<<

10. ЗНАЧЕННЯ АКТУ 30 ЧЕВНЯ 1941 Р.

Акт відновлення української держави, проголошений 30 червня 1941 p. був, — як це ми вже підкреслили на вступі. — не відірваним явищем, не відрухом, але звеном, органічно зв’язаним з цілістю визвольної боротьби українського народу в 1941-45 pp.

A тому й розглядати його можна тільки на тлі цілости тієї боротьби, що її короткий перегляд ми оце подали. B такому аспекті ми стверджуємо:

1.Актом 30 червня 1941 p. український нарід зама- ніфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіалістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов. Гідна постава творців Акту 30 червня 1941, яких терор гітлерівських сатрапів не в силі був зломати морально й приневолити до відкликання та уневажнення маніфесту відновлення української державности, і, найважніше, могутня моральна і фактична піддержка того маніфесту всім українським народом, виявлена масовими маніфестаціями солідарности з Актом 30 червня в 1941 p. і опісля участю в збройній боротьбі проти німецьких окупантів, що була консеквенцією Акту 30 червня, засвідчили, що свого національного ідеалу український нарід не зречеться ніколи і що в оборону своїх змагань він готов поставити всего себе, своє майно і свою кров.

2. Змусивши німців зайняти ясне становище вже в перших днях приходу на українські землі, Акт 30 червня 1941 p. унеможливив їм використовувати проти- большевицькі наставлення українців для своїх власних цілей, які були гостро суперечними з інтересами українського народу. Відомо, що шмці не хотіли в час війни з большевиками мати проти себе українців, але, впарі з тим, не думали теж хоча б на крок відступати від своїх злочинних плянів поневолення України, а тому й старались поставити український нарід при помочі баламутних, незобов’язуючих обіцянок собі на службу, обез.'силити, приспати його сторожкість, закути непомітно в кайдани німецького поліційного та адміністраційного апарату і так — без труду й без ри- зика спротиву перемінити в вічних, безвольних рабів.

Акт 30 червня 1941 перекреслив можливість реалізації усіх тих єхидних німецьких затій.

3.Деклярація відновлення української державности проти плянів і проти волі Німеччини та зв’язана з цим збройна боротьба проти-німецьких окупантів врятували честь української нації. Відомо, що наші національні вороги намагалися й намагаються представляти світові боротьбу українського народу за відновлення своєї держави як німецьку інтриґу, а українських самостійників, а вже тимбільше українських націоналістів як німецьких агентів. Заманіфестування Актом 30 червня 1941 p. повної незалежности українських національних змагань та української визвольної політики розкривають аабріханість усіх тих ворожих наклепів. Бо чи ж може бути міцніший і більш переконливий доказ без- основности ворожих наклепів про коляборанство українського народу з гітлерівською Німеччиною, як мужній визов нацистівським імперіялістам Актом 30 червня 1941 p. та збройного протинімецького спротиву, а замість цього — український нарід був би повірив німецьким блахманам обіцянкам і допасував свою про- тибольшевицьку боротьбу до німецьких плянів і бажань?

4. Політична Деклярація Актом 30 червня 1941 самостійницьких змагань українського народу проти плянів Москви і Німеччини та успішність організованої в зв’язку з цим збройної боротьби проти обох окупантів скріпили в українського народу почуття національної гідности і віри в свої сили. Українці, а вслід за тим і інші поневолені народи побачили, що активний спротив окупантам можливий і доцільний, та що поневолені народи при наявності зорганіваности й рішучости становлять силу, якої ніхто легковажити не може. Активний спротив винищував усяке почуття меншевартости, безсилля й рабськости і гартував характер нації та кожної української людини.

5. Протинімецька збройна бротьба українського народу, що прийшла як наслідок маніфесту відновлення української державности, створила передумови для існування і дії сьогоднішньої іфотибольшевицької боротьби УПА, яка звернула увагу всего свободолюбного світу на українську справу та здобуває його симпатії для самостійницьких змагань українського народу. Сьогодні вже й найбільший противник революційного шляху боротьби не заперечує величезного політичного значіння збройної боротьби українського народу в рядах Української Повстанської Армії проти большевиків теж на зовнішньому відтинку.

Кожен із „реальних” політиків переконався, що в атмосфері загальної бай- дужости, а то й ворожости західнього світу до української справи ніякі меморіяли еміґраційних організацій не могли звернути увагу й викликати будь якого заінтересування і для української справи й досі не в силі була б українська еміграція зробити будь що, якщо б не збройна протибольшевицька боротьба Української Повстанської Армії. Тільки ця боротьба змогла звернути увагу світу на самостійницькі змагання українського народу, тільки смерть в бою з большевиками Головного Командира УПА, ген. Тараса Чупринки- ПІухевича, одного із творців Акту відновлення української державности, змогли потрясти сумління світу і приєднати його симпатії для української справи. A ця боротьба приготовила український нарід морально і технічно до привітання повертаючих большевицьких окупантів — зброєю. He припадково з України вивті- кали ще далеко до приходу большевиків всі ті „реальні політики”, які поборювали протинімецьку боротьбу й проповідували ведення тільки протибольшевиць- кої боротьби в оперті на співпрацю з німцями, а на полі бою зі зброєю в руках залишились тільки ті, які в час німецької окупації стояли з тією зброєю в бою проти німців.

6. Активний політичний і мілітарний спротив українського народу німецькому окупантові та видвигнене тією боротьбою гасло „за свободу народів” здобули довір’я інших народів і створили освячений спільною кров’ю в спільних боях спільний фронт всіх поневолених сьогодш Москвою народів» який матиме величезне політичне значіння не тільки в час визвольних змагань, але й після здобуття незалежности. Виразна й рішуча самостійницька політика і збройна боротьба українського народу вказали правильний шлях всім іншим поневоленим Москвою народам. Об’єднання у боротьбі за спільні цілі і спільні ідеали всіх тих народів

створило поважну політичну і мілітарну силу та скріпило основи орієнтації на власні сили. Випробуване ж у важких часах визвольної боротьби довір’я всіх тих народів один до одного стане в майбутньому вирішним фактом формування політичного обличчя східньої Ев- ропи й підсовєтської СЬОГОДНІ Азіії.

7.Протинімецька боротьба українського народу, за- деклярована й започаткована Актом 30 червня 1941 p. дала українській політичній еміґрації, що опинилась на чужині після другої світової війни, можливість існування та політичної дії. Що було б сталося по закінченні другої світової війни з усею українською політичною еміґрацією, якщо б не було Акту 30 червня 1941 та збройної протинімецької боротьби? Кожному з нас відомо з якою скаженістю накинулись були на цю українську еміґрацію всі наші національні вороги, очорнюючи всю її коляборантством з німцями і тим самим усякими „воєнними злочинами” та випиагаючи видання всіх нас в руки большевицьких катів. Кожен із нас знає добре, що лише сотки українських політичних в’язнів, недавніх активних учасників української про- тинімецької боротьби, яких західні аліянти здстали ще живими в німецьких концентраційних таборах смерти, могли скористуватись довір’ям компетентних чинників західніх аліянтів, розвіяти їхню непоінформованість, зясувати їм дійсний характер змагань українського народу та розкрити причини і цілі ворожих інсинуацій. Це врятувало всю українську політичну еміґрацію від траґічних непорозумінь і дало їй змогу залишитись по- з

<< |
Источник: Петро Мірчук. АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 30 червня 1941 року (його генеза та політичне й історичне значення). Друге видання. Мюнхен - 1953. 1953

Еще по теме 10. ЗНАЧЕННЯ АКТУ 30 ЧЕВНЯ 1941 Р.:

  1. Чи впливає на обчислення трирічного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого судом на підставі прийнятого ним судового акту, постановления судом ухвали про роз'яснення цього судового акту, про виправлення описок або зміни способу виконання даного судового акту?
  2. Питання 105. Обвинувальний акт та його значення. Структура та зміст обвинувального акту
  3. Відповідь ОУН-Бондери на вимогу німців відкликати проголошення державності ЗО червня 1941 р. (21 липня 1941 р.)
  4. Тихомиров М.Н.. Исследование о Русской Правде. Происхождение ее текстов. ИЗДАТЕЛЬСТВО АКАДЕМИИ НАУК CCСP MOCКВА * ЛEHИHГРАД, 1941, 1941
  5. Петро Мірчук. АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 30 червня 1941 року (його генеза та політичне й історичне значення). Друге видання. Мюнхен - 1953, 1953
  6. Стаття 258-1. Втягнення у вчинення терористичного акту
  7. Требования к нормативно-правовому акту
  8. Стаття 258-4. Сприяння вчиненню терористичного акту
  9. Стаття 258-2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту
  10. VI. ОТ УЧРЕДИТЕЛЬНЫХ ДОГОВОРОВ К ЕДИНОМУ ЕВРОПЕЙСКОМУ АКТУ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -