ВСТУП
Самостійна робота студента є формою оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових аудиторних навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочими навчальними планами.
Самостійна робота є різновидом позааудиторної роботи, що спрямована на формування і закріплення знань і вмінь самостійного усвідомлення частини навчального матеріалу без участі викладача.Як будь-яка діяльність, самостійне вивчення не може бути ефективним, якщо не осмисленим залишається предмет діяльності. Предметом вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» є:
- виникнення, становлення, розвиток, функціонування інститутів права і держави країн, що найбільше вплинули на формування основ юриспруденції та державності;
- аналіз змісту державно-правових процесів, що розвиваються в тих чи інших країнах у певному часі й просторі;
-дослідження властивих державно-правовим процесам причинно- наслідкових зв'язків і конкретно-історичної закономірності.
Категорії «утворення», «походження», «закріплення» синонімічно близькі «виникненню» - предметній складовій навчальної дисципліни, звернутої на обґрунтування як вихідних, так і похідних начал (закономірностей) держави і права. Адже державно-правовий процес є безперервним з огляду світової практики.
З категорією «становлення» пов’язуються субстанційні (атрибутивні) прояви державно-правових явищ, як формалізаційна ознака, що набуває значення в умовах колективного співіснування.
Поняття «розвиток» акцентує увагу на змінах (модернізаційних, трансформаційних), у тому числі й змінах-реформах, запровадженні принципово нових організаційно-регламентних конструктів та їх концептів.
«Історія держави і права зарубіжних країн» вивчає державу і право тих чи інших країн у хронологічній послідовності, дотримуючись традиційної історичної періодизації:
- держава й право Стародавнього світу (IV тис.
до н.е. - V ст. н.е.);- держава й право Середніх віків (VI - XVII - XVIII ст.);
- держава й право Нового й Новітнього часу (XVII - XVIII - XXI ст.).
У межах першого періоду вивчається історія державно-правових інститутів окремих країн Стародавнього Сходу (Єгипет, Індія, Китай, Вавилонське царство); Античних країн (Афіни, Рим).
У межах другого періоду - історія державно-правових інститутів окремих країн Європи і Азії: Франції, Англії, Німеччини, Китаю тощо.
У межах третього періоду - історія державно-правових явищ та їх інститутів окремих країн Європи, Азії, Північної Америки: Англії, Франції, Німеччини, США, Японії, Індії.
Вибір країни для вивчення її держави і права (або державно-правових явищ) залежить від ступеня їх зрілості, а головне - впливу на розвиток держави і права інших країн. В обраних нами країнах були сконструйовані державно-правові інститути, успішно запозичені іншими народами.
Терміном «право» позначаємо сукупність суспільних явищ (інститутів), представлених, оформлених у вигляді нормативно-правових актів тієї чи іншої країни у певному історичному періоді. Функціональне призначення права - регулювання суспільних відносин шляхом підтримки традиційних правил поведінки у суспільстві, формування нових (суспільно необхідних) правил поведінки на засадах їх формальної визначеності (нормативності, передбачуваності) як умови безпеки і самозбереження життя людини.
Під терміном «держава» усвідомлюємо сукупність суспільних явищ (інститутів) організації публічної влади відповідної країни у певному історичному періоді. Функціональне призначення держави - організація суспільних відносин шляхом формування публічних органів влади на засадах безпеки й самозбереження суспільного життя в цілому.
Дотримуємося позиції, що держава й право не просто доповнюють одне одного, а є сторонами одного й того самого явища. Право як регулятор відносин у суспільстві за допомоги держави усвідомлюється як формальне втілення ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедливості відповідно до конкретно-історичного часу у вигляді правомірної (правильної) поведінки.
Держава, як організатор відносин у суспільстві за допомоги права, усвідомлюється як організація суспільства, спрямована на забезпечення і реалізацію ідеалів індивідуальної свободи та суспільної справедливості відповідно до рівня матеріальних можливостей самого суспільства.З точки зору системно-структурного методу дослідження, право і держава розглядаються як системні явища, що означає:
1. Право-державні явища з точки зору наукового факту сприймаються як певні сукупності елементів-зв’язків або закономірності. Держава і право функціонують на основі власних внутрішніх закономірностей. За таких обставин кожна країна, на основі властивих тільки їй умов історичного розвитку, формує свій неповторний, індивідуальний спосіб буття. Важливо зазначити, що загальні закономірності розвитку держави і права в кожній країні визначаються не завжди однозначно.
2. Право й держава досліджуються й вивчаються, з одного боку, як елементи суспільства або його частини (зовнішня характеристика), а з ін - шого - держава й право самі виступають цілісними явищами, що мають не менш складну будову чим саме суспільство (внутрішня характеристика).
3. Цілісність явищ права й держави підкреслює їхню складність (або складеність) з елементів (як статичних, так і динамічних). Цілісність - певна комбінація зв’язків між елементами будь-якого явища, спрямована на його утримання. Саме за цією умовою ми можемо вести мову про право і державу як явища реально існуючі, дійсність яких підтверджується практикою.
4. Здатність державно-правових явищ до взаємодії (або підтримання своєї цілісності) дає можливість сформувати уявлення основного призначення того чи іншого явища або його сутність.
Структура самостійної роботи
Складовими самостійної роботи є: самостійне вивчення тем навчального курсу; практичні завдання (казуси); письмова (позааудиторна) робота; тестові завдання.
Теми самостійного вивчення - теми навчального курсу, опрацювання яких не передбачає спеціальної участі викладача та оцінювання.
Теми самостійного вивчення матеріалу включені до тестових завдань, самостійної письмової роботи. Для їх вивчення достатньо мати один із рекомендованих підручників або навчальних посібників.Практичні завдання або казуси - змодельовані, переважно штучно, життєві ситуації у вигляді дій, подій та обставин, що їх супроводжують в тій чи іншій країні (державній організації), які відображають правову поведінку. Студенту пропонується, розв’язати життєву ситуацію (казус) з урахуванням відповідного припису нормативно-правового акта (далі - НПА), визначити напрям правомірної поведінки. Практичні завдання у формі казусу сприяють формуванню початкових навичок роботи з НПА, уявлення їх соціальної природи. Розв’язання казусу передбачає:
1) ознайомленням з життєвою ситуацією та конкретизацією сфери правового регулювання;
2) знайомство з текстом НПА та виявлення статті (статей), приписів, що підлягають застосуванню за казусом;
3) зіставлення норми (статті, припису) і обставин казусу з метою встановлення відповідності норм (норми) обставинам життєвої ситуації;
4) рішення з визначенням правомірної поведінки і, головне, як відновити стан правомірної поведінки за конкретною життєвою ситуацією.
Під час виконання самостійної роботи необхідно врахувати, по- перше, що розв’язання казусів носить навчальний характер, а тому може не відображати дійсну практику того часу; по-друге, у вирішенні казусу перевага надається юридичній аргументації, що базується на вмінні зіставляти вимоги «писаної» норми з обставинами казусу, знаходити рівновагу між вимогою та дією (подією). Для виконання завдання студенту необхідно мати хрестоматію з «Історії держави і права зарубіжних країн» або текст відповідного НПА, що, як правило, розміщені на спеціальних сайтах з вільним доступом. Розв’язаний казус студент використовує на семінарі за відповідною темою, у виступі з зазначеного питання або як доповнення до основного виступу, а також під час підготовки самостійно письмової роботи у разі потреби.
Самостійна письмова робота. Виконання письмової роботи не є обов’язковим, а тому студент сам визначає необхідність її підготовки, як правило, з метою підвищення балів, покращання підсумкової оцінки. Завдання письмової роботи сформовані за варіантним принципом, включають у себе питання, опрацьовані самостійно, під час лекцій, семінарів. Вибір варіанта відповідає порядковому номеру прізвища студента у списку журналу обліку роботи академічної групи. Виконану письмову роботу студент подає на кафедру теорії та історії держави і права для її оцінки. Робота виконується від руки на аркуші паперу формату А-4. Обсяг роботи з урахуванням усіх відповідей не повинен перевищувати однієї сторінки аркуша. Зверху сторінки студент зазначає реквізити: (ліворуч) дата виконання, (середина) прізвище, ім’я у називному відмінку, (праворуч) номер групи. Під прізвищем та ім’ям - назва письмової роботи (наприклад, Самостійна письмова робота за Модулем 1).
Підготовка передбачає дотримання таких правил: відповідь має бути стислою, не треба намагатися записати всю знайдену інформацію; аналіз відібраного навчального матеріалу, його інтерпретація позитивно впливають на загальну оцінку; у процесі підготовки і написання роботи необхідно звернути увагу на основне поняття та його визначення.
Тестові завдання використовуються як для поточного контролю, так і підсумкового. Робота з поняттями та завданнями не передбачає спеціальної роботи, але стимулює самоконтроль.
Рекомендована навчальна література
1 Всемирная история государства и права : Энциклопедический словарь / под ред. А. В. Крутских. - М., 2001. - 410 с.
2 Історія держави і права зарубіжних країн : підручник / за ред. Л. Маймескулова. - Х., 2011. - 520 с.
3 История государства и права зарубежных стран. В 2-х т. Т. 1. Древний мир и Средние века : учебник / Н. А. Крашенинникова, О. Л. Лысенко, В. А. Савельев; отв. ред. Н. А. Крашенинникова, О. А. Жидков. 3-є изд., перераб. и доп. - М., 2014. - 720 с.
4 История государства и права зарубежных стран. В 2 -х т. Т. 2. Современная епоха : учебник / Н. А. Крашенинникова, Л. М. Гудошников, О. А. Жидков и др.; отв. ред. Н. А. Крашенинникова. 3-є изд., перераб. и доп. - М., 2014. - 816 с.
5 Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн : підручник. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К., 2003. - 420 с.
6 Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2-х т. Т. 1. Древний мир и Средние века / отв. ред. Н. А. Крашенинникова; сост. О. Л. Лысенко, Е. Н. Трикоз. - М., 2014. - 816 с.
7 Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2-х т. Т. 2. Современное государство и право / отв. ред. и сост. Н. А. Крашенинникова. - М., 2014. - 672 с.
8 Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн : навчальний посібник. У 2-х т. / за ред. В. Д. Гончаренка. - К., 1998. - 716 с.