Законодавча діяльність Української Центральної Ради.
2.1. джерела права.
25 листопада 1917 р. УЦР ухвалила Закон «Про правонаступництво»:
- усі закони Російської держави зберігали чинність;
- УЦР дозволялося від імені УНР ухвалювати нові закони, скасовувати старі.
Найсуттєвіших успіхів досягнуто в конституційному праві:
- чотири Універсали, які визначали питання про державний устрій, державний лад та державне право.
- Статут Генерального секретаріату (16 липня 1917 р.) -
визначав структуру, функції та повноваження уряду.
- Закон «Про вибори до Установчих зборів УНР» (11 -
16.11.1917 р.)
- Закон «Про порядок видання законів» (8.12.1917 р.) - надавав законодавчі функції - УЦР; розпорядчі - Генеральному Секретаріату.
- Закон «Про національно - персональну автономію» (09.01.1918 р.)
- створення національних союзів та національних кадастрів (списків).
- Закон «Про громадянство УНР» (02.03.1918 р.) - визнавав громадянами осіб, які народилися на Україні і постійно в ній проживали.
- Циркуляр МВС «Про основи політики УНР» (04.03.1918 р.)
- Закон «Про державну символіку УНР» (12.03.1918 р.) -
затверджував державний герб (тризуб) і прапор.
- Закон «Про державну мову» (24.03.1918 р.) - визнавав такою українську мову.
2.2. державно - правові аспекти I, II, III, IV Універсалів УЦР.
Перший Універсал - 10 червня 1917 р. (прийнятий перед
закриттям II Всеукраїнського військового з’їзду), основні положення:
1) фактично УЦР проголошувалася Тимчасовим урядом України, український народ - сувереном на своїй землі;
2) Україна - автономія у складі демократичної, республіканської Росії;
3) відмова передавати будь - які кошти, податки, митні збори з України до російської скарбниці;
4) запровадження соціального податку з населення на розбудову власної держави («на рідну справу»);
5) осудження (як неправомірної) великодержавної, шовіністичної політики Тимчасового уряду;
6) установлення національного взаєморозуміння між народами України.
У цілому, основний державно - правовий і політичний зміст акта полягав у проголошенні автономії України. Наслідком виконання його положень стало створення уряду - Генерального Секретаріату.
Другий Універсал - 3 липня 1917р., основний зміст:
- не проголошувати автономію України до скликання Всеросійських установчих зборів;
- УЦР визнавалася представницьким органом влади на Україні в складі Росії;
- Генеральний Секретаріат підпорядковувався Тимчасовому уряду як його крайовий орган виконавчої влади;
- комплектацію українських військових частин здійснюватиме надалі російська сторона.
Отже, будучи певним відступом у державотворенні, другий, як і перший Універсали заклали підвалини у відродження Української держави та її конституційного права.
Третій Універсал - 7 листопада 1917р., ключові положення:
- створення Української Народної Республіки у складі федерації вільних народів Росії;
- до скликання Установчих зборів України, вся законодавча влада належить УЦР, а виконавча Генеральному Секретаріату.
- скасувати приватну власність на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні землі;
- запровадити держконтроль над виробленою продукцією;
- ввести 8-й робочий день;
- спрямувати зусилля на припинення воєнних дій і розпочати мирні переговори;
- смертну кару в УНР відмінити;
- установити і поширити органи місцевого самоврядування і правопорядку;
- надати національно - персональну автономію нацменшинам;
- призначити 27 грудня (9 січня 1918 р.) 1917 р. вибори до українських Установчих зборів і видати виборчий закон.
Отже, історико - правове значення третього Універсалу полягає у відродженні ним української національної державності.
Четвертий Універсал - 9 січня 1918р., зміст:
а) проголошення УНР самостійною державою;
б) мирне співіснування з усіма державами;
в) до Установчих зборів законодавча влада - УЦР, виконавча - РНК;
г) земля, води, надра, ліси оголошувалися всенародною власністю;
д) гарантувалася національна та особиста свобода громадян УНР;
е) передбачалося вирішення соціальних проблем (земля, робота, зарплата);
є) виконання означеного покладалося на Всеукраїнські Установчі збори.
Таким чином, четвертий Універсал завершив процес відновлення Української національної держави, необхідно було її зміцнювати й розбудовувати, чому зашкодили зовнішні так і внутрішні чинники.
2.3. Конституція УНР1918 р.: структура, основні засади.
Конституційний процес УЦР розпочала відразу ж після проголошення першого Універсалу створенням конституційної комісії у складі 100 осіб на чолі з М. Грушевським. Основний Закон УНР мав бути схваленим Всеукраїнськими Установчими зборами.
29 квітня 1918 р. - УЦР затверджує положення Конституції УНР або Статуту про державний устрій, права і вольності УНР, де йшлося про наступне:
- народ України - джерело влади;
- Всенародні збори України - вища законодавча влада;
- за формою державного устрою УНР - парламентська республіка;
- поділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову;
- Рада Народних Міністрів - виконавча влада;
- Генеральний суд - судова;
- місцеві органи влади: виборні ради та управи громад, волостей і земель;
- демократичні вибори: захист прав людини;
- демократичні виборчі права (окрім божевільних);
- в окремих випадках передбачалась можливість обмеження (не більше ніж на три місяці) політичних прав і свобод.
Не розроблені положення:
а) державна символіка;
б) принципи внутрішньої та зовнішньої політики;
в) порядок обрання місцевих органів влади та управління тощо.
2.4. цивільне, земельне, фінансове, кримінальне
законодавство.
Цивільне право:
- базувалося на X томі Зводу законів (далі - ЗЗ) Російської імперії;
- приватна власність на землю заперечувалася (в нормативних актах УЦР не використовувалося поняття «право володіння», а лише «порядкування» та «користування»).
Земельне право:
- третім Універсалом скасовувалася приватна власність на землю;
- четвертий Універсал декларував передати землю тим, хто на ній працює без викупу, але й без права власності, а лише користування та розпорядження.
18.01.1918 р. - «Земельний закон» - узаконив вищеназвані положення.
Фінансове право:
- Закон «Про випуск державних кредитових білетів» (06.01.1918 р.) в карбованцях, гривнях і шагах;
- Закон «Про випуск зобов’язань державної скарбниці УНР» (13.01.1918 р.);
- Закон «Про тимчасові розписки видатків УНР (11.04.1918 р.). Трудове право:
- Закон «Про 8-й робочий день» (25.01.1918 р.) - став предтечею українського кодексу законів про працю, який у трудовому праві запровадив 48-й робочий день, регламентував працю жінок, неповнолітніх, нічну, понаднормову працю, працю на шкідливому виробництві, у святкові та неробочі дні.
Кримінальне право:
- єдина система кримінального права за доби УЦР так і не склалася;
- в повному обсязі діяли норми ЗЗ (т. 15), Кримінального
уложення 1903 р. та Тюремного статуту;
- 3-й Універсал скасовував смертну кару, амністію політв’язням.
У цілому, з огляду на умови, законотворчий і законодавчий процес періоду «першої» УНР можна вважати плідним і позитивним.
3.