§1. Поняття права громадян та організацій на честь і гідність

338

значають добре ім'я людини та позитивну репутацію організації.

Конституційним законодавством суверенної України встановлено, що громадяни республіки мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність. У межах охоронних правовідносин також здійснюється правове регулювання відповідно до ст.7 ЦК України. Ця стаття так і називається «Захист честі і гідності».

Цивільне право, як було зазначено вище, здатне регулювати особисті немайнові відносини до моменту їхнього порушення. Вказані відносини формуються і розвиваються у нормальному (непорушеному) стані, коли поведінка їхніх суб'єктів відповідає вимогам закону. Громадяни та організації повинні наділятися не просто правом на захист честі й гідності, а правом на честь і гідність. Це пояснюється тим, що неможливо встановити санкцію, якщо не визначено права і обов'язки, які ця санкція охороняє чи забезпечує дотримання. Регулювання будьяких суспільних відносин означає і їхню правову охорону. Право на захист — це лише одна з правомочностей суб'єктивного цивільного права.

Змістом права громадян та організацій на честь і гідність є їхня юридичне забезпечена можливість вимагати від оточуючих осіб утримання від будьяких дій, які порочать 'їх честь і гідність.

Законодавство не роз'яснює термінів «честь» і «гідність». Тому за 'їх тлумаченням необхідно звертатися до цивільноправової доктрини. Честь у науці цивільного права визначається як певна соціальна оцінка особистості, що формується у процесі суспільного життя, діяльності і спілкування людей та організацій з таких об'єктивних показників, як вчинки, погляди та інші явища суспільного життя.

Гідність — це певна самооцінка особистості своїх ділових, моральних та інших соціальних/якостей. Оскільки вона грунтується на й соціальній оцінці, то і честь, і гідність розглядаються у зв'язку між собою.