Державний лад та адміністративний устрій українських земель у складі Австро - Угорщини:
Наприкінці XVIII ст. розпочався новий етап у житті західноукраїнських земель. Карта Європи була знову перекроєна відповідно до геополітичних інтересів великих держав.
| Три поділи Польщі | ||
| Перший (1772 р-У - Королівство Галичини і Лодомерії, де штучно об’єднали поляків і українців. - Закарпаття (складі Угорського королівства ще з XVII ст.) | Другий (1775 р-): - за австро - угорським Кючук - Кейнарджійським мирним договором до Австрії перейшла Північна Буковина. | Третій (1795р.) - західні землі Волині та Білорусії відійшли до Росії. |
1.1. центральні органи влади.
У зв’язку з утворенням у 1767 році дуалістичної Австро -
Угорської монархії вона перетворилася з бюрократично -
абсолютистської держави у нову конституційну державу з великими пережитками абсолютизму (В.С. Кульчицький).
| Новостворена держава поділялась на: | |
| Цислейтанію - 14 земель (Верхня та Нижня Австрія, Галичина, Буковина, та ін.). | Транслейтанію - Угорщина, Словенія, Хорватія, та ін. |
Обидві частини мали спільного монарха (австрійський імператор був одночасно й угорським королем)
| Діяв двопалатний парламент | |
| В Австрії - Рейхсрат, складався з: а) палати панів; б) палати представників. | В Угорщині - Державні збори. |
Спільна армія і флот, частково спільні фінанси (державні витрати між Австрією і Угорщиною поділялися у відношенні 70:30), спільна зовнішня і митна політика; три спільні міністерства - закордонних справ військове і фінансове.
Повноваження імператора:
- проголошувався священним, недоторканим;
- самовільно призначав і змінював прем’єр - міністра, міністрів, вищих чиновників і суддів;
- був головнокомандувачем та представляв країну на зовнішній арені.
Окрім загально - імператорських, у двох частинах монархії діяли власні державні структури, що визначалися своїми конституціями (спільної конституції не було).
Австрійська 1867 р. Конституція складалася з п’яти конституційних законів від 21 грудня 1867року.
1. Конституційний закон, що змінив закон про імперське представництво від 26.12.1861 року.
2. Конституційний закон про загальні права громадян для королівств і областей, представлених у Рейхсраті.
3. Конституційний закон про заснування імператорського суду.
4. Конституційний закон про судову владу.
5. Конституційний закон про здійснення урядової влади.
| Парламент (Рейхсрат) | |
| Палата панів: - вище духовенство; - земельна аристократія; - особи, призначені імператором довічно. - кількісний склад - 170 депутатів (українців - 4; поляків - 38.) Депутатські місця часто продавалися. | Палата представників: - до реформи 1873 р. обиралася 14-ма крайовими сеймами; - з 1873 р. по 1896 р. - куріальна система виборів - виборці від 4-ох курій, з 1896 р. від 5-ти. |
Компетенція Рейхсрату:
- обмежені повноваження («говорильня»);
- монарх зберігав право в останній інстанції затверджувати
або відхиляти закони; право видавати урядові акти між сесіями парламенту;
- право розпуску парламенту.
Уряд (Рада Міністрів):
- найвищий орган влади, відповідальний перед монархом;
- діяв окремо в Австрії та Угорщині;
- контролював крайову владу.
1.2. місцеве управління.
| Місцеве управління | ||
| Галичина - з 1774 р. до 1849 р. - королівствоГаліції і Лодомерії на чолі з губернатором; - поділялася на 6 (пізніше на 18) циркулів (округ) на чолі з окружними старостами та 59 дистриктів (районів ); - діяли міські ради (магістрати) призначені імператором; - з 1849 р. край став намісництвом на | Буковина - у 1849 р. виділилася з Галичини в окремий коронний край з 9-ти повітів на чолі з крайовим президентом; - діяло крайове правління та крайовий сейм керований парламентом. | Закарпаття - перебуваючи ще з XI ст. у складі Угорщини не виділялося в окремий коронний край. - із 1871 р. в Угорщині, тут було 4 жупи (області), що поділялися на домінії (господарсько - територіальні |
| чолі з призначеним намісником (з 17-ти 11 були поляками); - територія поділялася на 74 повіти (староства) на на гміни (сільські громади) на чолі з війтом; - діяв галицький крайовий сейм, очолюваний крайовим маршалком. | одиниці), а ці на комітати (райони), останні включали села (громади). | |
Отже, вся система влади в усіх трьох частинах Західної України була строго централізована і бюрократизована.
2.