§2. Захист авторського права і суміжних прав

375

майнових інтересів або тільки особистих прав. Випуск у сиптвору без зазначення імені автора, зі змінами, самовільно здійсненими видавництвом, постановки драматичного твору зі змінами без схвалення автора, перекручення твору — все це порушення особистих прав без матеріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати здійснення дій, необхідних для задоволення його порушених інтересів.

Але часто порушення особистих прав автора завдає йому і майнових збитків (наприклад, використання твору без згоди автора і без виплати винагороди). Порушення майнових прав тягне за собою обов'язок порушника відшкодувати автору завдані збитки.

Захист інтересів автора та його правонаступників в Україні і за кордоном здійснює Державне агентство України з авторських і суміжних прав, яке наділене широкими повноваженнями. ДААСП України представляє і захищає інтереси літераторів, художників, композиторів, журналістів, кінематографістів, у тому числі й іноземних. На прохання авторів ДААСП України захищає їхні інтереси у взаємовідносинах з видавництвами, збирає від усіх видовищних підприємств винагороду за публічне виконання творів на території України і за кордоном та виплачує її авторам чи їхнім правонаступникам, одержує і виплачує українським та іноземним авторам, їхнім правонаступникам потиражну винагороду за видання творів художньої літератури, за кінофільми, телефільми, використання творів образотворчого мистецтва тощо. Представники ДААСП України виступають у суді від імені авторів та їхніх правонаступників у позовах, що випливають з авторського права.

Закон чітко визначає, що є порушенням авторського права і суміжних прав.

— будьяке відтворення, розповсюдження та інше використання, а також ввезення в Україну без дозволу осіб, які мають авторське право чи суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення;

— ввезення на територію України примірників творів і фонограм, які в Україні охороняються, із країн, де ці твори і фонограми не охороняються.

Примірники творів і фонограм, виготовлених і розповсюджених з порушенням авторського права і суміжних прав, є контрафактними, тобто незаконно виготовленими.

У разі порушення авторського права і суміжних прав суд чи арбітражний суд може постановити рішення чи ухвалу про

376

заборону випуску твору, виконання постановки, фонограми, передачі в ефір і по проводах, про припинення 'їх розповсюдження, про вилучення, конфіскацію всіх примірників твору або фонограми та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення.

Суд чи арбітражний суд може також постановити рішення про знищення або відчуження всіх примірників твору або фонограми, визнаних контрафактними. Таке ж рішення може бути прийнято щодо усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники твору, фонограми, програми мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для 'їх відтворення.

У разі порушення авторського права і суміжних прав потерпілі мають право вимагати:

— відшкодування збитків, завданих порушенням, у тому числі втраченої вигоди;

— вилучення та спрямування на їх користь прибутків порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права і суміжних прав, замість відшкодування збитків;

— замість відшкодування збитків чи стягнення прибутків потерпілі можуть вимагати виплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних розмірів заробітної плати. Остаточну суму визначає суд.

Крім зазначених санкцій суд чи арбітражний суд за порушення авторського права або суміжних прав стягує з порушника штраф в розмірі 10 % від суми, присудженої судом на користь позивача.

Потерпілі мають також право вимагати відшкодування моральної шкоди в розмірі, що визначається судом.

Підрозділ II ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Другу групу видів творчості становить науковотехнічна діяльність, результати якої називають промисловою власністю.

У цьому переліку не йдеться про раціоналізаторські пропозиції, секрети виробництва (ноухау), селекційні досягнення. Проте, в пункті 3 статті 1 цієї конвенції уточнюється, що об'єктами промислової власності можуть бути усі продукти, як вироблювані, так і природного походження.

Отже, промислову власність можна визначити як результати науковотехнічної творчості, які можуть бути використані на користь в будьякій її доцільній діяльності.

Україна поставила собі за мету докорінно оновити суспільство, перебудувати господарський механізм і, врештірешт, істотно поліпшити добробут народу. У розв'язанні цих завдань велике значення має використання потужного науковотехнічного потенціалу країни, зокрема такого невичерпного джерела, як технічна творчість, і вищого її рівня — винахідництва.

Винахідництво — це одна з об'єктивно необхідних стадій у процесі перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. З одного боку, воно стикується з науковою діяльністю, насамперед з її результатами — відкриттями, а з другого — забезпечує суспільне виробництво необхідними засобами, знаряддями, технологіями, матеріалами тощо. Досягнення науки стають фундаментальною базою для технічної творчості, яку постійно стимулює гостра потреба суспільного виробництва у новій техніці, технології, матеріалах та інших знаряддях і засобах. У силу цих факторів значення винахідництва для підвищення суспільного виробництва, розв'язання суспільнсекономічних проблем важко переоцінити. Створення і впровадження технічних удосконалень значною мірою залежить від правильного регулювання творчої діяльності, яка полягає у пошуках нових рішень з метою підвищення рівня виробницт

378

ва.

Патентну форму охорони об'єктів промислової власності в Україні введено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони результатів творчої діяльності відповідає вимогам ринкової економіки. Воно має передусім стимулювати широкий розвиток науковотехнічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві України.

Основними джерелами законодавства України про промислову власність на сьогодні є: Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р.; Закон України «Про основи державної політики в сфері науки і науковотехнічної діяльності» від 13 грудня 1991 р.; Закон України «Про науковотехнічну інформацію» від 25 червня 1993 р.; Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р.;

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р.; Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р.; Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 р.;

Закон України «Про тваринництво» від 15 грудня 1993 р.;

Положення про Державне патентне відомство України від 21 липня 1992 р.; Тимчасова методика (основні положення) визначення доходу від використання винаходів та раціоналізаторських пропозицій та ін.

Важливим джерелом патентного права України є міжнародні договори. Кабінет Міністрів України своєю заявою від 26 серпня 1992 р. проголосив про приєднання України до Паризької конвенції про охорону промислової власності. Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, до Договору про патентну кооперацію. Уряд України взяв на себе обов'язки, що випливають із зазначених конвенцій, Угоди і Договору. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про промислову вартість, то застосовуються правила міжнародного договору.

379

Іноземні особи мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України про промислову вартість, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місце знаходження поза межами України, реалізують свої права через представників — патентних повірених, які мають бути зареєстровані в Держпатенті України'.