Законодавча діяльність Української Центральної Ради.

2.1. джерела права.

25 листопада 1917 р. УЦР ухвалила Закон «Про правонаступництво»:

- усі закони Російської держави зберігали чинність;

- УЦР дозволялося від імені УНР ухвалювати нові закони, скасовувати старі.

Найсуттєвіших успіхів досягнуто в конституційному праві:

- чотири Універсали, які визначали питання про державний устрій, державний лад та державне право.

- Статут Генерального секретаріату (16 липня 1917 р.) -

визначав структуру, функції та повноваження уряду.

- Закон «Про вибори до Установчих зборів УНР» (11 -

16.11.1917 р.)

- Закон «Про порядок видання законів» (8.12.1917 р.) - надавав законодавчі функції - УЦР; розпорядчі - Генеральному Секретаріату.

- Закон «Про національно - персональну автономію» (09.01.1918 р.)

- створення національних союзів та національних кадастрів (списків).

- Закон «Про громадянство УНР» (02.03.1918 р.) - визнавав громадянами осіб, які народилися на Україні і постійно в ній проживали.

- Циркуляр МВС «Про основи політики УНР» (04.03.1918 р.)

- Закон «Про державну символіку УНР» (12.03.1918 р.) -

затверджував державний герб (тризуб) і прапор.

- Закон «Про державну мову» (24.03.1918 р.) - визнавав такою українську мову.

2.2. державно - правові аспекти I, II, III, IV Універсалів УЦР.

Перший Універсал - 10 червня 1917 р. (прийнятий перед

закриттям II Всеукраїнського військового з’їзду), основні положення:

1) фактично УЦР проголошувалася Тимчасовим урядом України, український народ - сувереном на своїй землі;

2) Україна - автономія у складі демократичної, республіканської Росії;

3) відмова передавати будь - які кошти, податки, митні збори з України до російської скарбниці;

4) запровадження соціального податку з населення на розбудову власної держави («на рідну справу»);

5) осудження (як неправомірної) великодержавної, шовіністичної політики Тимчасового уряду;

6) установлення національного взаєморозуміння між народами України.

У цілому, основний державно - правовий і політичний зміст акта полягав у проголошенні автономії України. Наслідком виконання його положень стало створення уряду - Генерального Секретаріату.

Другий Універсал - 3 липня 1917р., основний зміст:

- не проголошувати автономію України до скликання Всеросійських установчих зборів;

- УЦР визнавалася представницьким органом влади на Україні в складі Росії;

- Генеральний Секретаріат підпорядковувався Тимчасовому уряду як його крайовий орган виконавчої влади;

- комплектацію українських військових частин здійснюватиме надалі російська сторона.

Отже, будучи певним відступом у державотворенні, другий, як і перший Універсали заклали підвалини у відродження Української держави та її конституційного права.

Третій Універсал - 7 листопада 1917р., ключові положення:

- створення Української Народної Республіки у складі федерації вільних народів Росії;

- до скликання Установчих зборів України, вся законодавча влада належить УЦР, а виконавча Генеральному Секретаріату.

- скасувати приватну власність на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні землі;

- запровадити держконтроль над виробленою продукцією;

- ввести 8-й робочий день;

- спрямувати зусилля на припинення воєнних дій і розпочати мирні переговори;

- смертну кару в УНР відмінити;

- установити і поширити органи місцевого самоврядування і правопорядку;

- надати національно - персональну автономію нацменшинам;

- призначити 27 грудня (9 січня 1918 р.) 1917 р. вибори до українських Установчих зборів і видати виборчий закон.

Отже, історико - правове значення третього Універсалу полягає у відродженні ним української національної державності.

Четвертий Універсал - 9 січня 1918р., зміст:

а) проголошення УНР самостійною державою;

б) мирне співіснування з усіма державами;

в) до Установчих зборів законодавча влада - УЦР, виконавча - РНК;

г) земля, води, надра, ліси оголошувалися всенародною власністю;

д) гарантувалася національна та особиста свобода громадян УНР;

е) передбачалося вирішення соціальних проблем (земля, робота, зарплата);

є) виконання означеного покладалося на Всеукраїнські Установчі збори.

Таким чином, четвертий Універсал завершив процес відновлення Української національної держави, необхідно було її зміцнювати й розбудовувати, чому зашкодили зовнішні так і внутрішні чинники.

2.3. Конституція УНР1918 р.: структура, основні засади.

Конституційний процес УЦР розпочала відразу ж після проголошення першого Універсалу створенням конституційної комісії у складі 100 осіб на чолі з М. Грушевським. Основний Закон УНР мав бути схваленим Всеукраїнськими Установчими зборами.

29 квітня 1918 р. - УЦР затверджує положення Конституції УНР або Статуту про державний устрій, права і вольності УНР, де йшлося про наступне:

- народ України - джерело влади;

- Всенародні збори України - вища законодавча влада;

- за формою державного устрою УНР - парламентська республіка;

- поділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову;

- Рада Народних Міністрів - виконавча влада;

- Генеральний суд - судова;

- місцеві органи влади: виборні ради та управи громад, волостей і земель;

- демократичні вибори: захист прав людини;

- демократичні виборчі права (окрім божевільних);

- в окремих випадках передбачалась можливість обмеження (не більше ніж на три місяці) політичних прав і свобод.

Не розроблені положення:

а) державна символіка;

б) принципи внутрішньої та зовнішньої політики;

в) порядок обрання місцевих органів влади та управління тощо.

2.4. цивільне, земельне, фінансове, кримінальне

законодавство.

Цивільне право:

- базувалося на X томі Зводу законів (далі - ЗЗ) Російської імперії;

- приватна власність на землю заперечувалася (в нормативних актах УЦР не використовувалося поняття «право володіння», а лише «порядкування» та «користування»).

Земельне право:

- третім Універсалом скасовувалася приватна власність на землю;

- четвертий Універсал декларував передати землю тим, хто на ній працює без викупу, але й без права власності, а лише користування та розпорядження.

18.01.1918 р. - «Земельний закон» - узаконив вищеназвані положення.

Фінансове право:

- Закон «Про випуск державних кредитових білетів» (06.01.1918 р.) в карбованцях, гривнях і шагах;

- Закон «Про випуск зобов’язань державної скарбниці УНР» (13.01.1918 р.);

- Закон «Про тимчасові розписки видатків УНР (11.04.1918 р.). Трудове право:

- Закон «Про 8-й робочий день» (25.01.1918 р.) - став предтечею українського кодексу законів про працю, який у трудовому праві запровадив 48-й робочий день, регламентував працю жінок, неповнолітніх, нічну, понаднормову працю, працю на шкідливому виробництві, у святкові та неробочі дні.

Кримінальне право:

- єдина система кримінального права за доби УЦР так і не склалася;

- в повному обсязі діяли норми ЗЗ (т. 15), Кримінального

уложення 1903 р. та Тюремного статуту;

- 3-й Універсал скасовував смертну кару, амністію політв’язням.

У цілому, з огляду на умови, законотворчий і законодавчий процес періоду «першої» УНР можна вважати плідним і позитивним.

3.