Правове становище українського населення у складі Речі Посполитої:

Суспільний лад на території України в складі Польщі та Литви ґрунтувався на землеволодінні та душеволодінні за службу (державну і військову); на позаземельній залежності від землевласника (приватній чи державній).

Феодальний лад передбачав : а) безумовну власність на землю (алод - вотчину); б) умовну, тимчасову (феод - двір, маєток. наділ) власність.

Суспільство було чіткої станової стратифікації та структурованості, тобто соціальне і правове становище певної верстви соціуму визначалося розмірами земельної власності та відношенням до неї.

Суспільні стани:

1. Пануюча верхівка: магнати, княжата, шляхта, бояри, земяни (рицарі), духовенство.

2. Вільне населення: а) міщани (патриціат, бюргери, плебс); б) кметі (вільні селяни), які поділялися на чиншових (сплачували натуральний податок) та службових (платили чинш і відробляли панщину).

3. Напіввільне населення: а) каланні люди (не мали права виходу від свого господаря, мали особисте майно, могли свідчити у суді); б) ординці ( працювали на королівських угіддях, мали однакові права з каланними людьми); в) сотні (жили поблизу замків і фортець, не платили податків, на них поширювалася юрисдикція замкового суду).

4. Невільники або раби (згадки про них датовані лише XIV - перш. пол.ХУ ст. ; джерела рабства: полон, народження від раба, само продаж, продаж чоловіком дружини і дітей у боргову кабалу).

4.