ТЕМА13 Розвиток буржуазної держави та права у Великобританії
1. Буржуазна революція в Англії.
2. Встановлення і розвиток конституційної монархії.
3. Розвиток буржуазного права.
Ключові поняття: революція, республіка, парламент, лорд- протектор, конституційна монархія, торі, віти, кабінет міністрів, ліберали, консерватори, домініони, Скотленд-Ярд.
Унаслідок розвитку капіталістичних відносин до середини XVII ст. центром соціального конфлікту в Англії стало село, де проходило обезземелювання селян і формувався клас капіталістичних орендарів. Одночасно в суспільній структурі країни відбувся розкол дворянського стану на старе і нове дворянство, що й визначило історичну своєрідність революції 1640-х рр.
1. Буржуазна революція в Англії. Історію буржуазної революції в Англії прийнято поділяти на чотири етапи: конституційний (1640-1642), перша громадянська війна (1642- 1646), боротьба за поглиблення демократичного змісту революції (1646-1649), індепендентська Республіка (1649-1653). Перший етап буржуазної революції почався з діяльності Довгого парламенту (1640-1653). Усі, прийняті ним документи, були спрямовані на обмеження королівської влади і утвердження конституційної монархії.
Після страти короля парламент оголосив Англію республікою (1649). Після цього все більше набувала характеру особистої диктатури влада О.Кромвеля. У 1653 р. він розігнав парламент і ввів конституцію "Засіб управління", що закріпила військову диктатуру. Вища законодавча влада зосереджувалася в руках лорда-протектора і однопалатного парламенту. Вища виконавча влада належала тому ж лорду-протектору разом з Державною радою. Місцеве управління зосереджувалося в руках генералів армії О.Кромвеля.
2. Встановлення і розвиток конституційної монархії. Після смерті О.Кромвеля залишки Довгого парламенту оголосили себе установчою владою і в 1660 р. проголосили королем Англії Карла II. У ці ж часи у державі починається формування двох політичних партій - торі (прибічники короля) і віги (опозиція до короля).
У 1679 р. останнім вдалося провести через парламент закон про гарантії недоторканності громадян "Habeas Corpus Act". Він став першим конституційним компромісом після революції. У 1689 р. вже новий король Вільгельм підписав "Біль про права", яким затверджувалось верховенство парламенту в законотворчості. Ще один важливий конституційний акт був прийнятий у 1701 р. - це "Закон про престолонаслідування", гцо підтверджував обмеження королівської влади на користь парламенту.Крім конституційних актів 1679, 1689 та 1701 рр., розвиток англійської конституції у XVIII ст. визначався неписаними правилами (колегіальна відповідальність кабінету міністрів, формування уряду з партії, що перемогла на виборах, відмова короля від права вето та ін.). Для цього періоду характерне поступове підвищення ролі парламенту і становлення кабінету міністрів. Парламент складався із верхньої палати (палата лордів) і нижньої (палата громад). Він поставив під свій контроль діяльність кабінету міністрів. Уже в першій половині XVIII ст. сформувався принцип, згідно з яким кабінет має владу, поки має підтримку більшості палати громад. Нововведенням стало формування кабінету на партійній основі.
Найзначнішим елементом англійської політичної системи до поч. XIX ст. був парламент. З метою його реформування в 1831 р. палата громад прийняла "Біль про реформи", і через рік палата лордів змушена була його затвердити. У результаті парламентської реформи (1832) здійснився перерозподіл мандатів, а кількість виборців збільшилася до 652 тис. чол. Ця реформа стала компромісом між землевласницькою аристократією і промисловою буржуазією. Виборчі реформи були проведені також у 1867 та 1884-1885 рр., але вони не ліквідували недоліків виборчої системи.
Важливим наслідком реформи 1832 р. стало перетворення політичних партій: торі - на консерваторів, і віги - на лібералів; з'явилося поняття постійного партійного членства. У 1877 р. партія лібералів оформилася в Національну ліберальну асоціацію, а консерватори у 1883 р.
- у Національний союз консервативних асоціацій. У 1906 р. утворилася лейбористська партія Великобританії, що являла собою федерацію різних організацій.У 1911 р., унаслідок боротьби лібералів із палатою лордів, з'явився "Акт про парламент", яким встановлювався строк парламентської легіслатури в 5 років.
Британські колоніальні володіння за своїм державно- правовим статусом поділялися на домініони, колонії, протекторати, підмандатні території. Головою самоврядної колонії був губернатор, але з часом деякі з них перетворювалися на домініони (у 1867 р. - Канада, у 1900 р - Австралія). Головою домініону був монарх.
Судова система Великобританії залишалася досить заплутаною. Лише в 1875 р. почав функціонувати Верховний суд, юрисдикція якого охоплювала права усіх вищих судів загального права і права справедливості (окрім суду канцлера). Функції охорони громадського порядку ще в XVII ст. покладалися на мирових суддів та констеблів. У1829 р. було прийнято закон про створення поліції Лондону (Скотленд-Ярд). Формально англійська поліція була відокремлена від державних та судових установ.
3. Розвиток буржуазного права. Англійське буржуазне право мало свої особливості: феодальний архаїзм форм; значна самостійність англосаксонських правових інститутів; відсутність зводу чинних норм. В Англії було відсутнє цивільне право як галузь права, закони стосувалися лише окремих галузей цивільного права, але й вони не були зведені в якусь систему. Англійське право не знає поділу речей на рухомі і нерухомі, а розрізняє "речову власність" і "особисту власність". У XVIII-XIX ст. розвивалося договірне право-створювались правила не лише про окремі види договорів, але й поступово вироблялись загальні правила про зобов'язання взагалі і договори. У сімейному праві, поруч із церковним шлюбом, з 1836 р. існує і громадянський. Діти до 21 року знаходяться під батьківською опікою. Через цивільне право регулювались і трудові відносини. Кримінальний процес базувався на Великій Хартії вольностей (1215) та Habeas Corpus Act (1679).
У кримінальному праві зберігався консерватизм.Питання для самоконтролю:
1. Передумови виникнення буржуазної держави у Великобританії.
2. Хід буржуазної революції XVII ст. у Великобританії.
3. Протекторат Олівера Кромвеля і його законодавче оформлення.
4. Значення конституційних актів 1679, 1689 та 1701 рр. у розвитку державності Великобританії.
5. Основні напрями розвитку конституційної монархії Великобританії у XVIII ст.
6. Виборчі реформи XIX ст. та їхнє значення.
7. Розвиток судової системи Великобританії.
8. Розвиток буржуазного права у Великобританії.
Рекомендована література:
1. Английская буржуазная революция XVII в. / Под. ред. Е. Косминского, ЯЛевицкого. -М„ 2954. - Т.1-2.
2. Архангельский С. Аграрное законодательство Английской революции. 1640-1660 гг. - М.; Л., 1940.
3. Ерофеев Н. Очерки но истории Англии. 1815-1917.-М., 1959.
4. Конституции и законодательные акты буржуазныхгосударствХУП- Х1Хвв.-М„ 1957.
5. Лабутина Т. Политическая борьба в Англии в период реставрации Стюартов, 1660-1681,- М., 1982.
6. Лнсневский Э. История государства и права Великобритании (1870- 1917 гг.). - Ростов-на-Дону, 1975.
7. Лучникова В. Развитие английской правовой системы в конце XVII- начале XVIII вв. (на примере развития общего и статутного права): Автореф. дис.... канд.юрид.наук. -М., 1983.
8. Страхов Н. Основные закономерности становления буржуазного государства и права в Англии, Франции, Германии и Северной Америке. -X., 1978.
9. Тревельян Д. Социальная история Англии.-М., 1959.
10. Юзовская А. Эволюция права в государствах Европы и Америки (XVII- XIX вв.).-СПб„ 1996.