Суспільний лад.

Австро - угорська монархія протягом XIX ст. залишалася переважно аграрною країною, особливістю західноукраїнських земель було те, що з одного боку, вони були ринком збуту готової продукції, з другого - джерелом промислової і сільськогосподарської сировини.

Основні суспільні групи.

Землевласники:

- австрійська аристократія, угорські, польські магнати, українська шляхта;

- право власності на землю;

- володіли поземельно залежними селянами;

- користувалися своєю судовою системою.

Духовенство:

- 1781 р. - цісарський патент - зрівнював у правах католицьку, греко-католицьку і протестантські церкви.

Міщани:

- не складали єдиного цілісного стану, сюди входили: обивателі (інтелігенція, ремісники, поміщики), буржуазія (купецтво, банкіри та ін.), робітники.

Селянство:

- 70% - поміщицькі і 30% - державні.

- реформи Йосифа II хоч і полегшили становище селян, але після його смерті багато із цих завоювань було ліквідовано;

- 1848 р. - панщину скасовано за викуп. Селяни отримали право: виступати судах, укладати угоди, створювати товариства тощо;

- поміщики захопили у приватну власність сервітути (громадські угіддя);

- малоземелля, експлуатація, спричинили масову еміграцію.

Отже, за суспільним устроєм західноукраїнські землі майже все XIX ст. залишалися переважно феодальним з елементами прискореного розвитку товарно - ринкових відносин та формуванням буржуазії і пролетаріату.

3.