Причини, передумови, етапи Французької революції
Розглянемо третій приклад буржуазної революції Нового часу - Французьку революцію, яка за масштабом, глибиною перетворень, значенням і наслідками для розвитку держави і права країн світу стала однією із найяскравіших сторінок в історії людства.
Революція у Франції 1789 - 1794 рр. стала першою революцією, яка змінила структуру суспільства, а не просто усунула чинного володаря чи політичний режим, і створила для пояснення свого розвитку якісно нові ідеології. Її ідеологічною платформою стали ідеї французького Просвітництва.
До 1789 р. Франція поєднувала абсолютну монархію з феодалізмом. Населення країни за феодальною традицією поділялося на три стани: духовенство, дворянство, третій стан. Перші два стани володіли 1/3 усіх земель країни, мали податкові пільги, доступ до державних посад. Оскільки багатії не сплачували податків, існувала постійна фінансова криза, наслідків якої періодично уникали завдяки підвищенню тих же податків для більшості населення і запровадженню нових, а також продажу державних посад і дворянських грамот.
До складу третього стану входили буржуазія, селяни і міський плебс. Чимало претензій до чинної влади мала буржуазія, економічна могутність якої зростала, а з нею і прагнення долучитися до здійснення політичної влади та відтіснити стару феодальну верхівку. Прошарки буржуазії, підприємців зазнавали утисків через станово- корпоративні обмеження, чиновницьке свавілля і корупцію. Селяни перебували в економічній залежності від землевласників. Більшість з них не мали землі та сплачували високі податки.
Кінець 1780 -х років відзначився глибокою економічною кризою і неврожаєм, що мало наслідком фінансове банкрутство держави і загострення суспільної напруги. Спроби міністрів короля Людовика XVI (1774 - 1792 рр.) розв'язати фінансові
проблеми через запровадження єдиного земельного податку для всіх станів викликали загальне невдоволення.
За ініціативи дворянства і духовенства у травні 1789 р. були скликані (вперше з 1614 р.) Генеральні штати, до яких увійшли представники усіх станів. Привілейовані стани виступали за збереження традиційної процедури окремого засідання усіх станів з правом кожного на один голос, що давало їм перевагу при прийнятті рішень перед третім станом. Однак саме представники третього стану склали найчисельнішу групу, тому вимагали спільного засідання усіх станів. Внаслідок початку відкритого політичного конфлікту 17 червня 1789 р. депутати третього стану і частина депутатів перших двох станів (нижче духовенство і ліберальне дворянство) проголосили себе Національними зборами з правом найвищого представницького органу французької нації. 9 липня 1789 р. Національні збори проголосили себе Установчими зборами з правом зміни і видання законів.Таблиця 12.1. Етапи Французької революції
| Період | Назва | Основні події |
| 14 липня 1789 - 10 серпня 1792 року | фельянський | 13-14 липня 1789 р. в Парижі розпочалося всенародне повстання. 14 липня 1789 р. повстанці захопили і зруйнували фортецю-в’язницю Бастилію. Верхівка третього стану (монархісти-конституціоналісти фельяни) завдяки домінуванню в Установчих зборах пішла на часткові радикальні кроки з ліквідації феодальних порядків, наслідком чого стало прийняття Конституції 1791 р. Початок війни з європейськими монархіями (Австрія, Пруссія, ін.). |
| 10 серпня 1792 - 2 червня 1793 року | жирондистський | Народне повстання 10 серпня 1792 р. передало владу Паризькій комуні. Уряд фельянів повалено. Короля Людовика XVI звинувачено у контрреволюційній змові і заарештовано. На основі загального виборчого права (для чоловіків) сформовано вищий орган державної влади - Національний конвент, в якому більшість отримали жирондисти. Їх підтримували депутати з групи “болото”. Ліквідовано королівську владу. 22 вересня Францію проголошено республікою. У грудні 1792 р. страчено Людовика XVI. Внаслідок обмеженої і непослідовної соціальної політики, військових труднощів, голоду народ відвернувся від жирондистів. Народне повстання в Парижі 31 травня - 2 червня 1793 р. повалило їх владу. |
| 2 червня 1793 - 27 липня 1794 року | якобінський | Прихід до влади якобінців. Ліквідовувалися пережитки феодалізму, утверджувався диктаторський революційно- демократичний режим. Проти Франції воювала коаліція з Австрії, Пруссії, Голландії, Іспанії, італійських держав. Перемоги революційної армії. Суперечності якобінської диктатури, невдоволення населення революційними обмеженнями і терором, опозиція роялістів та буржуазії зумовили розкол якобінського блоку. Термідоріанський переворот 27 липня (9 термідора) 1794 р. завершив правління якобінців. |
2.