Юридичне оформлення входження України до складу СРСР:

25 грудня 1919 року більшовицький уряд України проголосив федерацію з радянською Росією. 20 грудня 1920 року підписано угоду між РСФРР і УСРР про військовий та господарський союз.

Однак компартія в обох державах була основою жорсткої централізації фактично єдиної державної системи. Але ліквідувати УСРР і відновити єдину неподільну імперію більшовики не наважилися, врахувавши досвід національного державотворення 1917 - 1920 років.

Тому виникла потреба створити нову державну систему з новою назвою.

2.1. союзний договір 1922року.

30.12.1922 року - 86 підписами членів делегацій чотирьох

республік утворено СРСР.

Компетенція СРСР:

- зовнішня політика та торгівля;

- ратифікація міжнародних договорів;

- встановлення основ організації збройних сил Союзу;

- запровадження єдиного держбюджету Союзу, встановлення монетної, грошової, кредитної та податкової систем;

- засад землевпорядження і землекористування;

- встановлення загального союзного законодавства про переселення, встановлення основ судоустрою і судочинства, а також цивільного і кримінального союзного законодавства;

- встановлення основних законів про працю;

- встановлення загальних засад народної освіти, охорони здоров’я та ін.

Верховним органом СРСР проголошувався

І з' їзд Рад (1 раз в рік)

І

ЦВК (вищий орган влади між з’їздами; при ЦВК засновувався Верховний Суд з функціями верховного судового контролю)

І

Президія ЦВК (19 чоловік, вищий орган влади між сесіями ЦВК)

І

РНК СРСР ( вищий виконавчий орган; при РНК - об’єднаний орган ДПУ)

Отже, незважаючи на те, що останній пункт договору зберігав за союзними республіками право виходу з Союзу, їх права навіть не були обмеженими, вони просто зводились нанівець. Тому поширені аж до кінця 80 - х років твердження про широкий суверенітет союзних республік є політико - правовою легендою.

Тенденція до безмежного розширення компетенції центру і звуження прав республік спостерігалось майже в усіх наступних союзних конституціях і інших законодавчих і нормативних актах. Так, уже в Конституції СРСР 1924 року договір 1922 року постав у спотвореному вигляді: замість 26 у ньому вже виявилось 72 статті, з переліку прав республік були вилучені їх права на врегулювання питань про кордони між собою, дипломатичні відносини, укладання договорів з іншими державами, встановлення внутрішніх позик і ін.

2.2. український проект союзного договору 1922року.

Для повноти цього важливого питання доцільно розглянути український проект союзного договору, затверджений 23.05.1923 року. Ключові положення:

1) в українському проекті слова про те, що «республіки об’єднуються в одну союзну державу» були змінені на слова: «утворюють...»;

2) передбачалося розширити права Ради національностей, через яку повинні були проходити всі рішення верховних органів Союзу, які змінювали або скасовували ухвали ЦВК та РНК республік;

3) загальносоюзними наркоматами СРСР за українським проектом пропонувалося зробити лише три: з військових і морських справ; шляхів сполучення; пошти і телеграфу;

4) по усім питанням сумісного відання (об’єднані наркомати) окремі республіки мали право видавати свої власні законодавчі акти, які не суперечили б законодавству СРСР;

5) український проект вилучав слово «єдиний» щодо формування державного бюджету.

У цілому, запропонована Україною концепція союзного будівництва була дещо половинчастою: вона не виключала тенденції до того ступеня централізації, який порушує федеральні принципи. Але, як відзначає ряд дослідників, була запропонована теоретична модель держави, яка не вписувалася у звичні федералістські закони, була, зрештою, новим словом у державно - правовій науці. Кардинальні для Союзу питання співвідношення централізації і децентралізації пропонувалося розв 'язати демократичним, договірним шляхом.

На жаль, український проект і його творці піддалися звинуваченням в «націонал - ухильництві». Надання Союзу приймати основи законодавства СРСР і республік спочатку з певним переліком, а потім і без усяких обмежень, систематичне звуження нормотворчих прав республік і інше - все це вело до перетворення СРСР в надцентралізовану унітарну державу. «Знешкодивши» опозицію в республіках, можна було вже спокійно втілювати в життя ідею про радянську федерацію як перехідну форму до такого бажаного «соціалістичного унітаризму».

2.3. перша союзна Конституція 1924року.

Затверджена 21 січня 1924 року Конституція СРСР формально складалася з Декларації про утворення СРСР і Союзного договору, що визначав нові взаємовідносини між радянськими республіками на принципі радянського федералізму. Слід наголосити, що зафіксоване право виходу УСРР (інших республік) із складу СРСР при наявній політичній системі і відсутності механізму його здійснення мало лише теоретичне значення.

3.