«Священні царі»
Дуже важливим у державотворчому процесі є релігійний чинник. Для стародавніх людей віра у магічні сили так само реально впливає на всю організацію їх життя, як і цілком реальні виробничі процеси.
Люди вірять, що магічні дійства, ритуальні «вистави», які вони виконують, викликають аналогічні реальні наслідки в їх оточуючому світі (подібне породжує подібне). Якщо простромити списом опудало оленя, якщо гучно бити в бубон, наслідуючи удари грому, то піде дощ, і т. д. Магічними здібностями наділені не всі люди, а тільки видатні своїми якостями - шамани, чаклуни, маги. Останні стають «священними царями», які акумулюють суспільну владу, вони стають вождями племен, поєднуючи в собі і магічну, і світську владу.«Священні царі» мали особливе становище. Оскільки від їх внутрішньої магічної сили (як були впевнені люди) залежали доброзичливість сил природи, родючість полів, плідність черід, взагалі добробут народу, вони були оточені пошаною, користувалися привілеями та владою. Але якщо магічна сила царів слабшала, це загрожувало добробуту народу. Тому «священних царів» періодично приносили в жертву, аби умилостивити сили природи, а на їх місце обирали нових.
З часом «священні царі», які зміцнили свою владу, щоб уникнути цієї неприємної процедури, почали призначати собі «заступників», яких через певний проміжок часу (як правило, роки) приносили в жертву замість справжнього царя, який в такий спосіб нібито оновлював свою силу. Без сумніву, від «священних царів» тягнеться нитка до справжньої спадкової монархії.
Магія по суті ще не була релігією, ще не знала богів. Коли сили природи почали персоніфікуватися (тобто з’явилися боги), чаклуни і маги стали служителями богів - жерцями, які також мали велику світську владу. Стародавні вожді, басилевси, царі часто виступали одночасно і як первосвященники, верховні жерці[5]. Таким чином, гене- за державності, головна кваліфікуюча ознака якої полягає у відчуженні влади, являє собою багатофакторний, складний історичний процес. Результати цього процесу залежно від історичних умов можуть виявлятися по-різному: в одному випадку виникають стародавні держави- деспотії, в іншому - стародавні республіки.