтва. Наприклад, поет написав слова пісні, композитор написав музику до цієї пісні. Але пісня може бути доведена до слухачів тільки через певного виконавця — співака. Творчість співака є суміжною творчою діяльністю по реалізації самої пісні. З цієї творчої діяльності випливає право співака на своє виконання пісні, яке одержало назву суміжного права.

Суміжні права в останні роки досить бурхливо розвиваються. Сучасні технічні засоби дають можливість певним чином фіксувати виконання будьякого виконавця (артиста, диригента, клоуна тощо) і в такий спосіб вилучати доход із чужої майстерності, таланту. Аби цього не трапилось і введена охорона суміжних прав.

Під суміжними правами Закон розуміє права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Отже, цим поняттям охоплюється три групи прав: а) права виконавців; б) права виробників фонограм; в) права організацій мовлення. Це права на оригінальність, майстерність, манеру виконання. Це коло прав виробників фонограм і права організацій мовлення на програми "їх передач.

Отже, суміжні права можна сформулювати як права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, пов 'язані з використанням творів літератури і мистецтва, авторські права на які належать іншим особам.

а) виконання для фіксації, відтворення і розповсюдження за допомогою технічних засобів;

б) записи виконання та інші записи за допомогою технічних засобів;

в) трансляція в ефір і по кабелю. Зазначені результати творчої діяльності можуть одержати правову охорону лише за певних умов, визначених Законом:

1) виконання вперше мало місце на території України;

371

2) виконання зафіксоване на фонограмі, що охороняється відповідно Закону;

3) виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у передачу організації мовлення, що охороняється відповідно до Закону.

Права виробників фонограм охороняються, якщо:

1) виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України;

2) фонограму вперше опубліковано на території України або опубліковано на території України протягом ЗО днів від дня її публікації в іншій державі;

3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні.

Права організацій мовлення охороняються, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі з передавачів, розташованих на території України.

Суб'єкти суміжних прав. До суб'єктів суміжних прав Закон відносить виконавців, виробників програм та організації мовлення.

Виконавцями визнаються актори (театру, кіно тощо), співаки, музиканти, диригенти, танцюристи. До них відносяться й інші особи, які виконують роль, співають, читають, декламують, грають на музичних інструментах чи будьяким іншим способом виконують твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору. Виконавцями визнаються також особи, які здійснюють таку ж творчу діяльність, в тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери.

Виконавцями можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства незалежно від віку.

Виробниками фонограм можуть бути ті ж самі фізичні особи, а також юридичні особи, які вперше здійснили запис будьякого виконання або інших звуків на фонограмі.

Фонограми — виключно звуковий запис будьякого виконання чи інших звуків. Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів визнаються примірниками фонограми.

До суб'єктів суміжних прав Закон відносить також органів зації мовлення, тобто тільки юридичні особи. Це організації

372

радіо і телемовлення, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефірі, так і по про

водах.

>дах.

Безумовно до суб'єктів суміжних прав відносяться органі

іції мовлення як державні, так і приватні чи інших форм

зації власності.

Г^Vп•>

іасності.

Суб'єктивні суміжні права, їх зміст і межі. Передусім всі суб'єкти суміжних прав мають використовувати свої суб'єктивні права в такий спосіб, аби не порушити прав авторів, чиї твори використовуються. Поряд з цим, виконавці мають здійснювати свої суб'єктивні права за умови дотримання прав авторів виконуваних творів. Виробники фонограм і організації мовлення зобов'язані дотримуватись прав авторів і виконавців. Організації мовлення зобов'язані дотримуватись прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

Закон не передбачає якоїнебудь процедури закріплення, виникнення і здійснення суміжних прав. Проте, виробники фонограм і виконавці з метою інформації про належність їм суміжних прав, що виникли у зв'язку з виробленням фонограми, можуть на усіх примірниках фонограми або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак являє собою латинську літеру Р у колі — ® та імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми.

Права виконавців. Виконавцям належать ряд особистих (немайнових) і майнових прав. До особистих (немайнових) прав виконавців відносяться право на ім'я, на охорону своїх виступів від спотворення, право згадування свого імені у зв'язку з використанням виконання, у тих випадках, де це можливо.

— дозволяти трансляцію виконання в ефірі чи по проводах;

— дозволяти запис виконання за допомогою технічних засобів;

— дозволяти трансляцію і публічне відтворення запису виконання;

— дозволяти розмноження і розповсюдження примірників запису.

Виконавець має право свої виключні права передавати по договору іншим особам. В договорі визначається спосіб використання виконання, розмір і порядок виплати винагороди, строк використання виконання і строк чинності договору.

373

Виконання може використовуватися в аудіовізуальному творі, але, безумовно, зі згоди виконавця. В такому разі виконавець разом з дозволом на використання передає гфодюсеру або організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, всі майнові права на виконання. Але сторони можуть передбачити в договорі інше.

При першій фіксації виконання сторони можуть домовитися про те, що виконавець дозволяє виробнику фонограми її подальше відтворення. В такому разі виробник фонограми одержує також і право на її розповсюдження будьяким способом. Безумовно, виконавець зберігає право на одержання винагороди за вказані види використання, виконання через організації, що управляють майновими правами на колективній основі.

Права виробників фонограм. Виробники фонограм мають виключне право:

— дозволяти чи забороняти відтворення фонограм;

— дозволяти чи забороняти розповсюдження примірників фонограм будьяким способом (першого продажу, іншого відчуження, шляхом здачі в найом, в оренду, прокат та іншої передачі незалежно від першого продажу);

— дозволяти чи забороняти переробку фонограм та їх імпорт. Виробник фонограми має право свої виключні права на фонограму передавати іншим особам на підставі договору. В договорі визначається спосіб використання фонограми, розмір і порядок виплати винагороди, строк використання фонограми та строк дії договору.

Проте, Законом передбачені випадки, коли допускається використання фонограм, опублікованих з комерційною метою, без згоди їх виробників і виконавців, записаних на таких фонограмах, але з виплатою винагороди.

— публічне виконання фонограми;

— сповіщення фонограми в ефір;

— сповіщення фонограми по проводах.

Збір, розподіл і виплата винагороди здійснюється однією з організацій, яка управляє правами виробників фонограм і виконавців на колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Винагорода розподіляється між виробником фонограми і виконавцем порівну, якщо інше не передбачено договором.

Розмір винагороди і умови її виплати визначається угодою між користувачем фонограми чи об'єднанням таких користу

374

•Г

вачів, з одного боку, і організаціями, які управляють правами виробників фонограм і виконавців, з другого боку. Розмір винагороди встановлюється за кожний вид використання фонограми. Права організацій мовлення. Вони мають виключне право:

— використовувати свої програми в будьякій формі;

— дозволяти використовувати зазначені програми іншим особам;

— здійснювати запис своїх передач;

— відтворювати свої передачі;

— публічно сповіщати передачі у місцях з платним входом;

— забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

Обмеження суміжних прав виконавців, виробників програм і організацій мовлення має місце у тих випадках і з тих же підстав, що передбачені для авторського права.

Строки чинності суміжних прав. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Права виробників фонограм діють протягом 50 років після першого опублікування фонограми, а якщо публікації фонограми не було — протягом 50 років після першої фіксації звукового запису. Права організацій мовлення діють протягом 50 років після першої передачі в ефір або по проводах.

Початок перебігу зазначених строків починається 1 січня року, що наступає за роком першого виконання, запису фонограми чи першої передачі в ефір чи по проводах.

До спадкоємців виконавців переходять майнові права, а також право дозволяти чи забороняти використання виконання.

До правонаступників виробників фонограм і організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання фонограми, передачі в ефір чи по проводах, а також право на одержання винагороди в межах зазначених строків.