Особливості суспільно - політичного устрою.

Першу Січ засновано у 1552 році на острові Мала Хортиця Д.Байдою - Вишневецьким.

Вольності (володіння) запорізьких козаків становили близько 87 тис. км. (це сучасні Болгарія, Португалія, Угорщина).

У ХУНТ ст. територію Вольностей Запорізьких, Кіш розділив на 8 військово - територіальних та адміністративних одиниць - паланок на чолі з полковником, якому підпорядковувалися сотники та канцелярія.

З часом на Запоріжжі сформувалася нова українська (козацька) державність, яку фахівці називають праобразом, ескізом, зародком справжньої держави.

Головні ознаки держави:

- існування особливої системи органів та установ, що виконують функції державної влади;

- право, що закріплює певну систему норм, санкціонованих державою.

- певна територія, на яку поширюється юрисдикція даної держави.

Специфічні історичні умови та обставини життя запорожців помітно вплинули на процес самоорганізації козацтва, зумовили неповторний, оригінальний імідж козацької державності.

Політичний устрій Запорізької Січі базувався на принципах козацької демократії - йдеться про народовладдя в межах одного суспільного стану.

Форма правління Запорізької Січ - демократична республіка (так її визначав посол Венеціанської республіки Альберто Віміні (1650 р.), М.Костомаров - «християнською козацькою республікою».

Православ'я значною мірою вплинуло на формування романтичної моделі лицарства, яким стало запорозьке козацтво. Так, у межах території Війська Запорізького існувало понад 60 церков).

I. Козацька (січова) Рада:

- прийняті нею рішення були обов’язковими до виконання;

- вищий законодавчий, адміністративний та судовий орган;

- не була представницьким органом як у Західній Європі;

- повноваження: а) ухвалення законів; б) внутрішні і зовнішні питання; в) контроль за діяльністю урядовців; г) обрання військової старшини та органів місцевої влади - паланкової або полкової старшини.

II. Кіш - виконавча влада:

- обрані Радою посадовці;

- усього була 21 посада (наприклад курінних отаманів 38,гармашів - 8, канцеляристів - 20, полкових писарів - 9). Загалом, у владних структурах Запорізької Січі перебувало 120 осіб командно - адміністративного персоналу.

III. Кошовий отаман:

а) глава Запорізької республіки;

б) головнокомандувач збройних сил;

в) військовий комендант Січі.

При кошовому отамані діяла група радців - дорадчий орган - на довічних засадах входили козацькі старійшини, авторитетна військова та курінна старшина у відставці.

IV. Військовий суддя:

а) друга посадова особа;

б) суд;

в) призначення начальника артилерії;

г) заміщав кошового отамана.

V. Військовий писар - відав канцелярією.

VI. Військовий осавул

а) відав за порядком;

б) опікувався продовольством;

в) організацією виконання судових рішень;

г) проводив дізнання.

VII. Курінні отамани - теж мали статус військової старшини.

Середня ланка виконавчої адміністрації

Довбуш: а) збір на раду; б) виконанні судових рішень; в) стягнення податків і торговельного мита.

Військовий пушкар: а) артилерією; б) військова в'язниця.

Військовий тлумач - перекладач.

Кантаржей - слідкував за дотриманням еталону мір і ваг.

Нижча ланка козацької адміністрації:

похідна старшина (похідний полковник, полковий осавул, полковий писар);

паланкова старшина (полковник та ін.).

Таким чином, козацька форма державності мала свої особливості.

По-перше, вона виникла не на етнічній, а на морально - психологічній основі. Людей об'єднала не сила державної влади, а духовна спорідненість.

По-друге, Запорізька Січ була деформованим варіантом державності: могутнє військо та озброєння і, водночас, примітивний економічний сектор (відсутність власної фінансової системи, грошей, міст, інфраструктури).

Отже, Запорізька Січ, маючи низку головних ознак державності, все ж була лише своєрідною, перехідною моделлю між справжньою повноцінною державою і професійною общиною. Внутрішні недоліки (домінування під тиском обставин воєнної та невиконання господарської, демографічної, культурної та інших державотворчих функцій) перехідної моделі та несприятливі зовнішні впливи не дали змоги цьому зародку, ескізу української державності перерости у нову якість, але свій помітний, яскравий слід у процесі українського державотворення козацька держава, безумовно, залишила.

3.